Ухвала суду № 64195000, 20.01.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/221/17

Провадження № 1-кп/263/250/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя у складі:

головуючого судді Мельник І.О.,

при секретарі Домановій І.Ф.,

за участю прокурора Буцулаєва Є.Ф.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.191, ч. 1 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2017 року до Жовтневого районного суду м. Маріуполя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016050290000035 від 05.02.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, розписка обвинувачених, захисників про отримання його копії, позовна заява.

У ході підготовчого судового засідання представник публічного обвинувачення - прокурор Буцулаєв Є.Ф. зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Маріуполя, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення немає, а тому просив призначити кримінальне провадження за даним обвинувальним актом до судового розгляду.

Представник потерпілого просив призначити кримінальне провадження за даним обвинувальним актом до судового розгляду.

Захисники обвинувачених не заперечували проти призначення кримінального провадження за даним обвинувальним актом до судового розгляду.

Обвинувачені думку захисників підтримали.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Згідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Так, відповідно за вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, частиною 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, фактичними обставинами кримінального правопорушення вважаються: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, вид та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Саме таких обставин органом досудового розслідування у вказаному обвинувальному акті належним чином не викладено, а саме: конкретного часу, місця вчинення злочину, способу, яким службові особи заволоділи коштами (оскільки при викладенні фактичних обставин справи органом досудового розслідування вказується на спосіб заволодіння коштами шляхом повідомлення неправдивої інформації, а при кваліфікації дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказується на інший спосіб - зловживання службовим становищем), опис більш детальних обставин та вчинених дій, тобто об'єктивних ознак як обов'язкової складової складу злочину, що може, у свою чергу, вплинути на належне виконання вимогами ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання.

Зокрема слідчий в обвинувальному акті посилається на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період часу з 01.08.2013 до 31.05.2016, перебуваючи у м. Маріуполі Донецької області, використовували банківську картку ОСОБА_6, шляхом зняття у банкоматах особисто ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами грошових коштів, зарахованих у вигляді заробітної плати ОСОБА_6 на банківський рахунок НОМЕР_1 у загальному розмірі 32511,75 грн.

Так, зі змісту обвинувального акта випливає, що органом досудового розслідування не вжито заходів щодо встановлення більш точної дати, часу, місця, способу та інших

обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в частині зняття грошових коштів, зарахованих у вигляді заробітної плати ОСОБА_6, а також в частині способу заволодіння нарахованими у виді премії коштами.

Також суд наголошує на тому, що в обвинувальному акті не зазначені обставини, які підтверджують факт повторності, який прокурор вважає встановленим і зазначає його у правовій кваліфікації.

Крім цього, відповідно до ст. 291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування є невід'ємною частиною обвинувального акта та повинен відповідати положенням ст. 109 КПК України.

Однак, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, всупереч вимогам КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування включено до переліку процесуальних дій, тоді як тимчасовий доступ до речей і документів відповідно до ст. 131 КПК України є видом заходу забезпечення кримінального провадження. Також внесення відомостей до ЄРДР включено в перелік процесуальних рішень, хоча є процесуальною дією.

Разом з тим слід зазначити, що невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України саме по собі не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, проте, суд вважає, що оскільки обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з інших підстав, то прокурор зможе усунути певні недоліки разом з тими, які передбачені ст. 291 КПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, оскільки суд в подальшому пов`язаний межами фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування, і детально не виписаних у обвинувальному акті, що передбачає на даній стадії процесу повернення обвинувального акта прокурору, який його затверджував.

Крім того, необхідно звернути увагу на наступне:

- при прийнятті даного рішення суд не досліджував жодного доказу, а тому не вдався до оцінки доказів, їх належності чи допустимості;

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч 4 ст 191, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, - повернути прокурору прокуратури Донецької області.

Зобов'язати представника публічного обвинувачення - прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_7 усунути виявлені недоліки протягом семи діб з моменту вступу ухвали в законну силу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом семи діб з моменту проголошення повного тексту даної ухвали.

Суддя І.О. Мельник