Постанова № 64198656, 17.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 р. Справа №805/3396/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 18 год. 31 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молочної І.С.

при секретарі судового засідання Зимі М.О.

за участю

представника позивача - Денисової М.П.

представника відповідача - Токарева Д.Ю.

представника відповідача - Карапіри М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" до Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області про визнання дій незаконними; визнання протиправним та скасування припису від 08.09.2016 року № 05.1-2/4, -

встановив:

Позивач, Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" (Далі- позивач, ДП «Маріупольський морський торговельний порт», ДП «ММТП»), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області (Далі - відповідач, Головне управління Держпраці у Донецькій області) про визнання незаконними дії посадових осіб Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області, що проводили позапланову перевірку державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на підставі направлення від 02.09.2016 року № 5.1./652, а саме: Пантєлєєва С.П., Максимова Д.Г., Карапіри М.П.; визнання протиправним та скасування припису від 08.09.2016 року № 05.1-2/4.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з направленням на проведення перевірки від 02.09.2016 року №5.1/652 в ДП «Маріупольський морський торговельний порт» в період з 07.09.2016 року по 08.09.2016 року проведено позапланову перевірку питань, зазначених у зверненні фізичної особи, за результатами якої складено Акт від 08.09.01.2016 року №05.1-2/5, яким встановлено порушення нормативно-правових актів з питань охорони праці. Того ж дня відповідачем складено припис №05.1-2/4, яким позивача зобов'язано усунути встановлені порушення в строк до 08.10.2016 року. Проте, позивач вважає вказаний припис таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що виявлені порушення фактично не мали місця. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем до суду надано заперечення на позовну заяву, які вмотивовані тим, що позапланова перевірка ДП «ММТП» посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області здійснена відповідно до вимог законів України. Відповідач зазначає, що Апаратом Верховної Ради України до Державної служби України з питань праці була направлена скарга стивідора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» ОСОБА_6 для розгляду та надання відповіді автору. У зв'язку із зазначеним Держпраці України доручила Головному управлінню Держпраці у Донецькій області провести перевірку всіх викладених у зверненні питань та надати ОСОБА_6 відповідь. Під час проведення перевірки позивача держінспекторами перевірялись лише ті питання, що були викладені у скарзі. Зазначає, що при проведенні перевірки позивача було встановлено порушення вимог законодавства про охорону праці, з огляду на що вважає спірний припис таким, що винесений правомірно. Таким чином, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.08.2016 року ОСОБА_6 звернувся до Верховної ради України зі скаргою щодо неможливості проходження перевірки знань в ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» через дії адміністрації підприємства та тиск з боку керівництва порту. В даній скарзі ОСОБА_6 просив прийняти заходи реагування, направлені на зупинення тиску на нього з боку адміністрації підприємства.

Листом від 19.08.2016 року за №09-0451.05.16/01-08.16 вказану скаргу спрямовано до Державної служби України з питань праці.

Листом від 30.08.2016 року за №1701/4.1/4-3В16 Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці доручив Головному управлінню Держпраці у Донецькій області розглянути звернення ОСОБА_6 та провести перевірку всіх викладених у зверненні питань.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02.09.2016 року №954 «Про проведення позапланової перевірки ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» відділу нагляду на транспорті та зв'язку управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки доручено, зокрема, провести у період з 07.09.2016 року по 08.09.2016 року позапланову перевірку суб'єкта господарювання ДП «Маріупольський морський торгівельний порт».

Відповідно до направлення на проведення перевірки від 02.09.2016 року №5.1/652 посадові особи територіального органу Держпраці України по Донецькій області направлені для проведення в період з 07.09.2016 року по 08.09.2016 року позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» в частині перевірки питань, зазначених у зверненні фізичної особи.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт перевірки суб'єкта господарювання від 08.09.2016 року №05.1-2/5, яким зазначено про порушення ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» вимог законодавства, які були виявлені під час перевірки, а саме:

1. ст. 18 Закону №2694 - первинна перевірка знань з питань ОП ОСОБА_6, який залучається до проведення робіт з підвищеною небезпекою, проведена на підприємстві без участі в складі комісії представника Держпраці, що є порушенням п. 3.10 НПАОП 0.00-4.12-05 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

2. ст. 18 Закону №2694 - члени постійно діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці не пройшли навчання на перевірку знань з питань охорони праці у Головному навчально-методичному центрі Держпраці, що є порушенням п. 5.2 НПАОП 0.00-4.12-05 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

3. ст. 18 Закону №2694 - під час проведення перевірки знань з питань охорони праці 15.06.2016 року у ОСОБА_6 комісією не був оформлений протокол перевірки знань, що не дає можливості встановити факт знань або не знань ОСОБА_6 відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці, що є порушенням п. 3.14 НПАОП 0.00-4.12-05 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

4. ст. 18 Закону №2694 - відповідно до графіку проведення перевірки знань фахівців ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» з питань охорони праці, трудового законодавства в 2016 році, затвердженого директором ДП «ММТП» 19.05.2016 року та узгодженого з заступником директора з охорони праці та екології 19.05.2016 року, останній день перевірки знань 21 липня 2016 року. Проведення перевірки знань з питань охорони праці стивідора ОСОБА_6 09.08.2016 року здійснювалось без складання додаткового графіку перевірки знань та без попереднього його повідомлення, що є порушенням п. 3.2 НПАОП 0.00-4.12-05 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;

5. ч.3 ст. 3; ст. 13 ч. 3 Закону №4312-VI - при проведенні атестації працівників у атестаційному листі не робляться записи рекомендацій атестаційної комісії щодо заходів стосовно осіб, які не відповідають займаній посаді, що є порушенням ч. 3 ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників».

Зазначений Акт був підписаний директором ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» та начальником служби охорони праці з доданими до вказаного акта зауваженнями.

На підставі даного Акта посадовими особами відповідача 08.09.2016 року винесено припис №05.1-2/4, яким зобов'язано позивача усунути виявлені в ході перевірки порушення в строк до 08.10.2016 року та проінформувати про їх усунення в тижневий строк після закінчення встановленого терміну.

Щодо вимоги про оскарження дій посадових осіб Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області, що проводили позапланову перевірку державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на підставі направлення від 02.09.2016 року № 5.1./652, а саме: Пантєлєєва С.П., Максимова Д.Г., Карапіри М.П.

Згідно з п.п. 1, 7 Положення про Держану службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Державна служба України з питань праці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Виходячи з вказаного Положення, Держана служба України з питань праці, її територіальні органи є суб'єктами владних повноважень, які наділені функціями державного нагляду та контролю, а тому оскарження рішень їх службових осіб здійснюється в порядку адміністративного провадження.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877).

У відповідності до ст. 1 даного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Частинам 1-5 ст. 7 Закону №877 визначені розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю).

Так, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Позивач в обґрунтування протиправності дій посадових осіб відповідача щодо проведення перевірки ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» вказує на те, що Головним управлінням Держпраці у Донецькій області не надано доказів ознайомлення об'єкта перевірки з підставою проведення позапланового заходу.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого Наказ Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 (далі - Порядок №390), право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Пунктом 4 даного Порядку передбачено, що інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Згідно п. 5 Порядку №390 інспектору на час проведення перевірки надається робоче місце, обладнане належним чином, право користування телефонним зв'язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час перевірки, оформлення матеріалів перевірки, спілкування з працівниками (у разі необхідності одержання пояснень).

Відповідно до положень п. 6 Порядку №390 перевірка складається з таких етапів:

6.1. Робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора:

6.2. Оформлення документів за результатами перевірки.

6.3. Ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки.

6.4. Проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

Згідно п. 7 Порядку №390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на проведення перевірки у інспектора органу Держпраці виникає за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Натомість, як вже зазначалось судом, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України №877 суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

При цьому, з аналізу наведеної норми не вбачається обов'язку посадової особи органу Держпраці здійснення такого ознайомлення, а лише зазначається про право суб'єкта господарювання знати про підстави проведення позапланової перевірки та отримання копії відповідного документа, що є підставою проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що посадові особи відповідача були допущені позивачем 07.09.2016 року до проведення перевірки. Наряду з цим, Акт перевірки суб'єкта господарювання від 08.09.2016 року №05.1-2/5 підписаний посадовими особами ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» без зауважень в частині начебто нездійснення ознайомлення підприємства з підставами проведення перевірки, що свідчить про відсутність порушень в діях посадових осіб Головного управління Держпраці у Донецькій області в частині проведення перевірки суб'єкта господарювання - позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача щодо визнання незаконними дії посадових осіб Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області, що проводили позапланову перевірку державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на підставі направлення від 02.09.2016 року № 5.1./652, а саме: Пантєлєєва С.П., Максимова Д.Г., Карапіри М.П., та відмову в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування припису від 08.09.2016 року №05.1-2/4 суд зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, на підставі Акта перевірки посадовими особами відповідача складено оскаржуваний припис, згідно з яким, на позивача покладено обов'язок усунення порушень вимог законодавства, виявлених у ході перевірки, та письмового повідомлення органу Держпраці про виконання вимог такого припису.

