Ухвала суду № 64214648, 23.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/4011/16-ц 23.01.2017 23.01.2017 23.01.2017

Провадження №22-ц/784/353/17

Справа №488/4011/16-ц Головуючий у першій інстанції: Селіщева Л.І.

Провадження 22ц/784/353/17 Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

23 січня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Лептугою С.С.,

за участю:

- представника позивача ОСОБА_3,

- представників відповідача - Сімцис Ю.В., Голубашенка Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року про задоволення заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі - ПАТ «Миколаївгаз») про визнання дій неправомірними та відшкодування збитків,

встановила:

У листопаді 2016 року ОСОБА_6 пред'явив позов до ПАТ «Миколаївгаз» про визнання дій щодо припинення газопостачання та нарахування заборгованості за спожитий природний газ неправомірними та відшкодування збитків.

Одночасно представником позивача була подана до суду заява про забезпечення його позову шляхом зобов'язання ПАТ «Миколаївгаз» безоплатно відновити газопостачання до належного йому будинку АДРЕСА_1 та заборони відповідачу відключати від газопостачання будинок на час розгляду даної справи до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року, описку у якій виплавлено ухвалою цього ж суду від 19 листопада 2016 року, заяву задоволено.

Відповідач подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просив скасувати ухвалу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як убачається із матеріалів справи, даний спір виник внаслідок незгоди позивача з діями відповідача щодо припинення газопостачання до належного йому будинку та нарахування заборгованості за спожитий природний газ.

-2-

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що ПАТ «Миколаївгаз» припинив газопостачання домоволодіння позивача за борги, розмір яких не визначив. У зв'язку з похолоданням та подальшим настанням опалюваного періоду, та відсутністю газопостачання, у ОСОБА_6 відсутня можливість опалювати будинок, приготувати їжу, що ставить під загрозу здоров'я його членів сім'ї, а й особливо неповнолітньої дитини.

Частиною 1 статті 152 ЦПК України визначені наступні види забезпечення позову: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як роз'яснено в абзаці 1 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 02 грудня 2006 року, вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Згідно п. 4 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 у позові до ПАТ «Миколаївгаз» пред'явив вимогу про визнання неправомірними дій щодо припинення газопостачання та нарахування заборгованості за спожитий природний газ. Зазначені вимоги є вимогами нематеріального характеру, тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не зазначено підстав обрання такого виду забезпечення позову, як зобов'язання ПАТ «Миколаївгаз» безоплатно відновити газопостачання до належного позивачу будинку.

Крім того, на думку колегії суддів, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, зважаючи на вимоги ст. 152 ЦПК України щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

-3-

Також колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано жодних доказів в рахунок обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу відключати від газопостачання будинок на час розгляду даної справи до набрання рішенням суду законної сили та вважає, що такий захід забезпечення позову, як зобов'язання ПАТ «Миколаївгаз» безоплатно відновити газопостачання до належного позивачу будинку АДРЕСА_1, за власний рахунок, не є заходом забезпечення позову ОСОБА_6, який знаходиться на розгляді суду, у розумінні ст.ст. 151, 152 ЦПК України.

До того ж, доказів щодо проживання неповнолітньої дитини у будинку матеріали справи не містять.

З врахуванням викладеного, оскаржувана ухвала районного суду підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 312 ЦПК України, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з постановлянням нової ухвали про відмову в забезпеченні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року скасувати та постановити нову.

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні заяви про забезпечення його позову шляхом зобов'язання ПАТ «Миколаївгаз» безоплатно відновити газопостачання до належного йому будинку АДРЕСА_1 та заборони відключати від газопостачання будинок на час розгляду даної справи до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: П.П. Лисенко

Т.В. Серебрякова