Рішення № 64197155, 29.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа № 911/3032/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 26.10.2016 р., зареєстрована в реєстрі за № 1237);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 11.10.2016 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця, м. Київ

в особі Філії „Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Септ, м. Вишгород

про стягнення 154 733, 82 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Українська залізниця в особі Філії „Центр забезпечення виробництва ПАТ „Українська залізниця звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „А-Септ про стягнення 1 746, 74 грн пені, 152 987, 08 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк згідно з договором поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2016 р. порушено провадження у справі № 911/3032/16 за позовом ПАТ „Українська залізниця в особі Філії „Центр забезпечення виробництва ПАТ „Українська залізниця до ТОВ „А-Септ про стягнення 154 733, 82 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.10.2016 р.

05.10.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.10.2016 р.

19.10.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 02.11.2016 р.

02.11.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.11.2016 р.

16.11.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 23.11.2016 р.

23.11.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 29.11.2016 р.

29.11.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення б/н б/д на позов про стягнення штрафних санкцій, у яких просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем, за несвоєчасну поставку продукції на 100 000, 00 грн та стягнути штрафні санкції у розмірі 54 733, 82 грн, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову частково з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ЦХП-02-03715-01, згідно з умовами пунктів 1.1. якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невідємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Найменування продукції: мило, засоби мийні та засоби для чищення (пральний порошок автомат для прання постільної білизни), :саме: високоефективний антибактеріальний пральний порошок „КлінВей Пауер т.м. „A.Sept для спецодягу та білизни.

Виробник продукції: ТОВ „Укрпрофмед, м. Вишгород, Київська обл., Україна.

Згідно з п. 5.1. договору постачальник здійснює поставку продукції автомобільним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - склад матеріальних ресурсів ДП „Укрзалізничпостач, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48 (відповідно до вимог „ІНКОТЕРМС ред. 2010 p.). Вантажовідправником продукції може бути третя особа, зазначена постачальником.

Відповідно до п. 5.2. договору поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного звязку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.

Кожна партія продукції постачається протягом 45 (сорока пяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у знарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника.

Замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції заимовником на склад матеріальних ресурсів ДП „Укрзалізничпостач Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною і довіреністю або актом прийому-передачі продукції.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що після готовності продукції до відвантаження постачальник направляє замовнику факсом наступні документи:

-рахунок-фактуру;

-видаткову накладну або акт прийому передачі продукції;

-документи, що підтверджують якість продукції, зазначені у п. 2.2. даного договору.

Пунктом 13.7. договору визначено строк його дії, згідно якого термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2015 р., а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника, в тому числі в частині оплати - до повного виконання.

Одночасно із укладенням договору між сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 р.

Одночасно із укладенням договору між сторонами було підписано специфікацію № 2 до договору поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 р.

18.09.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано договір про неустойку № ЦХП-02-03715-01.

24.12.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 р.

31.12.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 р.

23.09.2015 р. позивач вручив відповідачу лист-рознарядку № ЦХП-20/3812 від 22.09.2015 р., у якому на виконання умов п. 5.2. договору та специфікації № 1 дав дозвіл на відвантаження 100 000 кг високоефективного антибактеріального прального порошку „КлінВей Пауер т.м. „A.Sept для спецодягу та білизни на загальну суму 1 821 600, 00 грн.

18.12.2015 р. позивач вручив відповідачу лист-рознарядку № ЦХП-20/240 від 22.09.2015 р., у якому на виконання умов п. 5.2. договору та специфікації № 1 дав дозвіл на відвантаження 77 490 кг високоефективного антибактеріального прального порошку „КлінВей Пауер т.м. „A.Sept для спецодягу та білизни на загальну суму 1 411 557, 84 грн.

На виконання умов договору відповідачем у період з жовтня 2015 р. по березень 2016 р. було відвантажено позивачу товар на загальну суму 3 251 373, 84 грн, що підтверджується видатковою накладною № 361 від 19.10.2015 р. на суму 191 268, 00 грн, рахунком на оплату № 381 від 19.10.2015 р. на суму 191 268, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р361 від 19.10.2015 р.; видатковою накладною № 370 від 22.10.2015 р. на суму 229 521, 60 грн, рахунком на оплату № 392 від 22.10.2015 р. на суму 229 521, 60 грн та товарно-транспортною накладною № Р370 від 22.10.2015 р.; видатковою накладною № 388 від 29.10.2015 р. на суму 229 521, 60 грн, рахунком на оплату № 410 від 29.10.2015 р. на суму 229 521, 60 грн та товарно-транспортною накладною № Р388 від 29.10.2015 р.; видатковою накладною № 406 від 05.11.2015 р. на суму 344 282, 40 грн, рахунком на оплату № 430 від 05.11.2015 р. на суму 344 282, 40 грн та товарно-транспортною накладною № Р406 від 05.11.2015 р.; видатковою накладною № 537 від 26.11.2015 р. на суму 153 014, 40 грн, рахунком на оплату № 579 від 26.11.2015 р. на суму 153 014, 40 грн та товарно-транспортною накладною № Р537 від 26.11.2015 р.; видатковою накладною № 649 від 23.12.2015 р. на суму 100 279, 08 грн, рахунком на оплату № 688 від 23.12.2015 р. на суму 100 279, 08 грн та товарно-транспортною накладною № Р649 від 23.12.2015 р.; видатковою накладною № 604 від 08.12.2015 р. на суму 382 536, 00 грн, рахунком на оплату № 643 від 08.12.2015 р. на суму 382 536, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р604 від 08.12.2015 р.; видатковою накладною № 636 від 18.12.2015 р. на суму 191 268, 00 грн, рахунком на оплату № 674 від 18.12.2015 р. на суму 191 268, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р636 від 18.12.2015 р.; видатковою накладною № 7 від 12.01.2016 р. на суму 109 296, 00 грн, рахунком на оплату № 7 від 12.01.2016 р. на суму 109 296, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р7 від 12.01.2016 р.; видатковою накладною № 55 від 25.01.2016 р. на суму 382 536, 00 грн, рахунком на оплату № 56 від 25.01.2016 р. на суму 382 536, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р55 від 25.01.2016 р.; видатковою накладною № 98 від 10.02.2016 р. на суму 191 268, 00 грн, рахунком на оплату № 100 від 10.02.2016 р. на суму 191 268, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р98 від 10.02.2016 р.; видатковою накладною № 120 від 17.02.2016 р. на суму 382 536, 00 грн, рахунком на оплату № 124 від 17.02.2016 р. на суму 382 536, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р120 від 17.02.2016 р.; видатковою накладною № 170 від 04.03.2016 р. на суму 191 268, 00 грн, рахунком на оплату № 173 від 04.03.2016 р. на суму 191 268, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р170 від 04.03.2016 р.; видатковою накладною № 190 від 14.03.2016 р. на суму 172 778, 76 грн, рахунком на оплату № 195 від 14.03.2016 р. на суму 172 778, 76 грн та товарно-транспортною накладною № Р190 від 14.03.2016 р.; наявними у матеріалах справи.

12.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № ЦЗВ-20/762 від 09.03.2016 р., у якій просив відповідача сплатити штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару у розмірі 102 845, 54 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2495 від 12.03.2016 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 12.03.2016 р.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню, передбачену договором поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по поставці (відвантаженню) товару з 06.11.2015 р. по 14.03.2016 р. всього на загальну суму 1 746, 74 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії договору та на його виконання відповідачем лише станом на 04.03.2016 р. було виконано свій обовязок по поставці товару та відвантажено позивачу товар на загальну суму 3 251 373, 84 грн, що підтверджується видатковою накладною № 361 від 19.10.2015 р. на суму 191 268, 00 грн, рахунком на оплату № 381 від 19.10.2015 р. на суму 191 268, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р361 від 19.10.2015 р.; видатковою накладною № 370 від 22.10.2015 р. на суму 229 521, 60 грн, рахунком на оплату № 392 від 22.10.2015 р. на суму 229 521, 60 грн та товарно-транспортною накладною № Р370 від 22.10.2015 р.; видатковою накладною № 388 від 29.10.2015 р. на суму 229 521, 60 грн, рахунком на оплату № 410 від 29.10.2015 р. на суму 229 521, 60 грн та товарно-транспортною накладною № Р388 від 29.10.2015 р.; видатковою накладною № 406 від 05.11.2015 р. на суму 344 282, 40 грн, рахунком на оплату № 430 від 05.11.2015 р. на суму 344 282, 40 грн та товарно-транспортною накладною № Р406 від 05.11.2015 р.; видатковою накладною № 537 від 26.11.2015 р. на суму 153 014, 40 грн, рахунком на оплату № 579 від 26.11.2015 р. на суму 153 014, 40 грн та товарно-транспортною накладною № Р537 від 26.11.2015 р.; видатковою накладною № 649 від 23.12.2015 р. на суму 100 279, 08 грн, рахунком на оплату № 688 від 23.12.2015 р. на суму 100 279, 08 грн та товарно-транспортною накладною № Р649 від 23.12.2015 р.; видатковою накладною № 604 від 08.12.2015 р. на суму 382 536, 00 грн, рахунком на оплату № 643 від 08.12.2015 р. на суму 382 536, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р604 від 08.12.2015 р.; видатковою накладною № 636 від 18.12.2015 р. на суму 191 268, 00 грн, рахунком на оплату № 674 від 18.12.2015 р. на суму 191 268, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р636 від 18.12.2015 р.; видатковою накладною № 7 від 12.01.2016 р. на суму 109 296, 00 грн, рахунком на оплату № 7 від 12.01.2016 р. на суму 109 296, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р7 від 12.01.2016 р.; видатковою накладною № 55 від 25.01.2016 р. на суму 382 536, 00 грн, рахунком на оплату № 56 від 25.01.2016 р. на суму 382 536, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р55 від 25.01.2016 р.; видатковою накладною № 98 від 10.02.2016 р. на суму 191 268, 00 грн, рахунком на оплату № 100 від 10.02.2016 р. на суму 191 268, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р98 від 10.02.2016 р.; видатковою накладною № 120 від 17.02.2016 р. на суму 382 536, 00 грн, рахунком на оплату № 124 від 17.02.2016 р. на суму 382 536, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р120 від 17.02.2016 р.; видатковою накладною № 170 від 04.03.2016 р. на суму 191 268, 00 грн, рахунком на оплату № 173 від 04.03.2016 р. на суму 191 268, 00 грн та товарно-транспортною накладною № Р170 від 04.03.2016 р.; видатковою накладною № 190 від 14.03.2016 р. на суму 172 778, 76 грн, рахунком на оплату № 195 від 14.03.2016 р. на суму 172 778, 76 грн та товарно-транспортною накладною № Р190 від 14.03.2016 р.; наявними у матеріалах справи.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0, 1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п. 5.2. даного договору, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобовязань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 746, 74 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № ЦХП-02-03715-01 від 18.09.2015 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по поставці (відвантаженню) товару понад 30 календарних днів всього на загальну суму 152 987, 08 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0, 1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п. 5.2. даного договору, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобовязань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві б/н б/д на позовну заяву просить суд врахувати своє скрутне матеріальне становище і інші обставини та зменшити розмір штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, тяжке фінансове і матеріальне становище відповідача, що склалось, значні розмір загальної заборгованості контрагентів перед відповідачем та розмір поточних зобовязань останнього за звітний період, значний розмір штрафу, заявлений позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом, вжиття відповідачем підтверджених заходів, направлених на своєчасне виконання свого обовязку щодо поставки товару за договором, а також те, що товар за договором був повністю переданий (відвантажений) відповідачем позивачу до звернення позивача в суд із даним позовом, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували понесенням ним збитків, повязаних із невиконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк за договором, що підтверджується відповідними видатковими накладними, аналітичною довідкою щодо фінансового стану групи компанії А-Септ за період з 01.01.2015 р. по 01.04.2016 р. для прийняття управлінських рішень, фінансовим звітом товариства за 2015 р. та іншими документами, наявними у матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру штрафу, заявленого позивачем і визнаного судом обґрунтованим, з 152 987, 08 грн до 76 493, 54 грн, що становить 50 % від розміру штрафу, заявленого позивачем і визнаного судом обґрунтованим.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від вартості недопоставленого товару у встановлений строк за договором за наслідками його зменшення судом у розмірі 76 493, 54 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням суми штрафу від вартості недопоставленого товару у встановлений строк за договором, що був обґрунтовано заявлений позивачем у позовній заяві, поданій до господарського суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Септ (ідентифікаційний код 36832796) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця (ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії „Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця (ідентифікаційний код 40081347) 1 746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн 74 (сімдесят чотири) коп. пені, 76 493 (сімдесят шість тисяч чотириста девяносто три) грн 54 (пятдесят чотири) коп. штрафу та судові витрати 2 321 (дві тисячі триста двадцять одна) грн 01 (один) коп. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

18 січня 2017 р.