Ухвала суду № 64206959, 19.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/664/17 Справа № 205/6116/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н. Г. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м. Дніпро

колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Каратаєвої Л.О.,

суддів: Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

при секретарі: Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року по справі за скаргою публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зацікавлені особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ПАТ "Кристалбанк" звернулось до суду із скаргою, в обґрунтування якої заявник зазначав те, що 02.04.2010 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська винесено судовий наказ по цивільній справі №2н-399/2010, яким задоволено заяву ПАТ "Терра Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 964041,07 грн. та судовий збір в розмірі 850,00 грн. з кожного.

11.05.2012 року Ленінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ на підставі судового наказу відкрито виконавче провадження №32761168.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.02.2016 року змінено стягувача у виконавчих провадженнях з ПАТ "Терра Банк" на ПАТ "Кристалбанк".

04.08.2016 року ПАТ "Кристалбанк" з єдиного державного реєстру виконавчих проваджень стало відомо, що постановою головного державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 22.12.2015 року повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Вважаючи, що дії державного виконавця з приводу повернення виконавчого документу стягувачу є протиправними, ПАТ "Кристалбанк" просило: поновити строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 32761168 від 22.12.2015 року; визнати дії головного державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про повернення судового наказу №2н-399 від 20.05.2010 року стягувачеві неправомірними; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №32761168 від 22.12.2015 року та зобов'язати Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ провести дії з примусового виконання судового наказу №2н-399, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2016 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Кристалбанк" ставить питання про скасування вказаної ухвали та постановлення нової, якою задовольнити скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з постановленням нової про задоволення скарги, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

За ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 22.12.2015 року та зобов'язання Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ провести дії з примусового виконання судового наказу № 2н-399, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, оскільки її дії відповідають вимогам ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", а за ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону.

Колегія суддів у повній мірі не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Ленінському ВДВС Дніпропетровського МУЮ перебував виконавчий лист №2н/399, виданий 20.05.2010 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Терра Банк" загальної заборгованості в розмірі 964921,07 грн. (а.с.3).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 23.02.2016 року замінено сторону у виконавчому провадженні, а саме: стягувача публічне акціонерне товариство "Терра Банк" на публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", в ході примусового виконання судового наказу №2н-399/2010, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 02.04.2010 року по цивільній справі за заявою ПАТ "Терра Банк" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_2 (а.с.4).

Державним виконавцем в результаті вжитих заходів транспортні засоби боржника не розшукані співробітниками МВС більше року з дня оголошення розшуку, за виконавчим документом частково стягнуто та перераховано стягувачу 54 313,37 грн., у зв'язку з чим, виконавче провадження було завершено, а виконавчий лист щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Терра Банк" загальної заборгованості в розмірі 964921,07 грн., було повернуто з підстав передбачених п.7 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно п.7 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувану у разі, якщо: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку (редакція, яка діяла на момент прийняття постанови від 22.12.2015 про повернення виконавчого документу стягувачу).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень, є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження може бути зупинено, серед іншого: 4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини. Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених: п. 3, 4, 6-10 і 12-14 ч.1 ст. 37 цього Закону, п.2-5 ч.1 ст.38 цього Закону, - до закінчення строку дії зазначених обставин.

Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за вчасною ініціативою або за заявою стягувана. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

З аналізу вищевказаних норм законодавства можна встановити, що виконавчі дії повинні бути повного мірою направлені на виконання рішення суду й можуть бути припинені лише за наявності обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, тобто відсутність коштів та майна, за рахунок яких можливо примусово виконати рішення суду.

Тобто, сама по собі неможливість розшуку автотранспортних засобів боржника, не є підтвердженням неможливості виконання рішення суду та недоцільності подальшого проведення виконавчих дій. Перед тим, як припинити проведення виконавчих дій, державний виконавець повинен пересвідчитись у неможливості застосування інших заходів примусового виконання рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_2 перебуває ? частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

Таким чином, за наявності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення для виконання рішення суду, не проведення виконавчих дій та повернення виконавчого документі стягувачеві є необгрунтованим та передчасним.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ПАТ "Кристалбанк" задовольнити, ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу ПАТ "Кристалбанк" на дії державного виконавця Ленінського ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області, зацікавлені особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Поновити ПАТ "Кристалбанк" строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 32761168 від 22.12.2015 року.

Визнати дії головного державного виконавця Ленінського ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області по поверненню судового наказу № 2н-399 від 20 травня 2010 року стягувачеві неправомірними.

Скасувати постанову головного державного виконавця Ленінського ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 32761168 від 22 грудня 2015 року.

Зобов'язати Ленінський ВДВС м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області провести дії з примусового виконання судового наказу № 2н-399, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" - задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року - скасувати.

Скаргу публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зацікавлені особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Поновити публічному акціонерному товариству "Кристалбанк"строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 32761168 від 22 грудня 2015 року.

Визнати дії головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області по поверненню судового наказу № 2н-399 від 20 травня 2010 року стягувачеві неправомірними.

Скасувати постанову головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 32761168 від 22 грудня 2015 року.

Зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області провести дії з примусового виконання судового наказу №2н-399, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку.

Судді: