Вирок № 64204138, 20.01.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/12/2017

125/2485/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2017 р. м. Жмеринка

Колегія суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

суддів Верніка В.М., Саландяк О.Я.,

за участі секретаря Бондар С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження № 1-кп/130/12/2017 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білилівка Ружинського району Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, військовозобов'язаного, розлученого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020000000262 від 15 липня 2015 року, -

також за участі прокурора Барановського С.Ф.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого адвоката Найчук О.Є.,

у с т а н о в и л а :

14 липня 2015 року, в період часу між 21 та 22 годинами, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у будинку свого батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою по АДРЕСА_1 під час суперечки з останнім на побутовому ґрунті, діючи умисно з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_4, наніс йому численні удари кулаками в область голови та тулуба, спричинивши ОСОБА_4, згідно з висновком експерта № 55 від 21 вересня 2015 року, тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, а саме : сполучну травму тіла у виді закритої черепно-мозкової травми - крововиливів в м'які тканини голови у вигляді геморагічного просякання лівого та правого скроневого м'язів, крововиливу під м'які покрови голови в правій та лівій потиличних ділянках; субдурального крововиливу (120 мл) в лобних та скроневих долях обох півкуль; розповсюджений субарахноідальний крововилив в правій півкулі головного мозку; закритої тупої травми грудей - поперечного перелому грудини; множинних переломів ребер зліва - 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребер по середньо-ключичній лінії з ушкодженням пристінкової плеври та пошкодженням тканини лівої легені, справа - перелому 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер по середньо-ключичній лінії без розриву пристінкової плеври; забиття легень; гемотораксу (70 мл); закритої тупої травми живота - крововиливу в брижу товстого кишківника; чисельних синців, саден та забоїв в області голови, обличчя, шиї, тулуба; перелому кісток носа, - від яких ОСОБА_4 помер на місці події.

Виявлена при експертизі трупа ОСОБА_4 сполучна травма тіла утворилась від дії тупих твердих предметів, якими могли бути, зокрема, руки; смерть ОСОБА_4 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилась травматичним шоком. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_4 існує причинний зв'язок.

Досудовим слідством дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.115 ч.1 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

