Рішення № 64194576, 06.01.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/13102/16-ц

провадження № 2/753/1113/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі СЕМЕНЧЕНКО Я.А.

за участю позивача не з'явився;

відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі по тексту - позивач, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості за договором у розмірі 8 859,82 доларів США, яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 3 949,44 доларів США, заборгованості по відсоткам у розмірі 4 118,86 доларів США та заборгованості по комісії у розмірі 791,52 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору, відповідач зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші передбачені договором платежі.

Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути у рахуванням нарахованих відсотків та комісії за користування кредитними коштами.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак його представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у заяві позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак надав заперечення проти позовних вимог та клопотання про застосування строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 04 липня 2007 року між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено договір №K3V3AK22090044, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 11 096,97 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04 липня 2012 року.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 279,54 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Періодом сплати вважати період з «04» по «08» число кожного місяця.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, станом на 30.06.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 3 949,44 доларів США, заборгованість по відсоткам у розмірі 4 118,86 доларів США та заборгованість по комісії у розмірі 791,52 доларів США.

Водночас, як встановлено вище, сторони обумовили строк дії договору з кінцевим терміном повернення грошових коштів 04 липня 2012 року.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

А відповідно до частини 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач допустив неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених п. 7.1 кредитного договору, оскільки з 10.03.2011 року (останній платіж здійснений 04 березня 2011 року) не сплатив кредит та проценти за його користування відповідно до умов договору. Протягом дії кредитного договору (до 04 липня 2012 року) позичальник також не виконав обов'язок за договором.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, строк повернення кредиту визначений договором 04 липня 2012 року, тобто з цієї дати позивач дізнався про порушення свого права, однак звернувся з позовною заявою до Дарницького районного суду міста Києва лише 12 липня 2016 року, тобто після сплину строку позовної давності, обумовленого ст. 257 ЦК України.

Крім того, суд відзначає, що позивач не звертався до суду із будь-якими заявами з приводу поновлення пропущеного строку позовної давності та будь-яких доказів поважності пропуску строку позовної давності до матеріалів справи не надав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають через пропуск строку позовної давності.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України суд, відмовляючи в задоволенні цивільного позову, також відмовляє позивачу у стягненні з відповідача на його користь суми сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись стст. 256, 257, 261, 526, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, стст. 10, 11, 57, 60, 88, 57, 60, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.