Ухвала суду № 64196978, 17.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.01.2017Справа № 910/21873/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт»

Про стягнення 950 125,86 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Левченко О.В. представник за довіреністю № 01/53-828 від 04.05.16.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» (далі - відповідач) про стягнення 813 827,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.16. порушено провадження у справі № 910/21873/16 та призначено її до розгляду на 14.12.16.

14.12.16. позивачем через відділ діловодства суду було подано заяву про вжиття на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача та заяву про збільшення на підставі ст. 22 ГПК України розміру позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» просить суд стягнути з відповідача на свою користь 950 125,86 грн., з яких: 903 398,29 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 46 727,57 грн. заборгованості з надання послуг з перетікань реактивної електроенергії.

За результатами судового засідання 14.12.16. розгляд справи було відкладено на 17.01.17., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Заяву обґрунтовано припущенням позивача про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення в даній справі, оскільки існує вірогідність погіршення майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» та зменшення або зникнення грошових сум, наявних у відповідача.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.06. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі № 6/166 від 13.08.2008 р.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення в даній справі, оскільки існує вірогідність погіршення майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» та зменшення або зникнення грошових сум, наявних у відповідача, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", так як заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 689,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Щодо заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідач в судове засідання 1701.17. не з'явився, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, вимоги ухвал суду в даній справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу ухвали суду.

Позивачем в судовому засіданні 17.01.17. підтримано подане ним 16.01.17. через відділ діловодства суду клопотання про припинення провадження в даній справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні 17.01.17. судом встановлено наступне.

Відповідач сплатив позивачу заборгованість в розмірі 950 125,86 грн., що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 22 ГПК України є фактичним визнанням відповідачем позову.

Таким чином, між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження у справі № 910/21873/16 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При цьому, судом враховано п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку предметом спору є стягнення з відповідача грошових коштів.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, в силу приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо між сторонами відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Разом з тим, приписами ч. 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

З матеріалів справи, а саме, поданих позивачем банківських виписок по його особовому рахунку вбачається, що відповідач сплатив наявну заборгованість в розмірі 950 125,86 грн. після звернення позивача з даним позовом до суду.

Отже, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 66, 67, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ч.ч. 2, 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Миколаївобленерго» в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Провадження у справі № 910/21873/16 припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» (02660, м. Київ, вул. Віскозна,15; ідентифікаційний код 37698435) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393) 14 251 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 88 коп. судового збору.

4. Видати наказ.

Суддя Т.М. Ващенко