Рішення № 64197166, 16.01.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р. Справа № 911/3902/16

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування

до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія СКАЙД

про стягнення 25 630,44 грн.

за участю представників:

позивач не зявився;

відповідач не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось приватне акціонерне товариство Страхова компанія Альфа Страхування (позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія СКАЙД (відповідач) про стягнення в порядку регресу 25630,44 грн. збитків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України, не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу «Рено Логан», державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу «Део Ланос» державний номер НОМЕР_2, цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ5529927, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2016 було порушено провадження у справі № 911/3902/16 та призначено до розгляду на 16.01.2017 року.

Позивач та відповідач, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання 16.01.2017 року. Однак, на адресу суду позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилалась відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка повноважних представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 статті 85 ГПК України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

16.01.2017 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд,-

встановив:

25.12.2014 року між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування №046.0809441.008 (далі - Договір страхування), за яким ПрАТ «СК «Альфа Страхування» було застраховано майнові інтереси Страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Рено Логан», державний номер НОМЕР_1.

Згідно Довідки ДАІ, 12.09.2015 року на бульварі Перова, 19А в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Рено Логан», державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_1, та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2.

Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 23.10.2015 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП.

Страхувальником було подано до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

З метою визначення розміру вартості матеріального збитку, внаслідок ДТП, яка мала місце 12.09.2015, ПрАТ «СК «Альфа Страхування» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Відповідно до Звіту від 16.11.2015, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Рено Логан», державний номер НОМЕР_1, складає 59 904 (пятдесят девять тисяч девятсот чотири) гривні 43 копійки.

Відповідно до вищезазначених документів, ПрАТ «СК «Альфа Страхування», СК було виплачено страхове відшкодування у розмірі 25 630, 44 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 21955 від 27.11.2015 та № 8277 від 27.04.2016.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачу суму страхової виплати, останній був змушений звернутись з позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вказана норма кореспондується з приписами статті 27 Закону України Про страхування.

Страховик, виплативши страхове відшкодування, набуває право зворотної вимоги до страховика (винної особи) в сумі страхового відшкодування у межах суми фактичних витрат страхувальника за вирахуванням франшизи (постанова ВСУ від 15.04.2015 року у справі №910/7163/14).

Відповідно до ст. 9 Закону України Про страхування, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих, а страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до витягу з електронної бази МТСБУ розмір франшизи по полісу № АІ5529927 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 0 грн. 00 коп.

Таким чином, з огляду на норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", сума страхового відшкодування має бути відшкодована позивачем у повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач до суду не зявився, відзиву на позов та доказів оплати страхового відшкодування не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення в порядку регресу 25 630,44 грн. збитків підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Скайд» (07353, Київська обл., Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дніпровська, буд. 4-А, офіс 3, код ЄДРПОУ 16295210) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування (02160, м. Київ, пр.-т Соборності, 19, код ЄДРПОУ 30968986) 25630 (двадцять пять тисяч шістсот тридцять) грн. 44 коп. збитків в порядку регресу та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 20.01.2017р.

Суддя О.В. Щоткін