У вчиненому злочині обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе не визнав, пояснив, що він тривалий час проживав вдвох зі своїм батьком по АДРЕСА_1, стосунки з батьком були нормальні. Приблизно останніх пів року батько хворів, погано ходив та погано говорив, часом не розумів, що робить: «справляв природні потреби не як всі люди», носив лікарняну піжаму. У 2014 році у батька був конфлікт із сусідом ОСОБА_5, який вдарив його в обличчя, побив ніс та окуляри. Батько також конфліктував із іншими сусідами, був у поганих відносинах з сином ОСОБА_2 (потерпілий по справі), оскільки той продав половину будинку, не спілкувався з ним приблизно 12-13 років. Батько міг виходити на вулицю лише в присутності обвинуваченого. Не заперечив щодо викликів батьком правоохоронців з приводу погроз. Існує батьківський заповіт від 2001 року на його користь. Перебуваючи в СІЗО, звертався із клопотанням до установи про видачу довіреності для оформлення спадкового майна на свого сина. 14 липня 2015 року він дав батькові поїсти і приблизно о 18-30 г вийшов з будинку та пішов у кафе «Атлант». Двері закрив на замок ключем, як він завжди робив, коли залишав батька самого. Другий екземпляр батькових ключів лежав в кімнаті обвинуваченого на столі. У кафе обвинувачений в компанії ОСОБА_6 та ще одного чоловіка випили 0,5 л горілки, та особисто вжив напій «джин-тонік». Додому повернувся приблизно о 21-20 г. Двері були замкнуті так, як він їх замкнув. Пошкоджень дверей та слідів чужої присутності в будинку не було. Вхідні двері закрив на ключ. Побачив, що батько лежить на підлозі біля ліжка обличчям донизу. Підняв батька, посадив та побачив розсічення брови, кров на лівій щоці. На запитання, що сталось, батько грубо відповів, що це не його діло і щоб він залишив його. Обвинувачений з іншої кімнати чув звук падіння та тричі приходив і підіймав батька, ложив на ліжко, а той все падав. Батько заборонив викликати «швидку», сказав, що в лікарню не поїде, бо там його погано доглядають, хоча обвинувачений припускав отримання батьком струсу мозку. Обвинувачений батька не бив, своєю поведінкою він його не роздратував. Коли батько вчетверте впав, він його вже не піднімав, а залишив лежати на підлозі, вимкнув світло в кімнаті. Обвинувачений включив телевізор, дивлячись який близько 00.00 годин заснув у власній кімнаті, де спав приблизно до 9 години. Ранком виявив батька на підлозі, лежачого обличчям до низу біля ліжка. Перевернувши батька, встановив відсутність пульсу та зателефонував колишній дружині ОСОБА_7 та сусідам, які викликали поліцію та медиків. Екземпляр батькових ключів так і лежав в кімнаті обвинуваченого на столі, вхідні двері були зачинені, наявні сліди крові. Табурет, виявлений в кімнаті батька, був випадково поломаний ще 12 липня 2015 року сусідом ОСОБА_25.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена безпосередньо дослідженими та оціненими колегією суддів окремо та у їх сукупності такими доказами: показаннями потерпілого, свідків, експерта, матеріалами судового провадження.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що померлий батько проживав вдвох з обвинуваченим. Батько був конфліктною людиною. Брат зловживав спиртним, на розмову не йшов. Відносини між обвинуваченим та батьком були «натягнуті». Батько не хотів, щоб обвинувачений жив за його рахунок, виносив все з будинку і пропивав. Ключів від будинку батька і брата у нього не було і немає. 14 липня 2015 року він з 17 до 23 г був на своїй пасіці. Вночі був вдома. Ранком наступного дня до нього зателефонувала дружина і повідомила, що узнала від сусіда, що його батька чи вбили, чи він помер. В 9 г він був біля будинку батька. З обвинуваченим він не спілкувався, оскільки той був у стані сильного алкогольного сп'яніння. Приблизно через 3-4 дня у райвідділі він питав брата, що той наробив. Отримав відповідь, що батькові все одно, а йому жити. Чи причетний брат до вбивства батька - не знає. Однак вважає, що мотив у нього був. Щодо виду та міри покарання поклався на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що є колишньою дружиною обвинуваченого, з яким не проживає біля 15 років. Останні п'ять років вона спілкується з ним. Обвинувачений проживав зі своїм батьком, який ніколи не жалівся їй, що син застосовує до нього насильство. Стан здоров'я батька був поганий, він ледь пересувався. Вона до трьох разів на тиждень приходила у будинок покійного - купувала продукти за гроші обвинуваченого. Колишній чоловік займався євроремонтами. Випивав, але не валявся. Від обвинуваченого знає, що батько сварився з усіма сусідами, але він не втручався. Син відносився до батька добре, підтримував та доглядав його. З другим своїм сином - потерпілим - батько не спілкувався, бо той не підтримував його, продав пів будинку, де проживав батько. З покупцем покійний весь час сварився. Ранком 14 липня 2015 року взнала від сина, що телефонував обвинувачений і повідомив про смерть батька. Коли приїхала на місце, обвинувачений їй розповів, що батька хтось побив, але не він. До будинку зайшла вже з працівниками міліції. Труп ОСОБА_4 лежав на підлозі головою до дверей, одітий у майку і труси, крові на ньому та на підлозі не бачила. Кров була на кришці табурета, яка стояла на ніжках з відбитою цією кришкою, у ванній кімнаті на змійовику та на дверях. Порядок у кімнатах порушений не був. Вважає, що мотивів на вбивство свого батька у обвинуваченого не було, а були мотиви у потерпілого.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що співмешкала з померлим з 1999 по 2011 рік. Під час подружнього життя він показував їй заповіт, складений на користь сина ОСОБА_9 - обвинуваченого. Після припинення стосунків підтримували добрі відносини, навідувалась до нього 1-2 рази на тиждень. Перед його смертю була у нього за день. Він ледь вийшов відкрити їй двері, перебував у дуже хворобливому стані. ОСОБА_9 їсти не міг, вона кормила його. Батько з сином завжди спорили, бо батько не хотів, щоб син зловживав спиртним. Другого сина ОСОБА_10 батько не любив, бо той продав половину будинку. Коли вона навідувалась до ОСОБА_4, його син ОСОБА_9 завжди був випивши. Однак він не був агресивним, у нього спокійний характер. З сусідами покійний спілкувався. Не вірить, що обвинувачений міг убити свого батька.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що працює у кафе «Атлант», і була на зміні 14 липня 2015 року. Не пам'ятає, чи обвинувачений був в той вечір у кафе.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_4 приблизно два роки. В якості понятого приймав участь у огляді місця події. Бачив, що батько обвинуваченого лежав на лівому боці на підлозі у майці та спортивних штанах ногами від дверей. На голові була велика гематома. Експерт показував, що рука та ребра поломані. Обстановка не була порушена, вікна та двері цілі. На кухні та ванній на одвірках була кров. Кров була і на табуретці. Потім слідчий повів понятих у дальню кімнату. Показав, що всі цінні речі були на місцях, нічого не пропало, всі інші речі також були на своїх місцях. З місця пригоди слідчий вилучив табуретку. Іноді бачив обвинуваченого напідпитку. Охарактеризував його як спокійну людину, яка піклувалася за батьком.

Свідок ОСОБА_13 показала, що з обвинуваченим працювала на консервному комбінаті в охороні близько десяти років назад. Охарактеризувала його як врівноважену, неагресивну, добру людину. Де він проживає - не знає.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що проживає по-сусідству з ОСОБА_4 приблизно тридцять років. З померлим як сусід у близьких відносинах не був. З обвинуваченим також не спілкувався. Той був спокійним, навіть випивши. Батько бувало кричав на нього, коли син був у нетверезому стані. Проте скарг на сина він ніколи від покійного не чув. ОСОБА_4 потребував сторонньої допомоги, ледь пересувався по двору. 15 липня 2015 року приблизно о 9-30 г. ОСОБА_24 повідомив про смерть ОСОБА_4, попросив, щоб він зателефонував на «швидку допомогу», що він і зробив. А «швидка» вже викликала міліцію. Обвинуваченого бачив. У нього був такий стан, ніби звечора він вживав спиртне, поведінка не дивна, звичайна. В будинок свідок ніколи не заходив і у той день також.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що обвинуваченого вона ніколи не бачила у стані сильного алкогольного сп'яніння. Чи були у нього конфлікти з батьком - не знає. Покійний конфліктував з багатьма.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показала, знає обвинуваченого як неагресивну людину. Його покійний батько також з сусідами не сварився. Чи конфліктували батько з сином - не чула. Чи зловживав обвинуваченим спиртним - не знає.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що є сусідкою обвинуваченого та його покійного батька, однак близько з ними не спілкувалась. Обвинуваченого бачила рідко, п'яним його не бачила. Від сусіда взнала про смерть ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що купила пів будинку, у другій половині якого проживав покійний зі своїм сином. З обвинуваченим вона ніколи не спілкувалась. З покійним його батьком були конфлікти, він позивався на неї до суду по земельних питаннях. Через стіну вона криків чи скандалів не чула, чужих людей, які б приходили у другу половину будинку, ніколи не бачила. Батько обвинуваченого хворів, до нього часто приїжджала «швидка допомога».

