Постанова № 64191213, 20.01.2017, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 2-а/702/10/17

Справа № 702/1131/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Діденко Т.І, розглянувши в порядку скороченого письмового провадження в м. Монастирище адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця, посилаючись у позовній заяві та доповненні до адміністративного позову на те, щовін перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-Х11 у розмірі 90% заробітної плати. Останнім місцем роботи позивача була посада першого заступника голови Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області.

Він звернувся із заявою до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - Відповідач) про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, надавши довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям. Згідно Постанови КМУ «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» було підвищено оклади працюючим державним службовцям. Згідно ст. 37-1 «Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця, за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 року № 426, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку відповідно до рішень його Правління) або у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання чинності Законом, визначається в такому порядку: 2) іншим пенсіонерам - на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційний клас, класний чин або спеціальне звання та вислуга років враховуються в розмірах, установлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби на момент призначення (перерахунку) пенсії; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби за останньою посадою державної служби у тому державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премії до державних, професійних свят і ювілейних дат та грошова допомога, виплачені у місяці підвищення заробітної плати, враховуються в розмірі 1/12 середнього розміру таких виплат, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію.

Відповідач листом № 11600/09 від 26.09.2016 року відмовив у перерахунку пенсії з посиланням на те, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-УІІІ, в результаті чого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-Х11.

Згідно п. 5 Закону України від 02.03.2015р. № 213-УІ11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних пенсій, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» і з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені не перераховуються, та постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013 (набрала чинності 15.12.2015 року, застосовується з 01.12.2015 року) виключено п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 № 865, який визначав умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям. Позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» та ряд інших, у зв'язку з чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу», не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Аналіз вищевикладеного положення дає підстави для висновку, що воно поширюється на тих осіб, яким пенсії призначаються (в теперішньому часі) спеціальними законами, а не на тих, яким вони вже призначені (в минулому часі). Крім цього, вказане положення не містить посилання на конкретні норми законів чи підзаконних актів щодо пенсійного забезпечення осіб, які скасовуються. Позивач вважає, що підстав вважати, що скасовуються всі норми, як ті, що стосуються призначення, так і ті, що стосуються перерахунку пенсій, немає.

Відповідно до статей 83, 84, 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 43, 44, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами. Відповідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року, який був чинним до 01.12.2015 року був передбачений порядок перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 N 432-1У "Про внесення змін до Закону України «Про державну службу», яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», зокрема, на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Зазначений пункт виключено згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року. Пунктом 5 зазначеної постанови форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На даний час повинні застосовуватися ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачеві), ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач виходить із конституційних принципів, на яких базуються здійснення прав та свобод людини та громадянина в Україні, включаючи права на пенсійне забезпечення які передбачені Конституцією України, з неможливості скасування та звуження права на пенсійне забезпечення. Правовою гарантією забезпечення державою цього права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, що слідує з принципів верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» з 01.05.2016 року встановлені нові розміри посадових окладів державним службовцям.

Згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включив, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Питання про застосування вищенаведеного Закону у часі регулюється згідно зі ст.ст. 21 та 22 Конституції України, які гарантують людині, що її права і свободи, будучи невідчужуваними та непорушними, не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, ці закони, зміни до законів, не розповсюджуються на вже існуючі права і свободи людини, якщо вони звужують зміст та обсяг цих прав і свобод, тому зазначена норма не може застосовуватися на раніше призначені пенсії під час їх перерахунку.

З урахуванням викладеного при перерахунку пенсії позивача, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках та порядок її перерахування, яка діяла на момент призначення пенсії.

У постанові пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» за № 9 від 01.11.1996 року зазначено, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя,

Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 року N 5-рп/2005, згідно з яким "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". При цьому Конституційний Суд України підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Виключно визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням та обмеженням цих прав і свобод.

Враховуючи вищезазначене, необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок дійсно має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення позивачеві пенсії.

Також не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та обставина, що набув чинності Закон України «Про державну службу» в новій редакції від 10.12.2015 № 889-У1ІІ з втратою дії окремих положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 N 3723-Х11 щодо права на призначення та перерахунку пенсій.

У даному випадку нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії державним службовцям є ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу та ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач не мав правових підстав для відмови позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії у зв»язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця. Відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку пенсії в підвищеному розмірі не грунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі, а тому є неправомірною.

Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій непрацюючим державним службовцям, чим звужено та обмежено Конституційне право позивача на пенсійне забезпечення. За вказаних обставин, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України будь-якого порядку перерахунку призначених пенсій непрацюючим державним службовцям є фактично бездіяльністю, що порушує гарантоване Конституцією та Законом право на її перерахунок.

Подібна бездіяльність з боку Уряду України (Кабінету Міністрів України) у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10) від 26.09.2014 року з питання відмови в перерахунку пенсії через не встановлення певного порядку Урядом була кваліфікована Європейським судом з прав людини як порушення майнового інтересу заявника, шо передбачено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 51-56). Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини викладено у справі «Будченко проти України» (заява № 38677/06) від 24.07.2014 року). Суть цієї справи Європейського суду з прав людини полягала у тому, що Кабінет Міністрів України повинен був запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.

Наведений стан був визнаний Європейським судом з прав людини таким, що порушив майновий інтерес заявника, тривале не запровадження відповідного механізму було втручанням у право заявника мирно володіти своїм майном, передбачене статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграф 39 у справі «Будченко проти України»),

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції визначає «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Згідно постанови Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року (ЄДРСР № 42010782), інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.07.2011 № 1091/11/13-11 протягом періоду відсутності постанови Кабінету Міністрів України застосуванню підлягають положення попередніх Законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Вищий адміністративний суд України зазначив, що враховуючи європейське направлення розвитку України та цілі прийняття Закону України від 08.03.2004 № 1629-1У «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», а також початку дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, правові позиції, сформульовані в рішеннях Європейського суду справедливості, можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація відносно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з загальноприйнятими стандартами правової системи ЄС щодо регулювання відносин стосовно яких виник спір.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (пункт 1) Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Посилаючись на ст.22, ч. 1 ст. 58 Конституції України, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 42.-5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», пунктом 10 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; ст.ст. 104, 106, 183-2, 256 КАС України, позивач просить адміністративний позов задовільнити, визнати протиправним рішення від 26.09.2016 року Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 40384977) та зобов'язати відповідача здійснити з 01.10.2016 року перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-Х11 (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії) та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 90 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади, вислуги та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.05.2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», якою встановлені нові розміри посадових окладів державним службовцям та довідки Монастирищенської районної адміністрації про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 31.08.2016 року № 40 (фактично до позовної заяви позивачем додано довідку Монастирищенської районної державної адміністрації від 05.09.2016 року № 37 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям), із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 90 відсотків.

Відповідач - Уманське об"єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області, 04.11.2016 року подав в суд заперечення, в якому позову не визнав, вважає його безпідставним і необгрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії державного службовця та доданою до неї новою довідкою про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Положення даного нормативно-правового акту були предметом розгляду Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 4-рп/2016 від 08.06.2016 дійшов висновку щодо неконституційності лише положень в частині скасування пенсійного забезпечення - щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Отже, посилання позивача на ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», як на правову підставу для здійснення перерахунку пенсії державного службовця є безпідставним та необгрунтованим.

Вищезазначене підтверджується і практикою Вищого адміністративного суду України в справі щодо відмови УПФУ в перерахунку пенсії на підставі Закону України від 02.03.2015 року № 213.

Суд касаційної інстанції, у своєму рішенні від 07.04.2016 року у справі № К/800/48167/15 дійшов висновку про те, що з 01.06.2015 року норми щодо питань пенсійного забезпечення, в тому числі й норми, які регулюють перерахунок пенсії, скасовано на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», а тому правові підстави для проведення перерахунку пенсій відсутні.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», в результаті чого Закон України від 16.12.1993 року № 3723 „Про державну службу" втратив чинність.

Нормативні акти, які б регулювали питання здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям в законодавстві відсутні.

