Рішення № 64201583, 17.01.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

« 17» січня 2017 року справа № 927/61/17

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,

вул.Глібова,1, м. Ніжин, 16600

Відповідач: Ніжинська міська газета «Вісті»,

площа ім.Леніна,1, кімната 9Б, м. Ніжин, 16600

Предмет спору: про стягнення 28566,53 грн.

Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 01-07/1775 від 21.10.2016 представник

Від відповідача: ОСОБА_2 редактор газети «Вісті» Ніжинської міської ради, рішення №21-69/2015 від 08.07.2015

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" подано позов до Ніжинської міської газети «Вісті» про стягнення заборгованості в сумі 14415,83 грн за договором № 734 від 15.10.2013 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуг постачання гарячої води, 11763,61 грн пені, 127,69 грн процентів річних, 2259,40 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач в письмових поясненнях позовні вимоги визнав, та зазначив, що на сьогоднішній день спостерігається позитивна тенденція до погашення заборгованості протягом 2016 року. Крім того, просить дозволи зробити реструктуризацію боргу, який редакція зобовязується виконати протягом дванадцяти місяців. Суд клопотання відповідача відхилив, оскільки дозвіл на реструктуризацію боргу не є компетенцією суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

В С Т А Н О В И В :

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

15 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (теплопостачальна організація) Редакцією газети «Вісті» (споживач) укладено договір на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуги постачання гарячої води № 734 (далі договір).

Згідно п. 1.1. договору теплопостачальна організація бере на себе зобовязання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію на опалення забезпечувати гарячою водою, а споживач зобовязується сплачувати теплопостачальній організації за надані комунальні послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору тарифи на комунальні послуги змінюються за поданням теплопостачальної організації до органів державної влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому діючим законодавством України порядку. Нові тарифи є обовязковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод. Ціна цього договору включає вартість виробництва, транспортування та постачання за цим договором теплової енергії. Вартість виробництва, транспортування та постачання за цим договором теплової енергії визначається на підставі встановлених тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та кількості спожитої теплової енергії, визначеної згідно з умовами даного договору.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради №37 від 27 січня 2011 року "Про тарифи на послуги теплопостачання" та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №2690 від 29.10.2015 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ТОВ "НіжинТеплоМережі" встановлено тарифи на теплову енергію 1419,07 грн. за 1Гкал (без ПДВ), Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №54 від 28.01.2016 року "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг" з 01.02.2016 встановлено тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) 1364,02 грн. га 1 Гкал (без ПДВ), Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №1757 від 29.09.2016 року "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг" з 01.10.2016 встановлено тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) 1251,87 грн. га 1 Гкал (без ПДВ) .

Теплова енергія виробляється, транспортується та постачається споживачу для обєктів, перерахованих у додатку №1, який є невідємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

Додатком №1 до договору визначено приміщення, що опалюються, по вул. Франка, 1, площею 86,8 кв. м; навантаження на опалення 0,0078 Гкал/год.

Згідно п. 3.2.20 договору споживач зобовязується щомісячно в терміни передбачені цим договором здійснювати розрахунки за теплову енергію у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, передбачених затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами цього договору.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за надану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання споживач здійснює щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами цього договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 6.3, 6.4 договору розрахунки споживача з теплопостачальною організацією за надану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання здійснюється щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, у випадках передбачених цим договором, розрахунковим методом, що передбачений цим договором, у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами цього договору. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 21 числа попереднього місяця і триває до 20 числа звітного місяця.

Розрахунки за надану теплову енергію для опалення та гарячу воду споживач здійснює згідно умов цього договору щомісячно до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від того на який день тижня припадає 1-ше число місяця. Якщо 1-ше число місяця припадає на вихідний день, то розрахунок за надані послуги здійснюється в останній робочий день звітного місяця.

Пунктом 12.10. договору сторони домовилися про те, що умови цього договору розповсюджуються на правовідносини сторін, що склалися до моменту його укладання, а саме з дати початку опалювального періоду 2013-2014 р.р., рішення про початок якого приймається виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов вищезазначеного договору за період з листопада 2015 року по листопад 2016 року надавав відповідачу послуги на загальну суму 15262,45 грн. що підтверджується рахунками № б/н від 30.11.2015 на суму 1642,30 грн., № б/н від 31.12.2015 на суму 2186,47 грн, № б/н від 31.01.2016 на суму 3106,13 грн, № б/н від 29.02.2016 на суму 3195,13 грн № б/н від 31.03.2016 на суму 1939,30 грн, № 734 від 30.04.2016 на суму 1401,34 грн, № 734 від 31.10.2016 на суму 385,78 грн, № 734 від 30.11.2016 на суму 1406,00 грн, копії яких додано до матеріалів справи (а.с. 23-30).

Відповідач взяті на себе зобовязання щодо оплати послуг, наданих у вказаний період, виконав частково в сумі 846,62 грн., що підтверджується протоколом узгодження від 22.02.2016 в сумі 503,62 грн та протоколом узгодження від 29.02.2016 на суму 343,00 грн (а.с. 38).

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача за період з листопада 2015 року по листопад 2016 року, включно, склала 14415,83 грн., доказів сплати якої відповідач не надав.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 14415,83 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи, актом звіряння розрахунків за період з 01.11.2015 по 10.12.2016 і підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 3 ст. 1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій передбачено, що субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження своєї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Пунктом 7.3.3 договору передбачено, що споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.4. цього договору - сплачує на користь теплопостачальної організації пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано та предявлено до стягнення пеню в сумі 11763,61 грн., за прострочення платежів в період з 01.12.2015 по 10.12.2016 з врахуванням вимог ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 50% у звязку з тим, що співвласниками видання є Ніжинська міська рада та трудовий колектив газети, яка не має фінансової можливості повністю фінансувати видання громади. На сьогоднішній день відповідач має значні фінансові труднощі, має заборгованість за минулі роки і на даний час триває реформування комунальних ЗМІ.

Відповідно до ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Статтею 233 Господарського кодексу України, передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги ступінь виконання зобовязання, майновий стан боржника та інші інтереси, які заслуговують на увагу.

Судом враховано те, що нараховані штрафні санкції надмірно великі в порівнянні з сумою заборгованості, а також те, що позивач скористався правом предявлення позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних за користування коштами, що має компенсувати втрати позивача в звязку з прострочкою оплати. Таким чином, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та доцільність зменшення розміру пені на 50%. Належна до стягнення пеня становить 5881,81 грн. за період прострочення виконання грошового зобовязання з 01.12.2015 по 10.12.2016.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та предявлено до стягнення 2259,40 грн інфляційних за період прострочення виконання грошового зобовязання з грудня 2015 по червень 2016, включно, та 127,69 грн 3% річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з 01.12.2015 по 10.12.2016.

Докази сплати суми інфляційних та трьох відсотків річних відповідач не надав.

Вимоги позивача по стягненню 127,69 грн 3% річних та 2259,40 грн інфляційних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 550, 611, 625, Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 218, 233, 275 Господарського кодексу України; ст. 1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій; ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з НІЖИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ ГАЗЕТИ ВІСТІ, код 22830067, площа ім.Леніна,1/9-б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НІЖИНТЕПЛОМЕРЕЖІ, код 32750668, вул. Глібова,1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, 14415,83 грн боргу, 5881,81 грн пені, 127,69 грн річних, 2259,40 грн інфляційних нарахувань та 1378,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 23.01.2017.

Суддя Н.О. Скорик