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показала, що підробляє у місцевому готелі. Обвинуваченого ніколи не бачила, ні в готелі, ні в інших закладах.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показала, що проживає по-сусідству з обвинуваченим два роки. Він спокійна людина. Декілька разів бачила його у нетверезому стані. Не чула, щоб батько скаржився на сина.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння бачив через день. Рідко бачив, щоб покійний виходив з будинку на двір. Його батько якось жалівся йому, що сварився на сина, щоб той не пив. В той день його працівники міліції покликали за свідка. Він заходив у будинок, бачив покійного ОСОБА_4, який лежав посередині кімнати. Обличчя його було у запеклій крові, зі слідами побоїв. Працівники міліції показували, що всі цінності на місці, фіксували сліди.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показав, що проживає у другій половині будинку, де жив покійний ОСОБА_4 зі своїм сином ОСОБА_22. Доволі часто бачив обвинуваченого напідпитку. Сварок, бійок, скандалів з другої половини будинку ніколи не чув. Ввечері 14 липня 2015 року також було тихо. До них ніхто не ходив, ворогів покійний не мав.

Експерт ОСОБА_23 у судовому засіданні показав, що проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_4 Повністю підтвердив свій висновок № 55 від 21 вересня 2015 року і пояснив, що тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_4, є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, крім синців та перелому носа, які є легкими тілесними ушкодженнями. Про послідовність нанесення тілесних ушкоджень сказати не може, однак всі вони заподіяні в день настання смерті. На трупі також були інші садна, які утворилися за 2-4 дні до смерті. У покійного був травматичний шок 0,97 з 1 можливого. Цей шок можливо викликати тільки зовнішніми діями, самостійно він не виникає. Характер тілесних ушкоджень відповідає ушкодженням на одежі трупа. З такими тілесними ушкодженнями, якщо вони наносились поступово, покійний міг до певного часу пересуватись у межах однієї кімнати, декілька метрів, однак при отриманні їх у сукупності, самостійне його пересування не є можливим. У сукупності всі тяжкі тілесні ушкодження, що встановлені на трупі ОСОБА_4, та кожне із них окремо є небезпечним для життя в момент заподіяння та могли спричинити смерть останнього, а в сукупності вони утворили сполучну травму тіла. Ці ушкодження не характерні для самооборони. Смерть наступила за 36-40 годин до початку проведення експертизи №46 від 16.07.-18.09.2015 року, тобто в ніч з 14 на 15 липня 2015 року, більш точного часу в даному випадку встановити було неможливо. Механізм нанесення тілесних ушкоджень - це були досить чисельні удари, можливо, руками, ногами, плоскою частиною табурета, іншими тупими предметами. Ознак їх нанесення встановити було неможливо, це могли бути різні предмети, могло бути і здавлення грудини та симетричні переломи ребер від ударів. Отримати такі тілесні ушкодження при падінні з висоти власного зросту неможливо, хіба при падінні з десятого поверху.

Крім цього, вина обвинуваченого у вчиненні умисного вбивства свого батька, повністю доведена оціненими колегією суддів у нарадчій кімнаті у відповідності із частиною першою статті 89 КПК України і визнаними належними і допустимими у сукупності з показаннями обвинуваченого, потерпілого, свідків та експерта такими доказами :

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 липня 2015 року про внесення відомостей за ст. 115 ч.1 КК України, із фабули якого вбачається, що 15.07.2015 року о 09.50 год по телефону 102 до чергової частини Барського РВ надійшло повідомлення про те, що у власному будинку за адресою АДРЕСА_1 виявлено труп господаря будинку ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5. Виїздом СОГ на місце виявлено труп ОСОБА_4, попередня причина смерті якого - сполучна травма тіла, закрита черепно-мозкова травма, множинні переломи ребер з обох сторін. У вчиненні вбивства ОСОБА_4 підозрюється його син ОСОБА_1, який тривалий час, зловживаючи спиртними напоями, проживаючи з батьком в одному будинку 14.07.2015 року в вечірній час умисно заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_4, від яких останній у вечірній час того ж дня помер (а.с.87 том 2);

- рапортом чергового Барського РВ УМВС від 15 липня 2015 року № 1713 про раптову смерть ОСОБА_4 (а.с.88 том 2);

- паспортом покійного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Вороновці Муровано-Куриловецького району Вінницької області, згідно якого покійний є особою похилого віку (а.с.134 т.2);

