Ухвала суду № 64191654, 17.01.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/110/17 Справа № 709/2052/16-к Категорія: ч. 1 ст. 186 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Калашник С. І. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Биби Ю. В. Іваненка І. В., Єльцова В. О. Єгоровій С. А.з участю прокурораПашковської Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу процесуального прокурора - начальника Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Степанок О.В. на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2016 року, якою повернуто прокурору Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Степанок О.В. обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12015250280000482 за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.11.2016 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Як на підставу прийняття такого рішення у підготовчому судовому засіданні суд вказав на те, що в обвинувальному акті, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, зазначено адресу проживання обвинуваченого ОСОБА_8, яка не відповідає фактичним обставинам справи, що унеможливлює повідомлення останнього про час, дату та місце проведення підготовчого судового засідання, при цьому вжиті судом заходи у виді надання доручення щодо здійснення приводу обвинуваченого в судове засідання та встановлення його фактичного місця проживання залишились невиконаними, а оголошення обвинуваченого в розшук під час підготовчого судового засідання, не передбачено положеннями ст.ст. 314,315 КПК України.

Крім того суд зазначив, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, зокрема не містить всі процесуальні рішення, прийняті в ході розслідування та їх реквізити, в тому числі відсутні відомості щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та складання обвинувального акта.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Зазначає, що наведений в ухвалі недолік, який, на переконання суду, став підставою для повернення кримінального провадження прокурору, не має свого об'єктивного підтвердження, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а органом досудового розслідування належним чином встановлені анкетні дані обвинуваченого, зокрема його місце реєстрації та адреса проживання на підставі паспорту, який посвідчує особу ОСОБА_8 На думку сторони обвинувачення, суд не мав права повертати обвинувальний акт прокурору у зв'язку з тим, що обвинувачений після направлення обвинувального акта до суду зник і місце його перебування невідоме, а був зобов'язаний оголосити останнього в розшук та зупинити судове провадження на виконання вимог ч. 1 ст. 335 КПК України.

Апелянт також вказує на те, що підготовче судове засідання, в порушення вимог ст. 314 КПК України, було проведено судом першої інстанції без участі обвинуваченого ОСОБА_8, що є істотним порушенням вимог процесуального закону.

Крім того стверджує, що долучений до обвинувального акта реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст. 109 КПК України, в тому числі містить найменування процесуального рішення «складання обвинувального акта», дату його складання та відомості про те ким він складений та затверджений.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про задоволення в повному обсязі апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Статтею 291 КПК України визначений вичерпний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті та перелік документів, що додаються до нього. Надання до суду інших відомостей або документів до початку судового розгляду забороняється.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України та роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в інформаційному листі від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України», у підготовчому судовому засіданні суд повертає обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо він містить положення, що суперечать одне одному, у ньому наведено недопустиму натуралізацію опису злочину, він не підписаний слідчим (за винятком випадків, коли прокурор склав його самостійно) чи не затверджений прокурором, або до нього не долучено передбачені законом додатки.

Дослідивши зміст обвинувального акта у кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано повернув прокурору обвинувальний акт, оскільки його зміст відповідає положенням ст. 291 КПК України, зокрема містить адресу фактичного проживання обвинуваченого: АДРЕСА_1.

Посилання суду на відсутність обвинуваченого ОСОБА_8 по місцю проживання, зазначеному в обвинувальному акті, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки інформація про місце проживання ОСОБА_8 органом досудового розслідування була встановлена зі слів останнього та даних належного йому паспорта. Крім того, факт проживання обвинуваченого за зазначеною адресою також підтверджується даними рапорту від 16.11.2016 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_8 лише останнім часом не проживає за адресою зазначеною в обвинувальному акті. Тому, у суду першої інстанції не було жодних підстав стверджувати, що в обвинувальному акті, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, зазначено адресу проживання обвинуваченого ОСОБА_8, яка не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом в судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.

За змістом ст. 335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Поняття судового провадження визначено в п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, зокрема це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за ново виявленими обставинами.

У зв'язку з тим, що обвинувачений не з'являвся в підготовче судове засідання, яке є судовим провадженням, а застосування приводу не дало жодного результату, прокурором заявлено клопотання про зупинення провадження та оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 в розшук, в задоволенні якого судом необґрунтовано відмовлено з посиланням на те, що положеннями ст.ст. 314,315 КПК України це не передбачено.

Помилковим є також твердження суду про невідповідність долученого до обвинувального акта реєстру досудового розслідування, який відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України.

При цьому, невідповідність реєстру досудового розслідування вимогам процесуального закону, не може виступати самостійною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а при винесенні рішення були допущенні істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в попередньому його складі.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 404, п. 6 ч. 1 ст. 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу процесуального прокурора - начальника Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Степанок О.В. задовольнити.

Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2016 року, якою повернуто прокурору Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Степанок О.В. обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12015250280000482 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :