Ухвала суду № 64211444, 23.01.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5790/16-к

Провадження № 1-кп/361/81/17

23.01.2017

У Х В А Л А

ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

=====

23 січня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Батюка В.В.,

при секретарі Колотаєвській С.П.

з участю : прокурора Багликової Т.О.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016110130000648 від 10.03.2016 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Літочки Броварського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого головою Літочківської сільської ради Київської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Літочки Броварського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, депутата Літочківської сільської ради Київської області, зареєстрований АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України

В С Т А Н О В И В:

06.10.2016 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яке ухвалою суду від 10. 10.2016 року призначене до підготовчого судового засідання.

Строк дії запобіжних заходів у виді домашнього арешту , обраних обвинуваченим, як вбачається з обвинувального акту , закінчився 27.09.2016 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, який підсудний вказаному суду за територіальністю.

Обвинувачений ОСОБА_3 вважає не можливим призначення справи до судового розгляду та заявив про направлення матеріалів провадження прокурору так як обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, пред»явлене обвинувачення йому не зрозуміле та не конкретне. Текст обвинувачення, не містить викладу обставин обвинувачення .

Обвинувачений ОСОБА_4 вважає не можливим призначення справи до судового розгляду та заявив про направлення матеріалів провадження прокурору так як обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, пред»явлене обвинувачення йому не зрозуміле, в обвинуваченні не конкретизовані його дії та умисел.

Захисник ОСОБА_1 також заявив про направлення матеріалів провадження прокурору так як обвинувальний акт йому не був вручений, крім того він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України., не вказано місце вчинення правопорушення, обвинувачення не конкретизовані його підзахисному

Захисник ОСОБА_2 підтримав клопотання колеги, про направлення матеріалів прокурору, оскільки обвинувачення є неконкретним, не містить викладу обставин обвинувачення, дати та часу вчинення злочинів, а також в обвинуваченні міститься багато протиріч; йому не було надано доступу до матеріалів.

Суд, заслухавши думки учасників підготовчого судового розгляду, приходить до висновку про повернення обвинувального акту прокурору з наступних підстав.

Згідно до вимог ст.314ч.3п.3 КПК України, суд в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст.291ч.2п.5 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз змісту обвинувального акту указує на те, що при складанні обвинувального акту прокурором не було дотримано цих вимог закону, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення відповідно до положень закону.

Так, формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію( час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання в тому числі об»єктивної сторони.

Обвинувальний акт, направлений до суду, щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як того вимагає ст.291 ч.2 п.5 КПК України, не відповідає вищенаведеним вимогам.

На думку суду, органом досудового розслідування, в направленому обвинувальному акті, не конкретно зазначені дані про правову кваліфікацію кримінального правопорушення (об'єктивна сторона кримінального правопорушення) обвинувачених , а саме, не вказано точного часу вчинення злочину При цьому обставини кримінального правопорушення викладено неконкретно, поверхово, вони містять суперечності, як між текстами обвинуваченнями так із фактичними обставинами справи.

Зокрема з фактичних обставин справи та з тексту обвинувачення вбачається, що злочинні дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тривали з лютого 2016 року по 01.04.16 та містили п»ять епізодів. Однак , точної дати та часу вчиненні деяких з них з в обвинувальному акті не зазначено. Зокрема не конкретизовано точну дату та часу вчинення епізодів , які інкриміновані ОСОБА_3 і згідно обвинувального акту відбувались наприкінці лютого 2016 року, 10 березня 2016 року, 18 березня 2016 року. Та не конкретизовано точну дату та часу вчинення епізодів, які інкриміновані ОСОБА_4.і згідно обвинувального акту відбувались наприкінці лютого 2016 року, 10 березня 2016 року,18 березня 2016 року та 25 березня 2016 року.

Крім того ОСОБА_5 інкримінується одержання неправомірної вигоди, як для третіх осіб так і для себе, однак в чому його вигода проявлялась та в якому розмірі в обвинувальному акті не вказано і не конкретизовано.

ОСОБА_4 обвинувачується в пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб. Однак у тексті обвинувачення вказано, що він сприяв тільки ОСОБА_3 в отриманні ним неправомірної вигоди. Також в тексті обвинувачення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні конкретні вказівки чи вчиняли вони злочин в співучасті, і діяли чи за попередньою змовою чи без такої.

Такі недоліки є порушенням вимог, при складанні обвинувального акту, щодо форми та змісту обвинувального акту.

Залишивши поза увагою відсутність висунутого конкретного обвинувачення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прокурор порушив вимоги чинного законодавства, оскільки відсутність висунутого конкретного обвинувачення порушує гарантовані законом процесуальні права обвинувачених, в тому числі і право на захист.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а»п.3ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).

Із урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого конкретного обвинувачення, суттєво утруднює з'ясування судом обставин і робить неможливим здійснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 захисту своїх прав.

Таким чином, на думку суду, неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст.291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв'язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань №42016110130000648 від 10.03.2016 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, - повернути прокурору, для виконання вимог ст.291 КПК України, зокрема складання належного обвинувального акта з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванням конкретного обвинувачення, які прокурор вважає встановленим.

Зобов'язати прокурора усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена, учасниками процесу, до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд, протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Батюк В.В.