Так, п. 1 припису від 08.09.2016 року №05.1-2/4 позивача зобов'язано усунути порушення ст. 18 Закону №2694, п. 3.10 НПАОП 0.00-4.12-05 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Зміст даного порушення полягає у тому, що первинна перевірка знань з питань ОП ОСОБА_6, який залучається до проведення робіт з підвищеною небезпекою, проведена на підприємстві без участі в складі комісії представника Держпраці.

Відповідно до приписів ст. 18 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XI працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

У відповідності до п. 1.1 Типового положення про порядок проведення навчання

і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від

26.01.2005 №15, типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (далі - Типове положення) встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання.

Пунктом 3.10 Типового положення передбачено, що перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони праці (далі - комісія) підприємства, склад якої затверджується наказом керівника. Головою комісії призначається керівник підприємства або його заступник, до службових обов'язків яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівник відповідного підрозділу чи його заступник.

До складу комісії підприємства входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичної, виробничих, технічних служб, представник профспілки або вповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці. До складу комісії підприємства можуть залучатися страхові експерти з охорони праці відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та викладачі охорони праці, які проводили навчання.

Участь представника спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіального управління у складі комісії обов'язкова лише під час первинної перевірки знань з питань охорони праці в працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки.

Комісія вважається правочинною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Протоколу №577 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 22.11.2012 року стивідор 1 району ОСОБА_6 пройшов перевірку знань Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, та інших законодавчих актів з питань охорони праці. Зазначений протокол складений комісією, затвердженою наказом №96 від 13.02.2012 року, у складі голови - начальника учбово-курсового комбінату, та членів комісії: заст. головного технолога, провідного інженера служби охорони праці, начальника юридичного відділу, начальника відділу технагляду та за участю заст. голови профспілки порту.

Відповідач в запереченнях проти позову вказує на те, що під час проведення перевірки держінспекторами перевірялось додержання суб'єктом господарювання вимог всього Типового положення, а не окремих його частин, у зв'язку з чим було перевірено і первинну перевірку знань працівників з питань охорони праці.

Проте, суд не погоджує зазначені твердження, оскільки ч. 1 ст. 6 Закону №877 передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Суд зазначає, що як з направлення на проведення перевірки від 02.09.2016 року №5.1-652, так і з Акта перевірки суб'єкта господарювання від 08.09.2016 року №05.1-2/5 вбачається, що позапланова перевірка ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» проводилась щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки лише в частині розгляду питань, зазначених у скарзі фізичної особи (ОСОБА_6.), про що прямо зазначено в даних документах.

Проте, ОСОБА_6 в своїй скарзі від 13.08.2016 року не ставить питання неправомірності проведення його первинної атестації через відсутність у складі комісії представника Держпраці, з огляду на що відповідачем неправомірно включено зазначене питання до переліку тих, що підлягали перевірці.

В той же час суд зазначає, що стивідор ОСОБА_6 відповідно до посадової інструкції №2-06-572, затвердженої заступником начальника ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» 10.09.2008 року, не залучається до проведення робіт підвищеної небезпеки, які затверджені Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N15.

Так, відповідно до п. 101 Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів включені до Переліку робіт з підвищеною небезпекою.

Проте, відповідно до своєї посадової інструкції стивідор здійснює оперативне керівництво бригадами докерів-механізаторів, зайнятих на суднових, автотранспортних і вагонних вантажно-розвантажувальних роботах, забезпечує ведення таких робіт, проводить інструктаж докерам-механізаторам. Тобто посада стивідора передбачає контроль та організацію роботи докерів-механізаторів, якими, в свою чергу, безпосередньо виконуються такі вантажно-розвантажувальні роботи.

Також, суд погоджує позицію позивача в частині неможливості усунення зазначеного порушення, оскільки первинна атестація стивідора ОСОБА_6 вже проведена посадовими особами підприємства позивача в минулому.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обґрунтованості винесення спірного припису в зазначеній частині.

Щодо порушення, визначеного пунктом 2 спірного припису ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» зобов'язано усунути порушення ст. 18 Закону №2694 та п. 5.2 НПАОП 0.00-4.12-05 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», які полягають у тому, що члени постійно діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці не пройшли навчання на перевірку знань з питань охорони праці у Головному навчально-методичному центрі Держпраці.

Пунктом 5.2 Типового положення передбачено, що перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, заступники керівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; керівники об'єднань підприємств, керівники підприємств (чисельністю понад 1000 працівників), керівники та фахівці служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці цих підприємств; експерти технічні з промислової безпеки; керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих навчальних закладів, керівники і штатні викладачі галузевих навчальних центрів проходять навчання у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду.

Перевірка знань з питань охорони праці цієї категорії посадових осіб проводиться комісією, створеною наказом спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Очолює комісію Голова (заступник Голови), до складу комісії входять керівники управлінь та відділів цього органу та представники інших органів державного нагляду за охороною праці, а також представники відповідних профспілок.

До складу комісії можуть також залучатися викладачі охорони праці Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства інфраструктури України від 30.01.2013 року №56 затверджено перелік посад, особи призначені на які повинні проходити перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки Комісією, до переліку яких у морських портах входять: керівник (начальник, директор), його заступники, капітан порту, керівники основних виробничих та технічних служб, які безпосередньо пов'язані з організацією безпечного ведення робіт, керівники та фахівці служб охорони праці та пожежної безпеки, члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

Відповідно до наказу позивача від 13.11.2015 року №579 затверджено постійно діючу комісію з перевірки знань з питань охорони праці у працівників порту під головуванням директора ДП «Маріупольський морський торгівельний порт».

Відповідно до Протоколу №369-16 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці, складеного комісією ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці», деякі посадові особи ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» пройшли перевірку знань законодавчих та нормативно-правових актів з питань праці.

Таким чином, зазначене порушення на момент розгляду даної справи усунено позивачем частково.

Разом з тим, в обґрунтування неправомірності винесення відповідачем припису в зазначеній частині позивач посилається на те, що відповідно до рішення Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2015 року №3 «Про необхідність усунення Державною службою України з питань праці порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" вирішено: запропонувати Державній службі України з питань праці внести зміни до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15, шляхом приведення пункту 5.2 Типового положення у відповідність до вимог чинного законодавства в частині проходження зазначеними в цьому пункті посадовими особами навчання з питань охорони праці у навчальних закладах та установах, які в установленому Типовим положенням порядку проводять відповідне навчання. Також, в даному рішенні зазначено, що Рішення Державної регуляторної служби України щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону, у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення. Виконання цього рішення передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою" та подання у встановленому Законом порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п'ять робочих днів до закінчення строку його виконання. У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законі строку, дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення. Подання скарги щодо рішення уповноваженого органу не зупиняє дії цього рішення.

Так, Державна регуляторна служба України в даному рішенні вказала на суперечливість п. 5.2 та п. 5.3 Типового положення та порушення дією зазначених правових норм щодо проходження навчання з питань охорони праці виключно в Державному підприємстві "Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України" певних категорій посадових осіб і фахівців обов'язкових принципів державної регуляторної політики, передбачені статтею 4 Закону, як то адекватність, ефективність, збалансованість.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2015 року №3 Державна служба України з питань праці звернулась до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зі скаргою від 02.09.2015 №2478/0/4.4-6/6/ДП-15, проте наказом Мінекономрозвитку України від 08.10.2015 року №1273 в задоволенні зазначеної скарги відмовлено.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 27 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважений орган має право здійснювати експертизу регуляторних актів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади на відповідність цих актів вимогам статей 4, 5, 8-13 цього Закону.

Підставами для проведення експертизи регуляторних актів уповноваженим органом є:

відповідне звернення фізичних та/або юридичних осіб, їх об'єднань, а також консультативно-дорадчих органів, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання;

аналіз уповноваженим органом звітів про відстеження результативності регуляторних актів.

У разі виявлення в регуляторних актах або в діях органів, зазначених у частині першій цієї статті, порушень вимог статей 4, 5, 8-13 цього Закону уповноважений орган приймає рішення про необхідність усунення виявлених порушень принципів державної регуляторної політики органом, що прийняв цей акт.

Рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може стосуватися регуляторного акта у цілому або окремих його положень.

Рішення уповноваженого органу не пізніше наступного робочого дня після його прийняття надсилається органу виконавчої влади, що прийняв регуляторний акт, щодо якого було прийнято відповідне рішення.

Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Статтею 28 цього Закону передбачено, що рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню органом виконавчої влади, щодо регуляторного акта якого було прийнято це рішення, у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання органами виконавчої влади рішень уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято рішення, або про визнання цього регуляторного акта таким, що втратив чинність.

У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому цим Законом порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п'ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту змін рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.

Погодження проекту змін до регуляторного акта, щодо якого уповноваженим органом було прийнято рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, здійснюється в порядку та у строки, встановлені цим Законом, з урахуванням зауважень та пропозицій, викладених у відповідному рішенні.

У разі визнання таким, що втратив чинність, регуляторного акта, щодо якого уповноваженим органом було прийнято рішення, орган виконавчої влади, що прийняв цей регуляторний акт, не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення подає до уповноваженого органу копію акта про визнання таким, що втратив чинність, цього регуляторного акта.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Уповноважений орган публікує в газеті "Урядовий кур'єр" повідомлення про зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень не пізніше десяти робочих днів з дня зупинення дії цього регуляторного акта або окремих його положень.

Якщо рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики прийнято щодо регуляторного акта, зареєстрованого в органі юстиції, уповноважений орган не пізніше трьох робочих днів з дня зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень надсилає повідомлення про зупинення дії до органу юстиції, який зареєстрував відповідний регуляторний акт.

Орган юстиції не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання повідомлення уповноваженого органу скасовує прийняте ним рішення про державну реєстрацію регуляторного акта, дію якого або окремих його положень було зупинено, і повідомляє про це уповноважений орган та орган виконавчої влади, що прийняв цей регуляторний акт.

Суд погоджується з позивачем, що приписами вищезазначених норм встановлено обов'язковість виконання рішень уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики. Так, законодавцем передбачено зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо невиключення п. 5.2 з Типового положення на момент проведення перевірки позивача та відсутності внесення відповідних змін до Типового положення, оскільки в силу вищезазначених приписів діючого законодавства п. 5.2 Типового положення зупинив свою дію наступного дня з дня закінчення строку для виконання рішення Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2015 року №3.

Суд враховує твердження позивача, що невнесення відповідних змін до Типового положення може свідчити про неналежне виконання рішення Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2015 року №3, та не може нівелювати над вищезазначеними положенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Крім того, обставини невиконання рішення Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2015 року №3 не є предметом розгляду даної справи, внаслідок чого суд не наділений повноваженнями надавати їм певну правову оцінку.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність скасування спірного припису в зазначеній частині.

Щодо порушення, встановленого пунктом 3 спірного припису в частині порушення позивачем ст. 18 Закону №2694, п. 3.14 НПАОП 0.00-4.12-05 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» - під час проведення перевірки знань з питань охорони праці 15.06.2016 року у ОСОБА_6 комісією не був оформлений протокол перевірки знань, що не дає можливості встановити факт знань або не знань ОСОБА_6 відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.14 Типового положення передбачено, що результат перевірки знань з питань охорони праці з робіт з підвищеною небезпекою, а також там, де є потреба у професійному доборі, до виконання яких допускається працівник, оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (додаток 1).

Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці (додаток 2). При цьому в протоколі та посвідченні у стислій формі зазначається перелік основних нормативно-правових актів з охорони праці та з безпечного виконання конкретних видів робіт, в обсязі яких працівник пройшов перевірку знань.

Питання щодо порядку зберігання посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві або необхідності працівникам мати їх при собі під час виконання трудових обов'язків вирішується роботодавцем.

Відповідач в обґрунтування правомірності винесення припису в зазначеній частині в своїх запереченнях проти позову зазначає про те, що ОСОБА_6 15.06.2016 року зі слів членів комісії позивача не склав іспит, але комісією з перевірки знань не був складений відповідний протокол. Також, відповідач зазначає, що інформація про нездачу ОСОБА_6 іспиту з питань охорони праці 15.06.2016 року документально не підтверджена.

Суд зазначає, що відповідно до графіку проведення перевірки знань спеціалістів ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» з питань охорони праці, трудового законодавства у 2016 році, затвердженого директором порту 19.05.2016 року, датою перевірки відповідних знань, зокрема стивідора 1 району, є 24.05 - 25.05.2016 року.

З пояснень представника позивача встановлено, що ані 24.05.2016 року, ані 25.05.2016 року стивідор ОСОБА_6 для проведення перевірки знань з охорони праці не з'явився.

Згідно копії листка непрацездатності серії АГТ №750340 ОСОБА_6 в період з 25.05.2016 року по 16.06.2016 року перебував на лікарняному.

Суд зазначає, що відповідачем в обґрунтування правомірності припису в зазначеній частині не надано до суду відповідних доказів, як то письмові пояснення посадових осіб ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» - членів комісії та фахівців служби охорони праці щодо допуску ОСОБА_6 до складання іспиту 15.06.2016 року та його нездачу, які б давали підстави встановити обставини порушення позивачем вимог законодавства в сфері охорони праці 15.06.2016 року.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З наявного в матеріалах справи протоколу №486 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 15.06.2016 року не вбачається участі ОСОБА_6 в проходженні відповідної перевірки знань з питань охорони праці.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення, в яких зазначено, що 15.06.2016 року ОСОБА_6 заходив у приміщення, де проводилось засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці, поспілкувався з членами комісії та через деякий час покинув приміщення.

Доказів на спростування зазначених обставин до суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема. відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Втім, суд зазначає, що відповідачем до п. 3 спірного припису включено порушення, яке не підтверджено жодним належним в розумінні діючого законодавства доказом, а ґрунтується лише на усних, не оформлених належним чином поясненнях посадових осіб підприємства позивача, наданих під час проведення перевірки держінспекторами органу Держпраці.

Враховуючи, що відсутність ОСОБА_6 на роботі 15.06.2016 року підтверджена листком непрацездатності, при цьому відповідачем не надано доказів складання ним іспиту в цей день, суд дійшов висновку, що п. 3 спірного припису є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо порушень ст. 18 Закону №2694, п. 3.2 НПАОП 0.00-4.12-05 «Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», зазначених у п. 4 спірного припису, суд зазначає наступне.

Так, відповідач вказує на те, що відповідно до графіку проведення перевірки знань фахівців ДП «Маріупольський МТП» з питань охорони праці, трудового законодавства в 2016 році, затвердженого директором ДП «ММТП» 19.05.2016 року та узгодженого з заступником директора з охорони праці та екології 19.05.2016 року, останній день перевірки знань 21 липня 2016 року. Проведення перевірки знань з питань охорони праці стивідора ОСОБА_6 09.08.2016 року здійснювалось без складання додаткового графіку перевірки знань та без попереднього його повідомлення.

Згідно п. 3.2 Типового положення на підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники.

Як вже зазначалось судом, відповідно до графіку проведення перевірки знань спеціалістів ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» з питань охорони праці, трудового законодавства у 2016 році, затвердженого директором підприємства позивача 19.05.2016 року, датою перевірки відповідних знань, зокрема стивідора 1 району, є 24.05 - 25.05.2016 року. Додатковими днями у відповідності до зазначеного наказу визначено 14.07.2016 року, 18.07 - 21.07.2016 року.

В період з 25.05.2016 року по 16.06.2016 року ОСОБА_6 перебував на лікарняному.

Поясненнями представника позивача встановлено, що 09.08.2016 року ОСОБА_6 за власною ініціативою прийшов у навчально-курсовий комбінат ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» до комісії з перевірки знань з питань охорони праці з метою складання відповідного іспиту. При цьому, відмовився від проходження перевірки знань без участі представника профспілки.

Суд зазначає, що п. 3.2 Типового положення та Положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників порту, затвердженого директором порту 25.12.2014 року, не передбачено необхідності складання та затвердження додаткового графіку перевірки знань працюючих осіб (в тому числі в разі несвоєчасного проходження відповідної перевірки через перебування на лікарняному) та ознайомлення останніх з ними.

Отже, спірний припис в зазначеній частині є таким, що винесено всупереч вимогам діючого законодавства.

Щодо порушення, визначеного пунктом 5 спірного припису, яким позивача зобов'язано усунути порушення ч. 3 ст. 3, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників», які виразились у тому, що при проведенні атестації працівників у атестаційному листі не робляться записи рекомендацій атестаційної комісії щодо заходів стосовно осіб, які не відповідають займаній посаді.

