Рішення № 64200473, 11.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.10 Справа № 24/117/10

Суддя Азізбекян Т.А.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України, в особі Запорізької філії в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України, (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27, к. 88)

До відповідача 1 Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (69098, м. Запоріжжя, вул. Пархоменко, 10/135)

До відповідача 2 Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (69014, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76/59)

Про стягнення з відповідачів солідарно 2730,00грн. заборгованості за основною сумою кредиту за договором кредиту № ДК 1374-542с від 14.11.2008р., 240,48 грн. пені

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_3, довіреність б/н від 22.09.2009р.;

Від відповідача 1 не зявився;

Від відповідача 2 не зявився;

СУТНІСЬ СПОРУ :

Заявлені позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідача 1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України, в особі Запорізької філії в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України 2730,00грн. заборгованості за основною сумою кредиту за договором кредиту № ДК 1374-542с від 14.11.2008р., 240,48 грн. пені.

Ухвалою суду від 18.03.2010р. порушено провадження у справі № 24/117/10, судове засідання призначено на 23.04.2010 р. Ухвалою від 23.04.2010 в звязку з неявкою в судове засідання представників сторін на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 14.05.2010р.

Ухвалою в.о. господарського суду від 14.05.2010р. в порядку ч.3 ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць до 18.06.2010р. Ухвалою господарського суду від 14.05.2010р. розгляд справи відкладено до 11.06.2010р.

У судовому засіданні 11.06.2010р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які обґрунтовані умовами договору кредиту № ДК 1374-542с від 14.11.2008р., договору поруки №1049 від 14.11.2008р. ст.ст.543, 554, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 199, 216, 217,230,231 Господарського кодексу України. Просить позов задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ Фінансова компанія Надія України в особі ЗФ ТОВ Фінансова компанія Надія України суму 2 970 грн. 48 коп., що складається з 2730 грн. основного боргу та 240 грн. 48 коп. пені.

Відповідачі в судові засідання не зявилися, своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, про причини неприбуття в судові засідання суд не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. У матеріалах справи містяться довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яких відповідачі зареєстровані за адресами, вказаними в позовній заяві та за якими відповідачам направлені ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

Згідно з п.3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. №02-5/289 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав наявні у справі матеріали достатніми для розгляду спору по суті в порядку ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України в особі Запорізької філіїКредитор (позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 Позичальник (відповідач-1 у справі) укладено договір кредиту № ДК 1374-542с (далі договір кредиту), за умовами якого позивач зобовязався надати Позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 3 000 грн., з оплатою по процентній ставці 5% на місяць (152,88 грн.), а Позичальник зобовязався повністю повернути кредит в строк до 15.12.2008р. включно та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором (п.п.2.1.,3.2,5.1 договору).

Позивач свої зобовязання по договору кредиту виконав повністю, видавши ОСОБА_1 відповідно до видаткового касового ордеру №1575 від 14.11.2008р. суму кредиту в розмірі 3000 грн.

Відповідач1 умови договору виконав частково, з порушенням встановленого договором терміну. Згідно з прибутковими касовими ордерами №5850 від 30.09.2009р. на суму 50 грн., №6052 від 15.10.2009р. на суму 50 грн., №6105 від 19.10.2009р. на суму 50 грн., №6464 від 12.11.2009р. на суму 50 грн., №6741 від 03.12.2009р. на суму 70 грн. повернув 270 грн. кредиту та згідно з прибутковим ордером № №8856 від 15.12.2008р. сплати 152,88 грн. процентів за користування кредитом. Отже, сума кредиту, яка залишилася не повернутою складає 2 730 грн.

Пунктом 6.1. Договору кредиту передбачено, що виконання зобовязань позичальника забезпечується Договором поруки ДП 1049 від 14.11.2008р., укладеним між Кредитором і ПП Кущ ОСОБА_4 Поручитель (відповідач-2).

Відповідно до п.1.1. Договору поруки №1049 від 14.11.2008р., у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручителі на добровільних засадах зобовязуються відповідати перед Кредитором за виконання Позичальником ОСОБА_1 своїх зобовязань, що випливають з Договору кредиту № ДК 1374-542с від 14.11.2008р., укладеного між позичальником та кредитором. Разом з підписанням цього Договору поручителі підтверджують, що вони ознайомлені з положеннями Договору кредиту, цілком розуміють його зміст та згодні виступати поручителями за зобовязаннями позичальника за договором кредиту (п. 1.4. Договору поруки).

Пунктом 2.2 договору Поруки сторони визначили, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобовязань по Договору кредиту, поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за Договором кредиту в сумі 3000 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених Договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому кредитор має право вимоги як солідарно, так і до кожного з них окремо.

За приписами ст.193 ГК України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобовязання має виконуватись належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються загальні положення про забезпечення виконання зобовязання, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідачі взяті на себе зобовязання по договорам укладеними з позивачем в повному обсязі не виконали, що стало підставою для звернення до суду.

Частиною 2 ст.196 ГК України передбачено, якщо це передбачено законодавством або договором, зобовязання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Приписами ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно положень ст.543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Доказів виконання зобовязання і повернення позивачу суми боргу відповідачами суду не надано, тому суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів 2 730 грн. заборгованості по договору кредиту.

Позивач також просить стягнути з відповідачів солідарно 240 грн. 48 коп. пені за порушення терміну повернення кредиту, нараховану за період з 15.12.2008р. по 15.06.2009р.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником терміну погашення заборгованості за кредитом, оплати відсотків за користування кредитом, Кредитор, починаючи з першого робочого дня прострочення зобовязання має право нарахувати, а позичальник зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до повного погашення поточної заборгованості.

Згідно з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22.11.96р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Факт прострочення виконання зобовязання є доведеним, пеня у сумі 240 грн. 48 коп. за заявлений період розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог вищезазначеного закону, тому підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів, оскільки спір доведений до суду внаслідок їх неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69098, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69014, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27, к. 88; код ЄДРПОУ 35183669; п/р№26508209688100 в АКІБ УкрСиббанк м. Харків, МФО 351005) суму 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. заборгованості за договором кредиту, суму 240 (двісті сорок) грн. 48 коп. пені, суму 102 (сто дві) грн. витрат на державне мито, суму 236 (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Т.А.Азізбекян

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 19.07. 2010р.