Згідно ст. 6 Конституції України, органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця 21.09.2016 року (тобто спірні правовідносини щодо перерахунку пенсії виникли після 01.05.2016 року) та у зв'язку з тим, що з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, яким не передбачено здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям, управління, відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії, діяло на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України, а тому неправомірні та незаконні дії відсутні.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», зокрема: вилучено пункт 4 постанови щодо порядку визначення заробітної плати для перерахунку пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, пункт 5 викладено в новій редакції, згідно з якою форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики (тобто, з пункту 5 виключено те, що у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця проводиться перерахунок пенсії).

У рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 року № Зрп/2012 зробив висновок, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально- економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Вимоги позивача відповідно до заяви про перерахунок пенсії від 21.09.2016 року та адміністративного позову від 21.10.2016 року щодо здійснення перерахунку пенсії державному службовцю не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та є безпідставними.

Позивач просить здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати на підставі довідки № 37 від 05.09.2016 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті з яких їм призначено пенсію.

Зазначена довідка видана у відповідності до Постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1 "Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а- 4753/09/2670" (далі - Постанова № 15-1). Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 року № 15-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.07.2016 року за № 1020/29150 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1", яка набрала чинності 02.09.2016 року, виключено третій та четвертий абзаци пункту 1 Постанови № 15-1, якими передбачалась довідка про заробітну плату для перерахунку пенсії державним службовцям.

З 02.09.2016 року довідка для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, скасована.

Будь-які інші нормативні акти, які б закріплювали форму довідки для перерахунку пенсії, визначали складові заробітної плати, які повинні включатись при такому перерахунку, а так само норми, які б визначали правові підстави для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу", в законодавстві відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, вимоги позивача щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця на підставі довідки від 05.09.2016 року № 37 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач просить здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3 723-XII в редакції, чинній на момент призначення пенсії, оскільки вважає, що право на перерахунок пенсії виникло саме з моменту її призначення.

Однак, з такими твердженнями позивача неможливо погодитись з огляду на наступне.

Правовідносини щодо пенсійного забезпечення є поняттям загальним, яке включає в себе інші види правовідносин (призначення, перерахунку пенсії, сплати страхових внесків, добровільної участі в страхуванні, тощо, що за своєю суттю є поняттями більш вузькими та родовими по відношенню до правовідносин з приводу пенсійного забезпечення).

Правовідносини існують тільки тоді, коли є два і більше суб'єкти суспільних відносин, між якими виникають взаємні права і обов'язки з приводу задоволення матеріальних та нематеріальних потреб та інтересів.

В даному випадку спірні правовідносини щодо перерахунку пенсії виникли лише після звернення позивача до управління з заявою про її перерахунок. Саме подання заяви про перерахунок пенсії до територіальних органів Пенсійного фонду засвідчує волевиявлення особи та підтверджує бажаність проведення такого перерахунку.

До моменту звернення в управління із заявою про перерахунок пенсії, в управління не виникає юридичного обов'язку щодо здійснення такого перерахунку.

Під час визначення питання, щодо порядку застосування норм права щодо конкретних правовідносин, необхідно застосовувати той нормативно-правовий акт, який діє під час таких правовідносин.

На момент виникнення спірних правовідносин діючим є Закон України від 10.12.2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу».

З урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії державного службовця відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на момент призначення пенсії, є безпідставними та необгрунтованими.

Позивач просить здійснити перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році".

Однак, вищезазначена постанова прийнята на виконання та вступила в дію у звязку з набранням чинності Закону України від 10.12.2015 року № 889-УІІІ "Про державну службу", яким не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям. Пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону України № 889 "Про державну службу" передбачена можливість лише призначення пенсій відповідно до ст. 37 Закону України № 3723 "Про державну службу", в той час як підстави для застосування ст. 37-1 Закону № 3723, яка до 01.06.2015 року визначала правові підстави для проведення перерахунку пенсії у новому Законі не передбачені.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України інші органи державної влади, в т.ч. судові, не можуть перебирати на себе повноваження та здійснювати функції державних органів. Верховний Суд України у ряді судових рішень неодноразово вказував на те, що суди не вправі підміняти собою органи державної влади з питань їх компетенції.

