Рішення № 6419283, 05.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.09 Справа № 18/191/09

Суддя

за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” (69076, м. Запоріжжя, вул. Георгія Сапожникова, 6)

про стягнення 50364,39 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2., довіреність бланк ВМІ № 070106 від 12.06.2009 р. за р. № 51 (паспорт НОМЕР_1 від 10.09.1998 р.)

відповідача: Северин Л.І., довіреність № 01/02-19 від 01.01.2009 р. (паспорт НОМЕР_2 від 27.08.2002 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” заборгованості за договором № 1-09/8 на створення компютерних програм від 18.02.2008 р. в розмірі 40000 грн. 00 коп., а також про стягнення з відповідача за невиконання умов договору та порушення договірних зобовязань 2880,00 грн. втрат від інфляції за період часу з січня по травень 2009 р., 4484 грн. 39 коп. пені, 3000 грн. 00 коп. збитків за надання юридичної допомоги, на підставі договору на надання юридичних послуг № 15/09 від 12.06.2009 р.

Ухвалою суду від 20.07.2009р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 05.08.2009р.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, обґрунтовуючи їх обставинами викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування посилається на ст.ст. 525, 526, 611, 623, 625 ЦК України, договір на створення компютерних програм № 1-09/8 від 18.02.2008р. з додатками до договору та на договір на надання юридичних послуг № 15/09 від 12.06.2009 р.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, надав суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав, вказує на те, що роботи за договором про створення компютерних програм позивач не виконав, не надав акту приймання-передач виконаних робіт. Вважає нарахування пені та збитків безпідставними. (відзив долучено до матеріалів справи).

За клопотанням представників сторін судовий процес проводився без застосування засобів його технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 05.08.2009 р., і, за згодою представників сторін, було оголошено лише вступну та резолютивну частині рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2008 р. СПД фізична особа ОСОБА_1. (надалі за текстом - позивач) та ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»(надалі за текстом відповідач) уклали договір № 1-09/8 про створення комп'ютерних програм (надалі за текстом договір).

Згідно з п. 1.1. договору, на підставі договору виконавець (позивач) зобовязався в порядку і на умовах, визначених договором, створити та передати у власність замовнику (відповідачу) наступні компютерні прогарами: ПО “Тендер вантажних перевезень” (далі програми), а також всі авторські, майнові та/або суміжні права на такі програми, а замовник зобовязався прийняти та оплатити програми в порядку і на умовах, визначених в договорі.

Розділом 2 договору сторонами визначена ціна та порядок взаєморозрахунків.

Вартість робіт за договором склала 40000 грн. 00 коп. без ПДВ (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору, вартість робіт по створенню програм, зазначена сторонами в пункті 2.1 договору, сплачується протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акта приймання-передачі програм, по формі згідно додатку № 2 до договору.

На виконання умов договору, в 2008 р. між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі компютерних програм, в якому сторони узгодили:

1.Виконавець передає, а замовник приймає наступні компютерні програми, створені виконавцем згідно договору: “Тендер вантажних перевезень”.

2.Замовник підтверджує, що компютерні програми, створені виконавцем згідно договору, відповідають умовам договору и вимогам замовника.

3.Згідно договору і на умовах ним визначених, за передані компютерні програми замовник зобовязується сплатити виконавцю 40000 грн. 00 коп. без ПДВ.

4.У всіх своїх подальших діях сторони будуть керуватись положеннями договору.

На підставі зазначеного акту позивач передав замовнику у 2008 році створені за договором програми.

Згідно ч. 1. ст. 254 ЦК України, строк, що визначається роками, спливає у відповідні дні місяць та число останнього року строку.

Відповідач, всупереч вимогам п. 2.1 договору, не здійснив оплату виконаних позивачем робіт по створенню компютерних програм, в звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 40000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт відповідач суду не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором на створення компютерних програм № 1-09/8 від 18.02.2008 р. з додатками до договору складає 40000,00 грн. без ПДВ, підтверджена матеріалами справи, заявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем предявлена до стягнення сума втрат від інфляції за період з січня 2009 р. по травень 2009 р., в сумі 2880,00 грн., оскільки акт приймання-передачі програм був підписаний сторонами в 2008 р. Як зазначалося вище, згідно ч. 1. ст. 254 ЦК України, строк, що визначається роками, спливає у відповідні дні місяць та число останнього року строку.

Таким чином, розрахунок суми втрат від інфляції, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача за період часу з січня по травень 2009 р. в розмірі 2880 грн. 00 коп., є вірним, а вимога про стягнення зазначеної суми обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 4484 грн. 39 коп. Дослідивши умови договору, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені, які позивач обґрунтовує п. 6.1 договору, задоволенню не підлягають, оскільки п. 6.1 договору передбачено, що за несвоєчасну виплату виконавцю сум, передбачених в пункті 3 даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. Але, розділом 3 договору на створення компютерних програм № 1-09/8 від 18.02.2008 р., сторонами зовсім не відображались ніякі суми. Отже сторонами, на думку суду, не врегульовано питання щодо відповідальності у вигляді стягнення пені за прострочення оплати виконаних робіт.

На підставі викладеного, в задоволені позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як заявлених до стягнення необґрунтовано.

Крім того, позивач просив суд стягнути 3000,00 грн. витрат на правову допомогу, обґрунтовуючи її як збитки.

Згідно із п. 6 Розяснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 р. № 02-5/215 для правильного вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обовязку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. При цьому тягар доказування факту правопорушення, безпосередньо причинного звязку між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміру відшкодування, полягає на позивача.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний звязок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання позадоговірної відповідальності.

Позивач вважає, що відповідач, не виконавши свої договірні зобовязання за умовами договору № 1-09/8 на створення компютерних програм від 18.02.2008 р., змусив позивача захищати свої інтереси в суді, для чого останньому знадобилася кваліфікована юридична допомога. Вартість послуг з надання юридичної допомоги склала 3000, 00 грн., що позивач і вважає своїми прями збитками від безвідповідальних дій відповідача.

Обєктивну сторону правопорушення утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

Згідно із приписами цивільного законодавства України, в разі невиконання або неналежного виконання зобовязання боржником він зобовязаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Таким чином, збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобовязання та які знаходяться у причинно-наслідковому звязку з неправомірною поведінкою боржника. Віднесення до складу збитків витрат на правове/юридичне обслуговування (надання подібних послуг) суперечить Цивільному кодексу України, оскільки такі витрати не мають обовязкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному звязку з оспорюванню сумою за позовом.

У позовній заяві позивач не обґрунтував належними доказами наявність вини відповідача та причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками в якості витрат на юридичну допомогу. В даному випадку суд не може зробити висновок про наявність вини відповідача у сплаті позивачем 3000,00 грн. за юридичні послуги ОСОБА_2

Враховуючи викладене, суд, в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 3000,00 грн. збитків за надання юридичної допомоги, відмовляє.

На повернення зайво сплаченої до Державного бюджету України суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь позивача слід видати довідку.

Що стосується заперечень відповідача на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

-заперечення відповідача щодо неналежного оформлення вищезазначеного акту приймання-передачі виконаних робіт і передачі програм, суд вважає не більше ніж недобросовісним виконанням відповідачем умов договору та прискіпливістю у тлумаченні пунктів 2.2 та 3.1. договору, оскільки порядок розрахунків передбачений саме розділом 2 Договору, а не 3, формулювання зазначених пунктів договору надає можливість чітко зрозуміти після підписання якого акту протягом 10 днів повинен розрахуватися замовник з виконавцем за створення програми. Зміст наданого позивачем акту є чітким і зрозумілим, він підписаний сторонами без зауважень;

-заперечення стосовно якості переданої програми, суд вважає безпідставними, оскільки окрім усних заяв щодо невиконання позивачем його обовязків за умовами договору та передачі відповідачу програми з певними недоліками, відповідачем суду в підтвердження цього надати було нічого (ніяких претензій, звернень до суду із відповідними позовами, переписки сторін тощо, надано суду не було, натомість в акті приймання-передачі зазначено, що замовник підтверджує, що компютерні програми, створені виконавцем згідно договору, відповідають умовам договору и вимогам замовника);

-заперечення щодо дати складання і підписання акту у 2008 році, при тому, що договір діяв до 01.06.2008 р., суд також вважає необґрунтованими, оскільки, як вже неодноразово зазначалося, відповідачем програма, яка була предметом договору, тобто предметом створення, прийнята, всі дії виконавця відповідали умовам договору і вимогам замовника, про що прямо зазначено в акті приймання-передачі компютерних програм. Зазначення дня, місяця і року складення акту, важливе для застосування до відповідача цивільно- та господарсько-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, і, на думку суду, тільки б збільшило її, відносно відповідача.

Отже, на думку суду, доводи і заперечення відповідача є хибними, безпідставними і спростовані матеріалами справи.

Таким чином, в цілому позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Пиво-безалкогольний комбінат “Славутич” (69076, м. Запоріжжя, вул. Георгія Сапожникова, 6, код ЄДРПОУ 00377511, п/р 260040175192 в філії «Укрексімбанк»м. Запоріжжя, МФО 313979) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (01014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, п/р НОМЕР_3 в Печерській філії Приватбанку в м. Києві, МФО 300711) 42880 (сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за січень травень 2009 року, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 80 коп. державного мита та 100 (сто) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Повернути субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 (01014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, п/р НОМЕР_3 в Печерській філії Приватбанку в м. Києві, МФО 300711) з Державного бюджету України зайво сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194 (сто девяносто чотири) грн. 50 коп., перерахованих платіжним дорученням № 679 від 16.06.2009 р. Видати довідку.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 10.08.2009 року.