- довідками з виконкому Барської міської ради № 797 від 15 липня 2015 року та КЗ «Барська центральна районна лікарня» №б/н від 18 серпня 2015 року про те, що ОСОБА_4 характеризувався задовільно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не знаходився (а.с.136, 137, 138 том 2);

- довідкою виконавчого комітету Барської міської ради від 12 серпня 2015 року № 931, згідно з якою ОСОБА_4 дійсно на день смерті проживав разом із сином ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (а.с.139 том 2);

- протоколом огляду трупа від 16 липня 2015 року, проведеним слідчим за участю експерта, в ході якого виявлені численні тілесні ушкодження на голові та тулубі померлого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 : синець на чолі справа, на фоні якого два садна; садно на чолі справа, покрите засохлою кров'ю; синець на чолі зліва з переходом на скроневу ділянку; садно на лівій щоці з переходом на ліву вушну ділянку в ліву скроневу ділянку на спинку та крила носа; чотири садна на лівій вушній ділянці; синець на шиї справа з переходом на праву ділянку на фоні якого міститься садно; садно на підборідді; дев'ять синців на нижній третині шиї; 29 синців на передній поверхні грудної клітки та живота, середній третині передньої поверхні правого плеча, на правому передпліччі, в ділянці правого ліктьового суглобу по внутрішній поверхні; чотири синці на тилі правої кисті, в нижній третині задньої поверхні правого передпліччя; шість синців в ділянці лівого плечового суглобу; в ділянці лівого плечового суглобу з переходом на ліве плече та передпліччя; 10 синців на передній поверхні передпліччя в нижній частині; в ділянці лівого колінного суглобу; в верхній поверхні передньої поверхні лівого передпліччя, на фоні якого два садна, покриті засохлою кров'ю; садна в ділянці правого ліктьового суглобу, в верхній третині передньої поверхні правого передпліччя; в середній та нижній третині правого передпліччя по задній поверхні; два штуки на фаланзі п'ятого пальця правої кисті; п'ять штук в ділянці правого колінного суглобу; 12 штук на передній поверхні лівої гомілки; в ділянці лівого суглоба по зовнішній поверхні; в нижній третині попередньої поверхні лівого стегна. При пальпації кісток носа, відмічається хруст кісток. Крововиливи в правій скроневій та лівій скроневій частині голови; в правій потиличній та лівій потиличній ділянці; в правій півкулі головного мозку та мозочка; в м'яких тканинах грудей. Перелом поперечний грудини на рівні прикріплення; перелом ребер по середній ключичній лінії справа; по передньопаховій лінії справа; 2, 3, 4 , 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребер зліва по середньоключичній лінії з розривом плеври з ушкодженням лівої легені. Крововилив під легеневу плевру та тканину легені в місцях переломів ребер; крововилив в брижу кишківника. Вказано, що труп одягнуто в наступний одяг: сорочку в клітинку, майку (футболку), що розірвана на лівому боковому шві, сорочку з орнаментом, сорочку синю, що розірвана по обох плечових швах, майку, що розірвана по лівому боковому шву, труси, шкарпетки.(а.с.140-147 том 2);

- лікарським свідоцтвом про смерть №46 від 16 липня 2015 року, згідно з яким смерть ОСОБА_4 настала від травматичного шоку та сполучної травми тіла (а.с.148 том 2);

- постановою про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16 липня 2015 року, відповідно до якої одяг, що був вилучений під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 було визнано речовими доказами по справі та приєднано до кримінального провадження №12015020000000262 (а.с.149 том 2);

Колегія суддів не бере до уваги позицію сторони захисту про визнання недопустимими вказаних доказів із підстав, що викладені в клопотанні від 15.11.2016 року, з посиланням на отримання їх із порушеннями встановленого порядку (т.3 а.с. 67-72), оскільки з врахуванням положень ст.ст. 167, 170, 237, 238 КПК України у редакції, що була чинною на час вчинення процесуальної дії огляду трупа - 15.07.2015 року, вказані речі вважаються тимчасово вилученим майном, та підстав накладення на нього арешту не передбачалось за відповідною редакцією на вказаний час ст. 170 КПК України.

- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 15 липня 2015 року щодо причин смерті ОСОБА_4 (а.с.150-151 том 2);

- висновком експерта №46 по судово-медичній експертизі, яка була розпочата 18 вересня 2015 року та закінчена 21 вересня 2015 року, згідно з яким ОСОБА_4 отримав встановлені у судовому засіданні вищезазначені тілесні ушкодження, і смерть його настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилась травматичним шоком (а.с.152-157 том 2);

- додатковим висновком експерта №55 судово-медичної експертизи, яка була розпочата 16 липня 2015 року та закінчена 18 вересня 2015 року, згідно з яким ОСОБА_4 отримав встановлені у судовому засіданні вищезазначені тілесні ушкодження, і смерть його настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилась травматичним шоком. Сполучна травма тіла утворилась від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги, та дерев'яна або м'яка частини кухонного табурета, можливо 14 липня 2015 року та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення. За життя незадовго до смерті ОСОБА_4 міг знаходитись в тверезому стані. Смерть ОСОБА_4 настала за 36-40 годин до моменту початку експертизи. За життя ОСОБА_4 хворів ішемічною хворобою серця, але яка в даному випадку не знаходиться у причинному зв'язку зі смертю (а.с.158-165 том 2);

