Ухвала суду № 64190284, 18.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/99/17 Головуючий 1 інст. - Зінченко Ю.Є.

Справа № 643/19146/15-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЖНАРОДНА ПРАВОВА КОМПАНІЯ «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, -

в с т а н о в и в:

30 листопада 2015 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЖНАРОДНА ПРАВОВА КОМПАНІЯ «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» (далі - BIG) звернулось до суду з зазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь основний борг - 29 700 грн., неустойку - 40 000 грн., інфляційне збільшення заборгованості - 445,50 грн., три відсотки річних - 170,87 грн., а всього - 70316,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що між BIG і ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг, спрямованих на придбання об'єкта нерухомості б/н від 11 липня 2015 року.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору позивач зобов'язався надати Клієнту послуги, спрямовані на придбання нерухомого майна (об'єкта нерухомості - однокімнатної квартири в районі Салтівка), а відповідач доручив позивачу надати такі послуги та зобов'язався оплатити їх на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 3.1. Договору сума винагороди позивача за даним Договором складає 5% від ціни, вказаної у Таблиці перегляду нерухомості та сплачується у випадку придбання об'єкта нерухомості, а пунктом 2.2.1. Договору передбачено, що клієнт зобов'язується оплатити надані позивачем послуги незалежно від того, хто з третіх осіб в інтересах клієнта, сам клієнт або його родичі придбають об'єкт нерухомості.

Згідно з пунктом 7.7. Договору, позивач вважається таким, що виконав послуги за цим Договором належним чином та в повному обсязі, якщо клієнт розписався у Таблиці перегляду нерухомості за перегляд конкретного об'єкту нерухомості, і останній був придбаний клієнтом, його родичем або третьою особою в інтересах клієнта.

Відповідно до Таблиці перегляду нерухомості від 11 липня 2015 року, клієнт переглянув конкретний об'єкт нерухомості (квартира за адресою: АДРЕСА_1), про що розписався у даній Таблиці.

Згідно з пунктом 2.2.3 договору, відповідач зобов'язувався повідомити позивача про дату, час та місце укладення відповідного договору купівлі-продажу нерухомості (або міни, дарування тощо), але дане зобов'язання не виконав.

Позивачу стало відомо, що відповідачем 11 серпня 2015 року був укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 3.2. договору, клієнт зобов'язується сплатити суму винагороди в день укладення клієнтом або його родичами/третіми особами в інтересах клієнта (чи за його проханням) договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості з продавцем або будь-якого іншого договору, за яким право власності перейшло до Клієнта або його родича/третьої особи в інтересах клієнта (міна, дарування тощо).

На день звернення до суду з позовом винагороду позивачу відповідачем не сплачено, чим порушено умови пункту 3.2. Договору, законні права та інтереси позивача.

Згідно з Таблицею перегляду нерухомості ціна об'єкту нерухомості складає 594 000 грн. Таким чином, згідно з умовами договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу винагороду у розмірі 29 700 грн. ( 594 000 грн. * 5% = 29 700 грн.).

З метою досудового врегулювання спору 14 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату винагороди № 14/08 від 14 серпня 2015 року, однак відповідач її проігнорував.

Згідно з пунктом 4.2. Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем прийнятого на себе зобов'язання він повинен сплатити неустойку у розмірі 3% від суми боргу за кожній день прострочення виплати винагороди. Першим днем прострочення вважає 14 серпня 2015 року - день укладення клієнтом або його родичами, третіми особами в інтересах клієнта договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості з продавцем. Згідно з розрахунком, розмір неустойки за період з 14 серпня 2015 року до 22 жовтня 2015 року включно - 70 днів. Таким чином, розмір неустойки складає 62 370 грн.

Інфляційне збільшення заборгованості відповідача перед позивачем згідно з розрахунком з 14 серпня 2015 року по 22 жовтня 2015 року складає 445,50 грн. Розмір трьох відсотків річних складає 170,87 грн.

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 92686,37 грн., а саме: 29 700грн. (сума основного боргу) + 62 370 грн. (сума неустойки) + 445,50 грн. (сума інфляційного збільшення заборгованості) + 170,87 грн. (сума трьох відсотків річних) = 92 686,37 грн.

У зв'язку з тим, що у відповідача тяжке фінансове становище, позивач, користуючись своїм правом, не просить стягнути з відповідача всю суму неустойки, а просить стягнути її частково у розмірі 40 000грн. А у випадку покращення фінансового становища відповідача залишає за собою право стягнути повну суму заборгованості.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Міжнародна правова компанія «Бонд Інтелект Груп» 29 700 грн. основного боргу, 29 870,87 грн. неустойки, 445,50 грн. інфляції, 170,87 грн. трьох відсотків річних, а всього - 60 187, 24 грн.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Міжнародна правова компанія «Бонд Інтелект Груп» сплачений судовий збір у розмірі 1047,48 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, 16 червня 2016 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,в якій просила рішення скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалась на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 категорично заперечує укладення договору з BIG , з його працівниками ніколи не зустрічалась, переговорів не вела, ніяких договорів не підписувала, про їх існування дізналася лише з позову, поданого до суду першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Міжнародна правова компанія «Бонд Інтелект Груп» суд першої інстанції виходив з положень статей 512, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 612 ЦК України, та тих обставин, що відповідач зі свого боку не виконав прийнятого зобов'язання за договором про надання послуг, спрямованих на придбання об'єкта нерухомості б/н від 11 липня 2015 року, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості за винагородою, відсотками й інфляцією, в частині розміру неустойки, зменшеної до суми заборгованості за винагородою з відсотками. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що розмір винагороди разом із відсотками складає 29 870,87 грн., сума нарахованої позивачем неустойки у розмірі 40 000 грн. значно перевищує розмір заборгованості.

З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 11 липня 2015 року між BIG і ОСОБА_1 був укладений Договір про надання послуг, спрямованих на придбання об'єкта нерухомості б/н від 11.07.2015 року (а.с. 8-9).

11 серпня 2015 року ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, однак на порушення умов договору про надання послуг, спрямованих на придбання об'єкта нерухомості б/н від 11.07.2015 року ,винагорода позивачу за надані послуги сплачена нею не була.

З метою досудового врегулювання спору 14 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату винагороди № 14/08 від 14 серпня 2015 року, однак відповідач залищив її без задоволення (а.с. 10-13).

Згідно з пунктом 4.2. Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем прийнятого на себе зобов'язання він повинен сплатити неустойку у розмірі 3% від суми боргу за кожній день прострочення виплати винагороди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За частиною 2 статті 530 ЦК України боржник повинен виконати обов'язок за Договором у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статей 549, 550, 611, 624 ЦК України за порушення грошового зобов'язання передбачена сплата неустойки (пені, штрафу).

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно положень статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач не виконала умови договору, не оплатила послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення в примусовому порядку оплати за надання інформаційно-консультативних послуг підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами статей 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що не укладала договору з BIG, з його працівниками ніколи не зустрічалася, переговорів не вела, ніяких договорів не підписувала, про їх існування дізналася лише з позову, поданого до суду першої інстанції є безпідставним та не підтверджується належними доказами.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, за клопотанням ОСОБА_1, згідно ухвал апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року та від 26 жовтня 2016 року була проведена почеркознавча експертиза, за висновком якої «підписи та рукописні записи «Панова» поряд з підписами в договорі б/н про надання послуг, спрямованих на придбання нерухомості, від 11 липня 2015 року, укладений між МІЖНАРОДНОЮ ПРАВОВОЮ КОМПАНІЄЮ «БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП» та ОСОБА_1, виконані ОСОБА_1» ( а.с. 180-189).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України,ст.ст. 530, 549, 550, 611, 624, 625, 901, 903 ЦК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський