Ухвала суду № 64189998, 16.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/65/17 Слідчий суддя: Садовський К.С.

Справа № 640/19349/16-к Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Курила О.М., Чопенка Я.В.,

за участю секретаря - Черкасова А.О.,

прокурора - Гудзь В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12016220000001074 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою слідчого судді клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12016220000001074 про арешт майна було задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3, та належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Слідчий суддя, посилаючись на необхідність збереження речового доказу, забезпечення цивільного позову, відшкодування шкоди, завданої ПАТ «Банк Золоті Ворота», з метою запобігання відчуженню нерухомого майна, вважав за доцільне накласти арешт на вищезазначену квартиру. Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2016 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Одночасно апелянт просить поновити пропущений на апеляційне оскарження строк, посилаючись на те, що клопотання було розглянуто без її виклику, а копія ухвали була отримана лише 27.12.2016 року . Зазначає, що є добросовісним набувачем 4/5 частини квартири за договором купівлі-продажу від 17.06.2016 року. В ухвалі не обгрунтовано того, що право власності на вказану квартиру набуте нею кримінально-протиправним шляхом. Вказує, що не має жодного відношення до Банку Золоті Ворота та заборгованості. Квартира не відповідає жодному критерію, визначеному в ст. 98 КПК України. Та не існує жодного ризику її відчуження, оскільки за 1,5 роки квартира не була відчужена. Якщо заявлено цивільний позов, то його повинна забезпечити колишня власниця квартири ОСОБА_6, оскільки їй за купівлю квартири нею були сплачені гроші Вегер. Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на необхідність накладення арешту, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги. З наданих матеріалів судового провадження вбачається, що 07.10.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220000001074 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що між АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та УАСПзІІ «ВЛАДА-ПРОМТЕКС» 05.09.2008 року було укладено договір № 508 на мультивалютну кредитну лінію (невідновлювальну) У порушенні норм закону та умов договору УАСПзІІ «ВЛАДА-ПРОМТЕКС» зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконало, у зв'язку з чим заборгованість УАСПзІІ «ВЛАДА-ПРОМТЕКС» за договором №508 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 05.09.2008 року перед банком становить 27 222 659,44 грн. 29.04.2011 року для забезпечення виконання вимог УАСПзІІ «ВЛАДА-ПРОМТЕКС» за кредитним договором №508 від 05.09.2008 року та всіма додатковими угодами до нього, між АТ Золоті Ворота» та ОСОБА_4 (Керівник УАСПзІІ «ВЛАДА- ІТЕКС») та його дружиною - ОСОБА_6 укладено іпотечний договір '64 від 29.04.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за р.№997, в якому предметом іпотеки було визначено нерухоме майно - п'ятикімнатна квартира АДРЕСА_1. Однак, невстановлених осіб, які шахрайським шляхом, ввівши в оману працівників реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, надавши лист №1724-12-2 від 05.06.2015 виконаний від імені АО «Банк Золоті Ворота» із завідомо недостовірними відомостями про нібито погашення заборгованості за іпотечним договором №11-064 від 29.04.2011, зняли обтяження з квартири АДРЕСА_2, та 17.06.2016 та перереєстрували право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна, чим спричинили шкоду ПАТ «Банк Золоті Ворота» в особливо великому розмірі. Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на квартиру, слідчий посилався на необхідність її збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, та з метою забезпечення відшкодування шкоди ПАТ «Банк Золоті Ворота» внаслідок кримінального правопорушення. Слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість доводів клопотання слідчого з чим погоджується і апеляційний суд. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Слідчим та прокурором доведено, що квартира № 10, розташована в будинку № 82 по вул. Сумській в м. Харкові, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та могла бути предметом злочину. Органом досудового розслідування встановлені обставини, які дають достатні підстави вважати, що було вчинено кримінально-протиправне діяння, в результаті якого квартира-предмет іпотеки була незаконно відчужена.

Враховуючи вимоги ст. 170 КПК України, відповідно до якої арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, у тому числі і добросовісного набувача, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи ОСОБА_3 про те, що вона є добросовісним набувачем спростовуються положеннями абзацу 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, відповідно до якого не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Оскільки слідчим та прокурором доведена необхідність у накладенні арешту на квартиру як речового доказу у кримінальному провадженні з метою саме перешкоджання її можливому подальшому відчуженню, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги, враховуючи також те, що накладення арешту на квартиру не перешкоджає ОСОБА_3 користуватися нею, здавати її в оренду.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12016220000001074 про арешт майна залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді