Постанова № 64208135, 23.01.2017, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 292/49/17

Номер провадження 2-а/292/5/17

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23 січня 2017 року смт.Пулини

Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він працював на посаді заступника голови Червоноармійського районного суду Житомирської області та згідно постанови Верховної Ради України від 16.04.2009 року № 1283-VІ, та наказу в.о.голови Червоноармійського районного суду Житомирської області № 34 від 05.05.2009 року, на підставі п.2 ч.5 ст. 126 Конституції України був звільнений з посади.

З 01.03.2007 року він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі, правонаступником якого являється Черняхівське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію державного службовця, яка нарахована у відповідності до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІ з послідуючими змінами, при призначенні пенсії державного службовця її розмір було визначено у 90% від заробітної плати при стажі державної служби 43 роки 9 місяців.

На даний час він ніде не працює.

З 01.05.2016 року у відповідності до вимог ст. 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та ст.8 Закону України від 25.12.2015 року № 928-VІІ "Про державний бюджет України на 2016 рік" суддівська винагорода (заробітна плата) працюючого на відповідній посаді була підвищена до 26 825 грн. 00 коп., та складається із посадового окладу у розмірі 14 500 грн. 00 коп., надбавки за вислугу років у розмірі 11 600 грн. 00 коп. і надбавки за адміністративну посаду заступника голови суду 725 грн. 00 коп.

У зв"язку з підвищенням суддівської винагороди, він 28.10.2016 року звернувся до Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахування його пенсії на підставі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3729-ХІІ з послідуючими змінами та виплату пенсії без обмежень максимальним розміром, встановленим Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", подавши довідку про заробітну плату встановленого зразка від 25.10.2016 року № 2272/16, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області.

Однак, листом від 02.11.2016 року № 23/Б-8, відповідач відмовив йому у задоволенні заяви, посилаючись на те, що 01.05.2016 року Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723- VІІ втратив чинність на підставі Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, тому пенсії не призначаються і не перераховуються.

Заробітна плата на посаді заступника голови Червоноармійського райсуду Житомирської області, з якої він вийшов на пенсію збільшилась з 01.05.2016 року, таким чином він набув право на перерахунок пенсії на умовах, що діяли на момент виникнення права на призначення йому пенсії державного службовця, оскільки зміст і обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Пенсія державного службовця йому призначена з 01.03.2007 року, тобто до набрання чинності ЗУ "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року, а отже обмеження пенсійних виплат максимальним розміром на нього не поширюється, що підтверджується змістом ст.2 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Дії Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає протиправними, необгрунтованими та такими, що порушують його майнові права.

Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправною відмову Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку та виплаті йому без обмеження максимальним розміром пенсії державного службовця з 01.05.2016 року, зобов"язати відповідача здійснити перерахунок, та виплату йому пенсії державного службовця з 01.05.2016 року виходячи із розміру 90 % від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Червоноармійського райсуду Житомирської області в розмірі 26 825 грн. 00 коп., визначеної на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області № 2272/16 від 25.10.2016 року, без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", з врахуванням раніше виплачених коштів до змін заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження відповідно до ст.183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

19 січня 2017 року відповідач надав суду заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні даного позову у зв"язку з безпідставністю і необгрунтованістю позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до переконання про наявність достатніх підстав для прийняття постанови у даній справі у скороченому провадженні та задоволення позову.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.14 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, наряду з іншими і судоустрій, судочинство, статус суддів.

За ч.1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Судом встановлено, що позивач з 01.03.2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червоноармійському районі Житомирської області, правонаступником якого являється Черняхівське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як отримувач пенсії за віком, призначеної йому на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року в розмірі 90 % від заробітної плати.

Відповідно до довідки про складові заробітної плати № 2272/16 від 25.10.2016 року, виданої Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Житомирській області, ОСОБА_1 дійсно працював заступником голови Червоноармійського районного суду Житомирської області, заробітна плата станом на 01 травня 2016 року становить: посадовий оклад - 14500,00 грн., надбавка за вислугу років 80% (за стаж державної служби) - 11600,00 грн., надбавка за адміністративну посаду заступника голови суду (5%) - 725, 00 грн., всього 26825,00 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.

28 жовтня 2016 року позивач звернувся до Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про перерахунок йому пенсії на підставі ст. 37-1 ЗУ "Про державну службу", у зв"язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Листом №23/Б-8 від 02.11.2016 року, відповідач надав позивачу відповідь, якою відмовив у перерахунку пенсії згідно ЗУ "Про державну службу" від 16.12.1993 року, оскільки починаючи з 01.06.2015 року, органи Пенсійного фонду України пенсії відповідно до вказаного закону не призначають і не перераховують. Крім того, з 01.05.2016 року набув чинності ЗУ "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, статтею 90 якого визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Проводити перерахунок раніше призначених пенсій державним службовцям у зв"язку з підвищенням посадових окладів працюючим державним службовцям, даним законом не передбачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній до 01.01.2015 року, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Пунктом 8 частини 4 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

З ст. 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" вбачається, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч.1 ст.133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 2 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI (в редакції чинній на час набрання ним законної сили) встановлювалось, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". В подальшому до даного закону були внесені зміни, внаслідок чого змінилась нумерація статей і право судді у відставці на пенсію, щомісячне довічне грошове утримання та право на перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було врегульовано статею 141 цього Закону.

Статею 141 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" врегульовано порядок призначення та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Даною статтею передбачено призначення та виплату пенсії суддям на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-VII.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (в редакції Закону України № 889-VIII від 10.12.2015) було встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія. Згідно ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (в редакції Закону України № 213-VIII від 02.03.2015) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Таким чином, суддя у відставці мав право на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", як на підставі Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року, так і відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року.

Зі ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2016 рік" вбачається, що у 2016 році встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

Згідно п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI , обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Вищевказаний Закон набрав чинності 01 жовтня 2011 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на момент призначення пенсії позивачу ні Закон України «Про статус суддів», ні Закон України «Про державну службу», ні Закон України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", не передбачали можливості обмеження граничного розміру пенсії особам, що підпадали під дію ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу».

Також, виходячи з норм ст.ст. 22 і 58 Конституції України, суд дійшов висновку, що матеріальні та соціальні гарантії, які були встановлені мені на день призначення пенсії, не можуть бути обмежені або скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів.

У своєму рішенні від 18 червня 2007 року N4-рп/2007 Конституційний Суд України зазначив, що він неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI;

- статтю 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення її дії на Закон України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI;

- абзац другий пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.

В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, де передбачено, що судді, які досягли встановленого законом віку для виходу на пенсію з посади судді та які виконували професійні обов'язки судді протягом визначеного строку, повинні отримувати виплати після виходу на пенсію, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня їх останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI та Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, цілою низкою законів і нормативними актами встановлений особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів і це є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Оскільки діючим законодавством чітко визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися розмір раніше призначеної пенсії без обмеження максимального розміру, у зв'язку з чим, відповідач, виплачуючи пенсію в меншому розмірі, діє всупереч вимогам чинного законодавства, тобто протиправно. Обчислення пенсії повинно здійснюватися у відсотковому відношенні до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду здійснюють відповідний перерахунок раніше призначеної пенсії.

Доводи відповідача, зазначені в його листі № 23/Б-8 від 02.11.2016 року, що згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII, раніше призначені згідно ЗУ "Про державну службу" пенсії не перераховуються, оскільки зазначені положення закону стосуються виключно призначення нових пенсій, а не перерахунку вже призначених, є безпідставними, є звуженням змісту та обсягу прав позивача.

З викладеного вбачається, що позивач має право на перерахунок і виплату пенсії у розмірі 90 відсотків заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії відповідно до ст.37 та ст.37-1 Закону №3723-XII, оскільки позивач вже набув право на пенсію, яка призначена йому з 01.03.2007 року, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, чинного на той час і згідно даного закону йому має бути здійснений перерахунок пенсії, то це право не може бути у нього відібране при винесенні нового Закону України "Про державну службу". В даному випадку не може бути застосоване до позивача обмеження граничного розміру пенсії, що, зокрема, передбачалося Законом України від 08.07.2011 року №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки, відповідно до п.2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень даного Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 22 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, порушує вимоги ст. 22 Конституції України, та з врахуванням ст. 58 Конституції України, згідно якої - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, він може бути застосований лише до пенсій, які призначені після прийняття вище зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов"язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачу з 01 травня 2016 року слід здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до ЗУ "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, у зв"язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, оскільки відсутні підстави для її перерахунку.

При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж здійснення перерахунку та виплати пенсії неможливо, а тому заявлені вимоги є законними, та обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

При зверненні до суду позивач, відповідно до п.9 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору, тому суд стягує його з відповідача в сумі 640 грн. на користь Червоноармійського районного суду Житомирської області.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 183-2 КАС України, ст. ст. 19, 22, 58, 68, 92, 126 Конституції України, ст. 43 Закону України "Про стату суддів" № 2862-ХІІ від 15.12.1992 року, ст.ст.37, 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, ст.ст. 48, 129, 133, 138, 141 Закону України "Про судоустрій і стату суддів", Рішеннями Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 , суд-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною відмову Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії державного службовця з 01.05.2016 року.

Зобов"язати Черняхівське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 01.05.2016 року виходячи із розміру 90 % від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Червоноармійського районного суду Житомирської області в розмірі 26 825 грн. 00 коп., визначеної на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області № 2272/16 від 25.10.2016 року, без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", з врахуванням раніше виплачених коштів до змін заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Стягнути з Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Червоноармійського районного суду Житомирської області (код ЄДРПОУ суду - 02896222, код класифікації доходів бюджету - 22030001, р/р - 31211206700583 отримувач УДК у Червоноармійському районі, код ЄДРПОУ отримувача - 37968385, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039) судовий збір в розмірі 640 грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Червоноармійський районний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної вкарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В.Гуц