Ухвала суду № 64194414, 16.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/3949/16-ц Номер провадження 22-ц/786/97/17Головуючий у 1-й інстанції Степура А. А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Пікуля В.П., Прядкіної О.В.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2016 року зупинено провадження у вищевказаній цивільній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України до розгляду конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, встановивши за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, апеляційний суд має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд першої інстанції, дійшов висновку, що розгляд даної справи неможливий до прийняття рішення Конституційним Судом України за вказаним поданням, оскільки результат розгляду подання може вплинути на рішення, яке в подальшому буде ухвалено по даній цивільній справі.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених ст. 201 ЦПК України, зокрема, провадження у справі зупиняється у випадку неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Провадження зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 201, п. 3 ч. 1 ст. 203 ЦПК).

Як роз'яснено у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», підставою для зупинення провадження за пунктом 4 частини першої статті 201 ЦПК може бути також відкриття Конституційним Судом України провадження за зверненням відповідно до статті 43 Закону України від 16 жовтня 1996 року N 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» про офіційне тлумачення положень Конституції України чи закону, що мають застосовуватися при вирішенні справи, яка перебуває у провадженні суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є заборгованість позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 за кредитним договором № 4/КVN14-06-08 від 25.06.2008 року, що виникла станом на 02.07.2016 року у загальній сумі за курсом НБУ - 992 734,40 грн.

Позивачем по справі є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», який на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 віднесений до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 вересня 2015 року прийнято рішення за № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду з делегуванням повноважень тимчасового адміністратора АТ «Банк «Фінанси та Кредит», тобто, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб представляє позивача у справі.

10 лютого 2016 року Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.

Зупиняючи провадження у справі до прийняття рішення Конституційним Судом України, суд першої інстанції не зазначив в ухвалі, яким чином конституційне провадження за поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимогам статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України унеможливлює розгляд даної цивільної справи.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи і не врахував, що звернення суб'єкта права на конституційне подання стосується прав вкладників банку та повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як органу державної влади. У спірних правовідносинах уповноважена особа Фонду виступає як сторона правочину і у провадженні Конституційного Суду України у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) питання, що стосуються підстав, заявлених позивачем вимог, чи умов розгляду цивільної справи не вирішуються.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України та підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 314, 315, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2016 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ В.П. Пікуль

О.В. Прядкіна

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.Б. Бутенко