Рішення № 64197161, 17.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017Справа №910/21655/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія У.Б.К.»

до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд»

про стягнення 31 227,06 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - Онопрієнко О.П., представник за довіреністю;

Від відповідача - Кошкіна І.В., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія У.Б.К.» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» 31 227,06 грн., з яких: 26 208,00 грн. заборгованість, яка утворилося у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №08/16 від 04.01.2016; 398,51 грн. 3% річних, 338,48 грн. інфляційних втрат, 4 282,07 грн. пені.

В подальшому позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач повідомив суд, що відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 26 308,00 грн., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 398,51 грн. 3% річних, 338,48 грн. інфляційних втрат та 4 282,07 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява про зменшення розміру позовних вимог на підставі ч.4 ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду, отже відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами не погодився, зокрема зазначив, що основна заборгованість відповідача перед позивачем повністю погашена. З нарахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені не погодився, оскільки вони розраховані не вірно.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ У.Б.К", як виконавцем та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд", як замовником укладено договір №08/16 (надалі - Договір).

Предметом договору є надання Позивачем послуг баштовими кранами на будівельному об'єкті: "Будівельний майданчик № 10 "Другої нитки Головного міського каналізаційного колектора" по вул. Нижньоюрківській, 8" (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору Позивач взяв на себе обов'язок надавати послуги (виконувати роботи) на будівельному об'єкті баштовим краном модифікації КС-160, а Відповідач зобов'язалося організовувати надання послуг краном на об'єкті та проводити оплату наданих Позивачем послуг.

01 лютого 2016 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою внесено зміни до пункту 4.1. Договору, а саме змінено вартість послуг.

Так, умовами п. 4.1. Договору передбачено, що вартість послуг з: експлуатації крану КС-160 за 1 маш/год становить 156,00 грн.; демонтажу крану та вивезення його з об'єкту будівництва - 96 000,00 грн. демонтажу однієї ланки підкранових колій - 18 000,00 грн.

На виконання умов Договору, за період з 04 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року, Позивачем надано послуги баштовим краном (експлуатація баштового крану) на загальну суму 45 792, 00 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору Виконавець зобов'язався щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця, надавати Замовнику акти (довідки) про фактично надані послуги, а Замовник, відповідно до умов п.п. 5.2., 5.3. Договору, взяв на себе зобов'язання підписувати вказані акти у 3-х денний строк та сплачувати вартість фактично наданих позивачем послуг у термін до 10 числа місяця, що слідує за завітним.

Відповідачем надані послуги прийнято, що підтверджується підписаними представниками сторін Договору та скріпленими печаткам позивача та відповідача Актами здачі - приймання робіт (надання послуг), а саме: №117 від 31 січня 2016 року на суму - 19 584,00 грн.; №428 від 30 квітня 2016 року на суму - 26 208,00 грн.

Вартість вказаних вище послуг була сплачена відповідачем на користь ТОВ «Компанія У.Б.К.» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 79 від 10.02.2016 на суму 19 584,00 грн., №1406 від 30.11.2016 на суму 26 208,00 грн.

У зв'язку зі здійсненою відповідачем проплатою суми основного боргу в повному обсязі, в розмірі 45 792,00 грн., позивачем зменшено розмір заявлених позовних вимог на вказану суму.

Наразі предметом заявленого позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 398,51 грн. 3% річних, 338,48 грн. інфляційних втрат та 4 282,07 грн. пені, нарахованих у зв'язку з простроченням сплати суми боргу в розмірі 26 208,00 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як вже зазначалося вище відповідач згідно п. 5.3. Договору повинен був сплатити вартість наданих позивачем послуг до 10 числа місяця, що слідує за звітним. Тому, останній день строку виконання зобов'язань зі сплати 26 208,00 грн. є 10.05.2016, а перший день порушених зобов'язань - 11 травня 2016 року.

Розрахунок позивача перевірено судом та визнано не вірним, оскільки позивачем визначено початок нарахування 3% річних з 10.05.2016, тоді як вірним початком періоду нарахування є 11.05.2016. Інфляційні втрати розраховані не відповідно до щомісячних інфляційних показників, а за сукупним індексом інфляції.

Отже, за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 396,35 грн.

Щодо інфляційних втрат, то за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню більша сума інфляційних втрат, проте зважаючи на те, що суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 338,48 грн. інфляційних втрат.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання оплати за Договором в розмірі 4 282,07 грн.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 49 інформаційного листа Вищого господарського суду України N01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

При цьому, п. 6.4. Договору передбачено, що якщо у разі порушення замовником строків оплати за Договором більше ніж на 30 календарних днів Виконавець (Позивач) має право стягнути з Замовника (Відповідача) неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

У силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши розрахунок позивача суд визнав його необґрунтованим в частині визначення початку нарахування пені. Початком виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати 26 208,00 грн. за договором є 11.05.2016. Відтак, правомірним періодом нарахування пені на суму 26 208,00 грн. є період з 11.05.2016 по 10.11.2016.

За перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 254,86 грн. пені.

Отже, за встановлених обставин справи позов підлягає частковому задоволенню судом.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, включаючи витрати по сплаті судового збору за розгляд суми основного боргу, оскільки відповідачем вчинено дії щодо погашення суми основного боргу вже після порушення провадження у справі, і спір в цій частині виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8, ідентифікаційний код 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія У.Б.К.» (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, ідентифікаційний код 39907319) 396 (триста дев'яносто шість) грн. 35 коп. 3% річних, 338 9триста тридцять вісім) грн. 48 коп. інфляційні втрати, 4 254 (чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 86 коп. пені, 1 376 (одну тисячу триста сімдесят шість) грн. 70 коп. судового збору.

448 899 (чотириста сорок вісім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 01 коп. основного боргу, 6 733 (шість тисяч сімсот тридцять три) грн. 48 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.01.2017

Суддя І.І. Борисенко