- протоколом огляду від 15 липня 2015 року, згідно з яким у ОСОБА_1 було вилучено особисті речі (одяг) та грошові кошти, на штанах та деяких купюрах виявлено сліди речовини бурого кольору (а.с.166-170 том 2);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 15 липня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 о 19.00 годині був затриманий за підозрою у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4 (а.с.171-172 том 2);

- довідкою головного лікаря Вінницької міської станції швидкої медичної допомоги від 08 жовтня 2015 року, копією з журналу надання медичної допомоги особам, які тримаються в ІТТ, інформацією начальника ІТТ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області від 07 жовтня 2015 року, відповідно до яких 16 та 17 липня 2015 року до ОСОБА_1 викликали бригади швидкої допомоги через його скарги на епілепсію та алкогольний делірієм. В результаті були поставлені діагнози хронічний алкоголізм та розлади психіки (а.с.173, 174, 175, 176-177 том 2);

- постановою про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15 липня 2015 року та протоколом від 15.07.2015 року отримання зразків для експертизи, відповідно до яких відібрано зразки зрізів нігтів пальців рук у ОСОБА_1 для проведення експертизи (а.с.178, 179 том 2);

- ухвалою слідчого судді Барського районного суду від 16 липня 2015 року про надання тимчасового доступу до речей і документів, відповідно до якої надано тимчасовий доступ до особистих речей ОСОБА_1, що були вилучені під час його особистого огляду (а.с.180 том 2);

- постановою про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16 липня 2015 року, згідно з якою вилучені у обвинуваченого особисті речі та до яких надано тимчасовий доступ визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12015020000000262 та приєднано до нього (а.с.181 том 2);

- постановою про призначення судової медичної експертизи ОСОБА_1 від 16 липня 2015 року щодо з'ясування походження тілесних ушкоджень на його тілі (а.с.182 том 2);

- висновком експерта №975 судово-медичної експертизи обвинуваченого ОСОБА_1, яка була розпочата 16 липня 2015 року та закінчена 17 серпня 2015 року, відповідно до якої у ОСОБА_1 було виявлено легкі тілесні ушкодження, зокрема синці на правому передпліччі з переходом на праву кисть, на правому плечі, на тулубі, на лівому стегні, на правому стегні, давністю утворення можливо в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 14 липня 2015 року (а.с.183 том 2);

- постановою про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 20 липня 2015 року трупа ОСОБА_4 щодо з'ясування походження тілесних ушкоджень ОСОБА_4, можливості отримання їх внаслідок падіння з висоти власного зросту, а також щодо хронічних захворювань, якими хворів ОСОБА_4 за життя (а.с.184-185 том 2);

- постановою про призначення цитологічної експертизи від 21 липня 2015 року щодо з'ясування групової та статевої приналежності виявлених на зрізах нігтів ОСОБА_4 слідів біологічного походження (а.с.186 том 2);

- висновком експерта №171 по цитологічній експертизі, яка була розпочата 23 липня 2015 року та закінчена 14 серпня 2015 року, відповідно до якого походження слідів крові в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_4 може бути від будь-якої однієї чи кількох людей з групою крові В (ІІІ) ізосерологічної системи АВО, в тому числі і від самого потерпілого ОСОБА_4 не виключається (а.с.188-191 том 2);

- постановою про призначення біологічної експертизи від 21 липня 2015 року щодо з'ясування походження крові на одягу ОСОБА_4 (а.с.192 том 2);

- висновком експерта №287 судово-медичної експертизи, яка була розпочата 24 липня 2015 року та закінчена 18 серпня 2015 року, відповідно до якої кров на одягу потерпілого може бути як його власна так і обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.193-195 том 2);

- постановою про призначення біологічної експертизи від 21 липня 2015 року щодо з'ясування походження слідів речовини бурого походження на грошових купюрах та речах, які були вилучені в обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.218 том 2);

- висновком експерта №288 судово-медичної експертизи, яка була розпочата 24 липня 2015 року та закінчена 18 серпня 2015 року, відповідно до якого сліди крові на джинсовій куртці та джинсових штанах можуть бути як ОСОБА_4 так і обвинуваченого ОСОБА_1. Слідів крові на футболці, носовій хустині, ремені, парі туфель, грошових купюрах, які були також представлені на дослідження, не встановлено (а.с.219-221 том 2),

- постановою про призначення біологічної експертизи від 21 липня 2015 року щодо з'ясування групи крові в обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.222 том 2);

- висновком експерта №285 судово-медичної експертизи, яка була розпочата 24 липня 2015 року та закінчена 24 липня 2015 року, відповідно до якого кров ОСОБА_1 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В (а.с.223-224 том 2);

- постановою про призначення наркологічної експертизи від 20 липня 2015 року щодо з'ясування чи хворів на момент вчинення злочину ОСОБА_1 на алкогольну чи наркотичну залежність та необхідність його примусового лікування (а.с.225 том 2);

- висновком експерта №137 амбулаторної судово-наркологічної експертизи від 23 липня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 виявляє ознаки хронічного алкоголізму ІІ ступеню, потребує лікування, примусове лікування не протипоказане (а.с.226 том 2);

- постановою про призначення амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи від 20 липня 2015 року щодо з'ясування осудності ОСОБА_1 (а.с.227-228 том 2);

- висновком судово-психіатричного експерта №219 від 27 липня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на момент вчинення злочину на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Емоційний стан ОСОБА_1 в досліджуваний період слід розцінювати як емоційне збудження, яке характеризується почуттям образи та злоби. Зазначений стан не вплинув на його свідомість та діяльність (а.с.229-233 том 2);

- заявою про залучення до провадження як потерпілого брата обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.236 том 2);

- документами про власність, із яких вбачається, що 33/50 частки будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с.243-249 т.2);

- протоколом про результати здійснення негласної слідчої дії від 05 серпня 2015 року (а.с.7-9 том 3), постановою про визнання речовим доказом оптичного диску із аудіозаписом (а.с. 250 т.2) та додатком до протоколу аудіо диском, що прослуханий колегією суддів в ході судового розгляду, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_1, у вільній формі, із застосуванням ненормативної лексики, розповідав співкамерникам про обставини спільного проживання із своїм батьком, подробиці якого щодо поведінки батька в побуті, питаннях гігієни, видачі довіреності для оформлення спадкового майна були відомі лише обвинуваченому та узгоджуються із його показаннями, що надані у судовому засіданні (т.3 а.с. 60). Також повідомив, що наносив кулаками удари від двох до чотирьох разів батькові в область сонячного сплетіння, від яких можливі переломи ребер (аудіо файли №1239010 від 18 липня 2015 року, №2013010 від 21 липня 2015 року, №2044010 від 22 липня 2015 року).

Колегія суддів не бере до уваги позицію сторони захисту про визнання недопустимими вказаних доказів із підстав, що викладені в клопотанні від 15.11.2016 року, з огляду на отримання їх із порушеннями встановленого порядку (т.3 а.с. 67-72), оскільки досліджена негласна слідча (розшукова) дія - аудіо-відеоконтроль місця - камери ІТТ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області - проведена на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області від 17 липня 2015 року, доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 17.07.2015 року, клопотання на дозвіл про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.07.2015 року (т.3 а.с. 103-109), які відкриті стороні захисту за її клопотанням. Також колегія суддів вважає дані документи підтвердженням дотримання передбаченого КПК України порядку щодо отримання фактичних даних, які містяться у результатах оспорюваного стороною захисту протоколі проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Щодо не проведення стороною обвинувачення фоноскопічної експертизи, яка б ідентифікувала голос обвинуваченого, колегія суддів з врахуванням положень ст. 101 ч.2, ст. 242 КПК України вважає, що сторона захисту не була позбавлена можливості довести недостовірність оспореного доказу шляхом проведення вказаної експертизи, клопотання про що не заявлено в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а обов'язковість проведення такої експертизи нормами КПК не передбачено.

У судовому засіданні колегією суддів оглянуті представлені стороною обвинувачення речові докази : джинсові штани синього кольору, що видані обвинуваченим; одяг з трупа ОСОБА_4, на якому були вирізані місця з плямами крові; особисті речі та грошові кошти обвинуваченого, на яких виявлено сліди речовини бурого кольору.

Судом виключено із об'єму досліджуваних доказів допит свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_6

Дослідивши безпосередньо та оцінивши всі вищеперераховані докази відповідно до вимог статті 94 КПК України, колегія суддів вважає їх належними і допустимими, оскільки вони у своїй сукупності прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та отримані у порядку встановленому цим Кодексом.

Колегія суддів не приймає до уваги відомості, що містяться у наданому стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та визнає недопустимими докази: протокол огляду місця події від 15 липня 2015 року, проведений старшим слідчим в присутності понятих, в ході якого були вилучені речові докази та сліди (а.с.89-100 том 2) та диск з відеозаписом цієї слідчої дії (т.3 а.с.60); постанову про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16 липня 2016 року, згідно з якою змиви на марлеві тампони слідів крові з поверхонь дверей, підлоги, килима, металевої труби опалення, зуб з коронкою з метала жовтого кольору, джинсові штани синього кольору, пошкоджений табурет, які було вилучено під час огляду місця події, визнано речовими доказами та приєднано до кримінального провадження №12015020000000262 як речові докази (а.с.102 том 2); ілюстративну таблицю та відеозаписи до протоколу огляду місця події, якими зафіксовано виявлення трупа ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті (а.с.103-133 том 2), та оглянуті в судовому засіданні речові докази: джинсові штани синього кольору обвинуваченого, на яких були вирізані місця з плямами крові, що вилучені під час огляду місця події; змиви на марлеві тампони слідів крові з поверхонь дверей, підлоги, килима, металевої труби опалення; зуб з коронкою з метала жовтого кольору; пошкоджений табурет, - оскільки вказані докази зібрані стороною обвинувачення із порушенням положень ст.ст. 233, 234, 237 КПК України, без обов'язкового винесення відповідної ухвали слідчого судді.

Колегія суддів не приймає до уваги відомості, що містяться у наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та визнає недопустимими наступні докази : постанову про призначення цитологічної експертизи від 21 липня 2015 року щодо з'ясування походження слідів крові на поверхні дерев'яних ніжок та відокремленого сидіння кухонного табурету, що був вилучений під час огляду місця події (а.с.196 том 2); висновок експерта №173 по цитологічній експертизі, яка була розпочата 23 липня 2015 року та закінчена 14 серпня 2015 року, відповідно до якого походження слідів крові на фрагменті №3 (сидіння дерев'яного табурета) може бути від будь-якої однієї чи кількох людей з групою крові В (ІІІ), в тому числі і від самого потерпілого ОСОБА_4 не виключається (а.с.197-200 том 2); постанову про призначення біологічної експертизи від 21 липня 2015 року щодо з'ясування походження слідів речовини бурого походження, змиви яких було здійснено під час огляду місця події (а.с.201 том 2); висновок експерта №286 судово-медичної експертизи, яка була розпочата 24 липня 2015 року та закінчена 18 серпня 2015 року, відповідно до якого сліди крові на дверях, порозі кімнати, зубі, з підлоги, з поверхні труби у ванній кімнаті можуть бути як ОСОБА_4 так і обвинуваченого ОСОБА_1. Сліди крові на джинсах обвинуваченого ОСОБА_1 можуть належати обвинуваченому (а.с.202-204 том 2); постанову про призначення дактилоскопічної експертизи від 21 липня 2015 року щодо з'ясування походження слідів пальців рук та долоні, відбитки яких було вилучено під час огляду місця події (а.с.205 том 2); висновок експерта № 234-Д дактилоскопічної експертизи від 30 липня 2015 року, відповідно до якого сліди пальців рук, які були вилучені з поверхні вхідних дверей в коридор розміром 16х21 та 17х19 належать обвинуваченому ОСОБА_1, а сліди пальців рук, які вилучені з дерев'яної табуретки, розміром 12х18 та 11х19 непридатні для ідентифікації за ними особи. Слід долоні руки розміром 43х58 з поверхні сушарки в туалеті належить не ОСОБА_1, а іншій особі (а.с.207-217 том 2), - оскільки джерелом походження вказаних доказів є визнаний судом недопустимим огляд місця події від 15.07.2015 року. Така позиція суду узгоджується із загальною практикою Європейського суду з прав людини стосовно застосування національними судами положень доктрини про «плоди отруйного дерева».

Колегія суддів вважає недопустимими такі докази, надані стороною обвинувачення, як відомості про притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї відносно свого батька ОСОБА_4 за 2013-2014 роки (т.3 а.с. 185-196), оскільки відповідно до ч.1 ст.88 КПК України докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Колегія суддів не бере до уваги відомості, що містяться у наданій стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину заяву обвинуваченого, яка була ним власноручно написана 22 липня 2015 року на ім'я т.в.о. начальника УМВС України у Вінницькій області, в якій він письмово виклав обставини подій 14 липня 2015 року та визнав, що кілька разів вдарив свого батька ОСОБА_4 по тулубу в район сонячного сплетіння (а.с.234-235 том 2), оскільки відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них.

Колегія суддів не приймає до уваги показання та невизнання вини обвинуваченим у інкримінованому йому злочині, вважаючи їх способом уникнути відповідальності за вчинене, а його винуватість підтверджується ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Вирішуючи питання про умисел обвинуваченого, колегія суддів виходить із сукупності всіх встановлених в ході судового розгляду обставин вчиненого діяння, враховує спосіб та знаряддя злочину - кулаки рук, якими були нанесені тілесні ушкодження, кількість, характер і локалізацію поранень, які наносились у життєво важливі органи (переломи 16 ребер, 84 синці, садна та забої в області голови, тулуба,), поведінку обвинуваченого до вчинення злочину, який зловживав спиртними напоями і з приводу чого виникали конфлікти з батьком, поведінку обвинуваченого після вчинення вбивства, який залишив батька без будь-якої допомоги, проявивши власну байдужість до настання наслідків.

Колегія суддів також враховує, що у загиблого ворогів, які б могли бажати його смерті, не було, що видно з показань допитаних у судовому засіданні свідків, а також що після уходу обвинуваченого з дому і до його приходу в будинок ніхто з сторонніх не заходив, що свідчить з показань обвинуваченого, який закрив двері на ключ, і так же ключем їх відкрив, а другий екземпляр ключів знаходився у кімнаті самого обвинуваченого. При цьому вкрай хворобливий фізичний стан потерпілого ОСОБА_4, який підтверджується показаннями обвинуваченого, потерпілого та свідків, вочевидь перешкоджав пересуванню останнього на значні відстані, що спростовує версію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо отримання батьком тілесних ушкоджень від сторонніх осіб за межами будинку під час його самостійного залишення за відсутності обвинуваченого.

Зокрема, колегія суддів також бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1, надані ним в судовому засіданні щодо відсутності сторонніх осіб в будинку та слідів проникнення до нього, результати негласної слідчої розшукової дії щодо нанесення власноруч ОСОБА_1 тілесних ушкоджень батькові, наявність слідів крові на одязі покійного та обвинуваченого, висновки судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_4 щодо характеру, локалізації та механізму отримання тілесних ушкоджень в сукупності із показаннями експерта. Ці докази достовірно свідчать про наявність фізичного контакту між покійним ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1, протиправний характер якого, спрямований на умисне заподіяння смерті іншій людині знайшов підтвердження в ході судового слідства.

При цьому колегія суддів вважає, що результати негласної слідчої розшукової дії хоча і здобуті у спосіб втручання в приватне життя особи, яке належить до основоположних прав та свобод людини, однак є допустимим та не є єдиним доказом на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_1, що покладаються в основу обвинувального вироку.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на обставини існування алібі щодо його відсутності в будинку батька з 18.30 по 21.20 г 14.07.2015 року, що може бути підтверджене показаннями свідка ОСОБА_6, оскільки це не спростовує факту вбивства обвинуваченим ОСОБА_4 в установлений судом подальший період часу, з огляду на висновок експерта в частині часу настання смерті.

При цьому колегія суддів також констатує, що у емоційному стані, який би значною мірою знижував здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, обвинувачений на момент вчинення злочину також не перебував, що підтверджується висновком судової психіатричної експертизи.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений часто сварився з батьком з приводу зловживання спиртними напоями, про що свідчать показання допитаних у судовому засіданні свідків; у 16-30 г 15 липня 2015 року він ще перебував у стані алкогольного сп'яніння 0,82 %, що підтверджується довідкою КУ «Барська ЦРЛ»; обвинувачений потребує примусового лікування від хронічного алкоголізму, що видно з висновку наркологічної експертизи, - колегія суддів вважає, що він вчинив вбивство свого батька, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, що зумовило його протиправну поведінку і нанесення таких чисельних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

Таким чином колегія суддів, зберігаючи відповідно до вимог ч.6 ст.22 КПК України об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, поза будь-яким розумним сумнівом, вважає, що стороною обвинувачення доведено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, і його дії слід кваліфікувати за частиною першою статті 115 КК України.

Кваліфікуючи так дії обвинуваченого, колегія суддів не вбачає наявності необережної вини ОСОБА_1 чи випадкового спричинення ним смерті ОСОБА_4, оскільки лише небажання наслідку у виді смерті потерпілого чи байдуже ставлення до настання такого наслідку не виключає умисної вини обвинуваченого.

Щодо особи обвинуваченого, колегією суддів установлені такі обставини.

Згідно з довідкою-характеристикою виконавчого комітету Барської міської ради, компрометуючі матеріали на ОСОБА_1 відсутні (а.с.15 том 3).

Відповідно до довідки КЗ «Барська ЦРЛ» ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с.16 том 3).

З ксерокопій заяви про видачу паспорта та паспорта громадянина України видно, що обвинувачений ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с.10-13 том 3).

З довідки про судимість видно, що обвинувачений раніше не судимий (а.с.14 том 3).

Згідно з висновками та матеріалами органів внутрішніх справ по зверненнях ОСОБА_4, які були в 2014 році щодо сімейних сварок з ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою до батька, погрожував йому фізичною розправою, намагався вчинити з ним бійку (а.с.18-25, 32-41 том 3);

Відповідно до довідки КУ «Барська ЦРЛ» від 15 липня 2015 року в цей день о 16-30 год. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння 0,82‰ (а.с.26 том 3).

З довідки КЗ Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» від 28 липня 2015 року видно, що 23 липня 2015 року ОСОБА_1 взято на наркологічний диспансерний облік (а.с.28 том 3).

З ксерокопії акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 видно, що конфліктів між ОСОБА_1 та його батьком не виникало, сусіди його п'яним не бачили, вважають, що він не міг вбити батька (а.с.30 том3).

Згідно з довідкою з місця проживання, обвинувачений характеризується позитивно (а.с.30, 31 том 3).

Обставин, які у відповідності із ч.1 ст.66 КК України пом'якшують покарання, колегією суддів не встановлено.

Обставинами, які у відповідності із ч.1 ст.67 цього ж Кодексу обтяжують покарання, колегія суддів визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів враховує : ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким; обставини, що обтяжують покарання та особу винного, його вік; думку потерпілого; що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, і яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого; виходячи з принципів індивідуалізації, розумності покарання з метою попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами; і вважає доцільним призначити йому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті. При цьому колегія суддів враховує, що головним завданням суду є винесення вироку чи іншого судового рішення, суворо заснованого на законі і в той же час справедливого з точки зору моралі і моральності.

Колегія суддів вважає, що речові докази по справі (т.2 а.с.81, 102, 149, 250, т.3 а.с. 60) слід - повернути володільцю, знищити та залишити у матеріалах кримінального провадження, а запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід залишити тримання під вартою.

Документально підтверджених процесуальних витрат, відповідно до взятих до уваги доказів, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.370, 371, 374, 376 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст.115 КК України та обрати йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 15 липня 2015 року.

Речові докази по справі -джинсову куртку чорного кольору; футболку в біло-синю смугу; черевики коричневого кольору; штани джинсові синього кольору, видані обвинуваченим; джинсові штани синього кольору, вилучені під час огляду місця події; мобільний телефон «Нокіа»; гроші в сумі 369 грн., які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Барського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_1; пошкоджений кухонний табурет, сорочку в різнокольорову смугу, футболку білого кольору, сорочку, яка має орнамент оранжевого та сірого кольорів, сорочку темно-синього кольору, труси темно-сині, пару шкарпеток сірого кольору, пачку від сигарет «Бонд», змиви на марлеві тампони слідів крові з поверхонь дверей, підлоги, килима, металевої труби опалення, зуб з коронкою з металу жовтого кольору, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Барського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити; оптичний диск ємністю 4,7 GB (інв. №178н/т від 17.07.2015 року), який знаходиться в матеріалах судового провадження, зберігати при ньому.

Запобіжним заходом до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_1 тримання під вартою, але не більше, ніж на 60 днів, тобто до 20 березня 2017 року включно.

У відповідності із ст.72 ч.5 КК України у строк відбування покарання зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 15 липня 2015 року до набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору Барановському С.Ф.

Головуючий К.Шепель

судді В.Вернік

О.Саландяк