Вирок № 64195171, 20.01.2017, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/73/17

Провадження № 1-кп/172/53/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2017 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Битяка І.Г.

при секретарі - Глушко О.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016040420000519 від 02.11.2016 року з угодою про визнання винуватості від 26.12.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гришаї, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, освіта середня - спеціальна, на утриманні маючого доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України

за участю:

прокурора - Денисенка Д.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника-адвоката-Лащенка В.А.

В С Т А Н О В И В

На початку літа 2016 року більш точного часу слідством не встановлено ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту перебуваючи на території лісу неподалік від с. Вовчанське, Васильківського району, Дніпропетровської області знайшов кущ дикорослої коноплі, зірвав його та відніс додому за адресою АДРЕСА_1 тим самим незаконно придбав наркотичні засоби.

Після чого реалізовуючи свій злочинний намір направлений на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, ОСОБА_1 на початку літа 2016 року, більш точного часу слідством не встановлено достовірно знаючи, що рослини роду коноплі відносяться до рослин, які містять наркотичні речовини, з куща дикорослої коноплі, який ОСОБА_1 незаконно придбав в порушення Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», від 15.02.1995 року висушив та перетер сухе листя рослин коноплі поклав його до металевої коробки з під сигарет «Camel», поліетиленовий заверток, в пачку з-під сигарет «Столичні» та в чорний поліетиленовий пакет тим самим незаконно виготовив та зберігав наркотичні засоби за місцем мешкання без мети збуту.

15 листопада 2016 року, в період часу з 10:45 годин до 11:30 годин, при проведенні санкціонованого обшуку на території домоволодіння, де проживає ОСОБА_1 по

АДРЕСА_1 в приміщенні будинку в присутності понятих працівниками поліції було виявлено та вилучено речовину рослинного походження. Згідно з висновком експерта № 1/8.6/3064 від 25.11.2016 року надані на експертизу речовини рослинного походження масами 68,740 г, 1,305 г, 6,207 г., 0,100 г, містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, маса якого в перерахунку на висушені речовини становить 62,409г., 1,200 г., 5, 729 г., 0,095г.

Незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту вчинене ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 309 КК України.

26 грудня 2016 року між начальником Васильківського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Денисенком Д.В. з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, інші учасники досудового розслідування також не оспорюють викладених вище фактичних обставин правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій. Сторони визнають правильність кваліфікацій дій обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

З урахуванням особистих даних обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони узгоджують вид та міру покарання, передбачені в межах санкції ч.1 ст.309 КК України - у вигляді одного року обмеження волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання, з випробуванням строком на один рік. На підставі ст. 76 КК України обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язаний періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обвинувачений дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання та зобов'язується виконувати покладені на нього обов'язки.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цієї Угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а саме обмеження права оскарження вироку згідно зі ст.ст. 394, 424 КПК України.

Обвинувачений розуміє зміст положення абз. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Обвинувачений розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Сторони розуміють наслідки невиконання цієї угоди, передбачені ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор та захистник вважали за можливе затвердження угоди про визнання винуватості укладеної 26.12.2016 року між прокурором та обвинуваченим.

Вирішуючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості, потерпілі від кримінального правопруошення відсутні, тобто угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема вимогам ст.ст. 65, 75, 76 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення йому узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

Цивільний позов не заявлено.

При розслідуванні кримінального провадження залучався експерт, у зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи, на проведення якої витрачено 880 грн. 40 коп. та які необхідно стягнути з обвинуваченого.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 373-374, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12016040420000519 від 02.11.2016 року щодо ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням , встановивши обвинуваченому іспитовий строк один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 зобов'язання: з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції); повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-викорнавчу інспекцію) про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (кримінально-виконавчою інспекцією).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави витрати пов'язані із залученням експерта в розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 40 копійок одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області; номер рахунку:31118115700004; МФО : 805012; код ЄДРПОУ :37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області; призначення платежу: за експертизу №1/8.6/3064 від 25.11.2016 року.

Речові докази: речовини рослинного походження масами 68,740 г, 1,305 г, 6,207 г.,

0,100 г, що містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, маса якого в перерахунку на висушені речовини становить 62,409г., 1,200 г., 5,729 г., 0,095г., які були вилучені у обвинуваченого ОСОБА_1 працівниками поліції за місцем проживання останнього - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.

Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя: І.Г.Битяк