Перерахунку пенсії передує ряд процесуальних дій: звернення пенсіонера в управління з заявою про перерахунок пенсії та відповідними документами, що передбачені Порядком, встановлення та перевірка паспортних даних заявника, розгляд спеціалістами заяви та документів на відповідність законодавству, перевірка достовірності та обґрунтованості видачі довідок, що подаються для перерахунку пенсії, тощо, що належать до виключної компетенції територіальних органів Пенсійного фонду, а тому суд може лише зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням встановлених судом обставин.

Відповідач вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" є безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з врахуванням наступного:

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Уманському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-Х11 в розмірі 90% від сум його заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.08.2010 року, чого в поданому запереченні не спростував та не заперечив відповідач.

21.09.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру його пенсії в зв'язку з підвищенням з 01.05.2016 року заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі довідки № 37 від 05.09.2016 рокупро заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, яка видана Монастирищенською районною державною адміністрацією, де він працював на посаді першого заступника голови райдержадміністрації, із заробітної плати на якій йому призначено пенсію ( а.с. 11).

Листом від 26.09.2016 року за № 11600/09 відповідач відмовив у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з тих підстав, що з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», в результаті чого Закон України від 16.12.1993 № 3723-Х11 «Про державну службу» втратив чинність. Нормативні акти, які б регулювали питання здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям, на момент подання заяви позивачем, в законодавстві відсутні (а.с. 12).

Дослідивши позовні вимоги позивача та надані заперечення суд вважає, що мають місце правові підстави щодо доводів обох сторін спору, на час спірних правовідносин діяли та діють законодавчі та підзаконні нормативні акти на які посилаються сторони, а також наявна практика Європейського суду, Конституційного Суду України та Вищого адміністративного суду України з питань дії законів у часі, наявності застосування тих чи інших нормативних актів, які підлягають застосуванню при вирішенні даних спірних правовідносин.

Діюче законодавство України та судова практика вирішення аналогічних справ містять між собою протиріччя: при одних і тих же обставинах приймаються протилежні за своїм змістом рішення, про що свідчить в тому числі і практика Вищого адміністративного суду України, зокрема в справі № 583/2219/15-а рішення від 07.04.2016 року(К/800/48167/15) яким у задоволенні позову відмовлено та рішення у справі № 425/4147/15-а від 28.07.2016 року (№К/800/10756/16), яким позов задоволено.

Проте, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Згідно ст. ст. 3, 8 Конституції України в Україні діє верховенство права, людина визнається в Україні найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов»язком держави та Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії.

Відповідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Законодавчі акти та рішення, на які посилається відповідач як на підставу відмови в задоволенні позову, є підзаконними нормативними актами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Петриченко проти України» від 12.07.2016 року визнано порушення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв»язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю Конституції України (лист Вищого адміністративного суду України № 1875/10-14/16 від 17.08.2016 року).

Тому, при вирішенні данного спору суд керується в першу чергу нормами Конституції України, які мають найвищу юридичну силу, та які не містять права держави Україна застосовувати до правовідносин, які виникли при дії одних законів та продовжує існувати законодавство, яке прийнято пізніше та яке погіршує становище позивача з приводу належного пенсійного забезпечення, яке існувало при виході його на пенсію.

Така редакція ст.37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI.

Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII текст статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-Х11 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015 року, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.

Кабінетом Міністрів України на виконання змін до статті 37-1 Закону України «Про державний бюджет» не були визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно положень ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені ст.1 Першого протоколу.

На час виникнення спірних правовідносин діяли вищевказані постанови Кабінету Міністрів України, необхідні для реалізації ст. 37-1 Закону № 3723-XII, які забезпечували гарантоване ст.46 Конституції України право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Відповідно до ПКМ України від 06.04.2016 року № 292 «Про деякі питання оплати державних службовців у 2016 році» з 01.05.2016 року збільшений розмір посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів, в тому числі і на посаді, на якій працював позивач,із заробітної плати на якій йому призначено пенсію.

Суд вважає, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Враховуючи те, що з 01.05.2016 року була збільшена заробітна плата за посадою, на якій працював позивач, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Зміни, які внесені в ст.37 Закону № 3723-XII, стосуються тих пенсій, які будуть призначатися після набрання чинності змін до закону, розмір відсотків, що були застосовані при обчислені розміру пенсії при її призначенні до внесення цих змін перегляду не підлягають.

Доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Враховуючи наявність підстав для перерахунку пенсії та зважаючи на те, що виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком, суд вважає, що дії Уманського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є протиправними щодо прийняття рішення про відмову перерахувати пенсію позивачу у відповідності до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (у редакції, що була чинною на момент призначення пенсії позивачу) в розмірі 90% від місячного заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 05.09.2016 року № 37, яка видана Монастирищенською районною державною адміністрацією.

Щодо доводів відповідача про безпідставність та необґрунтованість вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії з 21.09.2016 року суд зазначає наступне.

За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсії державних службовців призначаються, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивача необхідно застосовувати редакцію Закону України «Про державну службу», яка діяла на момент призначення пенсії, та застосувати розмір пенсії, що складає 90 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно ст. 37-1 Закону України « Про державну службу» в редакції, яка була чинна на час призначення позивачеві пенсії у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення з 01.05.2016 року відповідно до постанови КМУ від 06.04.2016 року № 292, якою встановлені нові розміри посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів, та довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії працюючим державним службовцям, № 37 від 05.09.2016 року, яка видана Монастирищенською районною державною адміністрацією, позивач має право на перерахунок пенсії, про який він порушує питання в адміністративному позові, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 90%.

Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, приймаючи до уваги дату звернення до пенсійного орану, а саме - 21.09.2016 року, та враховуючи положення ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивача повинен бути здійснений з врахуванням дати подачі ним відповідної заяви - з 01.10.2016 року.

Щодо вимоги позивача про зобов»язання перерахувати пенсію та виплатити пенсію суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 26.09.2016 року (а.с.12), яке призвело до порушення прав позивача на своєчасне перерахування на отримання в належному розмірі пенсії, без скасування якого вирішити спір по суті є неможливим.

Враховуючи задоволення позовних вимог в цій частині, суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги в частині зобов»язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачеві відповідну пенсію, оскільки за умови визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії, таке рішення не буде підміною повноважень - не буде порушувати дискреційні повноваження відповідача, а буде ефективним способом відновлення порушених прав позивача і буде відповідати вимогам ст.162 КАС України, Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору в сумі 1102,40 грн.

Керуючись ст.ст.3, 8, 22, ч. 1 ст. 58 Конституції України; Законами України: № 1788-XII від 05.11.1991 року "Про пенсійне забезпечення", № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", № 3723-Х11 від 16.12.1993 року «Про державну службу» (в редакції, яка була чинною станом на 04.08.2010 року); постановою КМУ від 06.04.2016 року № 292; ст.ст. 8, 9, 10, 11, 12, 18, 21, 69, 71, 86, 88, 94, 99, 159, 160, 162, 163, 183-2, ч. 1 ст. 244-2, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Уманського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 26.09.2016 року про відмову ОСОБА_1 в проведені перерахунку раніше призначеної пенсії, у зв»язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади за останнім місцем роботи на державній службі.

Зобов'язати Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести перерахунок пенсії та виплату її з 01.10.2016 року ОСОБА_1 за його заявою від 21.09.2016 року відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (в редакції, яка діяла на дату призначення пенсії), із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 90 % заробітної плати державного службовця відповідної посади, вислуги та рангу за останнім місцем роботи на державній службі з врахуванням підвищеннязарплати з 01.05.2016 року державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 "Про деякі питання оплати праці державних службовців в 2016 році», якою встановлені нові розміри посадових окладів державним службовцям, та довідки № 37 від 05.09.2016 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, яка видана Монастирищенською районною державною адміністрацією.

Стягнути з Уманського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1102,40 грн. (одну тисячу сто дві гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Т.І.Діденко