При розгляді встановленого порушення ч. 3 ст. 3 Закону України «Про професійний розвиток працівників», суд констатує, що стаття 3 Закону України «Про професійний розвиток працівників», якою врегульовано питання управління у сфері професійного розвитку працівників, не містить частину третю. Відтак у позивача відсутні підстави для виконання спірного припису в розглядаємій частині. Отже, при розгляді спірного порушення, суд дійшов висновку, що відсутність правової норми, виконати яку контролюючий орган своїм актом зобов'язує суб'єкт господарювання, є підставою вважати таке рішення необґрунтованим та протиправним.

В свою чергу, щодо зобов'язання виконати вимоги ч. 3 ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників», суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно п.п. 6, 8 п. 4 Положення про Держану службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення) Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці.

З матеріалів справ вбачається, що відповідно до Протоколу засідання атестаційної комісії ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» від 15.12.2015 року стивідор ОСОБА_6 визнаний таким, що не відповідає займаній посаді і не атестованим.

Відповідно до атестаційного листа ОСОБА_6 в графі «рішення атестаційної комісії» зазначено «не атестовано, не відповідає займаній посаді». Графа «рекомендації атестаційної комісії» в даному атестаційному листі не заповнена.

Згідно приписів ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі (ч. 1 даної статті).

У разі прийняття рішення про відповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві зарахувати його до кадрового резерву, присвоїти чергову категорію, встановити надбавку до заробітної плати або збільшити її розмір, організувати стажування на більш високій посаді або направити на підвищення кваліфікації з метою просування по роботі (ч. 2 даної статті).

Згідно приписів ч. 3 зазначеної статті у разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

У разі відмови працівника від переведення на іншу посаду чи роботу, що відповідає його кваліфікаційному рівню, або від професійного навчання за рахунок коштів роботодавця, роботодавець за результатами атестації має право звільнити працівника відповідно до Кодексу законів про працю України.

У відповідності до ч. 4 даної статті результати атестації можуть бути оскаржені працівником у порядку, встановленому законодавством.

З аналізу наведеної норми вбачається право а не безпосередній обов'язок комісії, що проводить атестацію, у разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу або направити на навчання з подальшою повторною атестацією.

Наказом директора ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» від 18.04.2016 року за №553/к «Про результати атестації працівників порту» затверджено зведені протоколи атестаційних комісій, та, зокрема, вирішено організувати підвищення кваліфікації працівникам порту, які не відповідають займаній посаді, із залученням фахівців профільного вищого навчального закладу та зазначено строк «3 квартал 2016 року». Також, п. 3 даного наказу керівників структурних підрозділів та відділів зобов'язано довести цей наказ до відома підлеглого персоналу, який атестувався.

Таким чином, враховуючи непроходження ОСОБА_6 атестації та встановлення невідповідності займаній ним посаді, керівництвом ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» прийнято рішення про організацію навчання в тому числі ОСОБА_6 серед інших працівників, що не пройшли відповідну атестацію, у третьому кварталі 2016 року.

З урахуванням зазначеного, суд не вбачає порушень позивачем ч. 3 ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників».

До того ж суд враховує те, що ОСОБА_6 не оскаржив результати проведення атестації, а продовжив виконувати свої посадові обов'язки в подальшому.

Водночас, суд звертає увагу на те, що в порушенні, викладеному в п. 5 спірного припису, взагалі не міститься ідентифікації атестаційного листа, в якому не робляться записи рекомендацій атестаційної комісії, а йдеться про проведення атестації всіх осіб, які не відповідають займаній посаді, що виходить за межі проведеної посадовими особами відповідача позапланової перевірки в частині звернення ОСОБА_6 від 13.08.2016 року.

Таким чином, суд вважає припис в зазначеній частині необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що спірний припис відповідача взагалі не визначає способів усунення виявлених ним порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та заходів, які необхідно було б здійснити ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» для усунення встановлених порушень.

Більш того, на думку суду, усунення виявлених відповідачем порушень, окрім порушення, зазначеного у п. 2 спірного припису, є неможливим через те, що констатовані відповідачем факти вже відбулись, та не можуть бути відновлені.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування припису від 08.09.2016 року № 05.1-2/4.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 121, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" до Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області про визнання дій незаконними; визнання протиправним та скасування припису від 08.09.2016 року № 05.1-2/4 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області від 08.09.2016 року № 05.1-2/4.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125755) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні 17.01.2017 року.

Повний текст постанови складено 23.01.2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.