Ухвала суду № 64203309, 18.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/ 1099 /2017 р. Головуючий у 1 інстанції - Батращук Л.П.

Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 р.

в справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 р. задоволено позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання кредиту в сумі 23 593,94 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суднеповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 26.03.2012 р. між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R53100213254B.

Відповідно до умов даного договору банк надав відповідачці в кредит грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. під 32 % річних на строк до 26.05.2015 р. (а.с. 4-7).

Відповідно договору від 17.04.2013 р. про внесення змін №1 до Кредитного договору №R53100213254В від 26.03.2012 р., були внесені зміни до п.3.2, якими змінено строк кредитування, а саме - позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі 4.02.2016 р. або достроково у випадках, передбачених договором (а.с. 21).

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2014 р. між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір про відступлення права вимоги №071114нв, за яким право вимоги до боржника по вищевказаному Кредитному договору було відступлене на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с. 32-35).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07.11.2014 р., позивач набув права грошової вимоги від відповідача в сумі 23 593,94 грн. (а.с. 26, 27).

ПАТ «ВТБ Банк» було направлено відповідачу лист з повідомленням про відступлення права вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" по кредитному договоруписьмове повідомлення про порушення умов кредитного договору і письмову вимогу про сплату заборгованості на користь нового кредитора (а.с. 28, 29).

Станом на 7.11.2014 р. розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №R53100213254В від 26.03.2012 р., згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, становить 23 593,94 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов'язання, передбачені кредитним договором, не виконав.

Згідно ст.ст.256, 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, іа сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оскільки в порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, то суд правильно дійшов висновку щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості.

Також не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення боржника про зміну кредитора, оскільки, як зазначав позивач та вбачається з матеріалів справи це повідомлення було направлене відповідачу на адресу, яка зазначена у кредитному договорі; про зміну місця проживання боржник банк не повідомляв.

Крім того, відповідно до вимог ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов»язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов»язку первісному кредитору є належним виконанням.

Така позиція викладена ВСУ в постанові від 23.09.2015 р. у справі №6-979цс15.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, боржник не сплачував кошти за кредитним договором ні новому, ні попередньому кредитору.

Що стосується решти доводів апеляційної скарги, то судова колегія вважає, що вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки, не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.09.2015 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :