Ухвала суду № 64189955, 12.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 644/9537/15-ц Головуючий І інстанції - Зяброва О.Г.

Провадження: 22-ц/790/299/17 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії -Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря -Котлярової М.Ю.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_3, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, -

встановила :

У вересні 2015 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано 12.03.2002 року. Під час шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач з моменту досягнення дитиною повноліття не приймає участі в утриманні сина та його вихованні. ОСОБА_6 навчається у Харківському комп»ютерно - технологічному коледжі Національного технічного університету «Харківській політехнічний інститут» на третьому курсі денної форми навчання. Термін закінчення учбового закладу та отримання диплому 30 червня 2017 р. У зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги від батьків. Позивач утримувати дитину не може через перебування у відпустці по догляду за іншою дитиною, яка народилась у неї у 2013 році. Просила врахувати те, що, ОСОБА_6 переніс важку травму ГЗЧМТ і у зв'язку з цим також потребує додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням.

Просила стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісячно з моменту звернення до суду з позовом і до закінчення ним навчання, але не більш ніж досягнення ним 23 років на свою користь.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 500 гривень щомісячно з 17 вересня 2015 року і до досягнення ним двадцяти трьох років або до припинення навчання. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі у розмірі 487 грн.20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначили, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не врахував той факт, що ОСОБА_3 на даний час має на утриманні неповнолітню доньку, непрацездатну матір, а також той факт, що на протязі декількох років він не працює. До досягнення ОСОБА_6 повноліття відповідач ОСОБА_3 в повній мірі виконував обов'язки покладені на нього відповідно до вимог ст.180 СК України та сплачував аліменти на утримання неповнолітнього сина.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначила, що при ухвалені рішення суд першої інстанції не в повній мірі врахував її матеріальне становище, можливість на даний час утримувати повнолітнього сина ОСОБА_6, який навчається. У зв'язку з навчанням син потребує матеріальної допомоги. На її утримані, крім ОСОБА_6, знаходиться ще двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. Вона є матір одиначка. Відповідач є працездатною особою і має можливість працевлаштуватись для збільшення своїх доходів. Їх повнолітній син ОСОБА_6 переніс важку травму ГЗЧМТ і потребує постійного лікування на що необхідні додаткові витрати. Вважає, що розмір аліментів визначених рішенням суду першої інстанції порушує права їх повнолітнього сина щодо ведення нормального образу життя.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліменти з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано 12.03.2002 року. Під час шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого, відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 06.01.1998 р. є ОСОБА_3 та ОСОБА_5

ОСОБА_6 навчається на 3 курсі коледжу, що підтверджується довідкою № 1613 від 14.09.2015р. про навчання на 3 курсі денного відділення Харківського комп»ютерно - технологічного коледжу Національного технічного університету «Національний політехнічний інститут». Термін закінчення учбового закладу та отримання диплому 30.06.2017 р. ( а.с. 4).

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Всі ці факти встановлені районним судом, зокрема, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу. І він виконує свій обов'язок по відношенню до інших рідних.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з принципу розумності та справедливості, врахував матеріальне становище позивача, стан здоров'я дитини, матеріальний і сімейний стан відповідача, як платника аліментів та прийшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання сина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 500 грн. щомісячно до закінчення ним навчання.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Посилання в судовому засіданні в апеляційній інстанції представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на той факт, що ОСОБА_3 декілька років не працює, у зв'язку з чим не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину судова колегія вважає безпідставними. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 має будь - які ваги здоров'я, які перешкоджають йому працювати. Він є працездатною особою, і не позбавлений права та можливості знайти собі роботу для поліпшення свого майнового стану, надає матеріальну допомогу іншим рідним.

Враховуючи стан здоров'я сторін, матеріальне становище позивачки, матеріальне становище ОСОБА_3, який на своєму утриманні має малолітню донку від іншого шлюбу, положення ст. 199 СК України, відповідно до яких обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання покладено на обох батьків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовної заяви позивача.

Посилання ОСОБА_5 на стан здоров'я ОСОБА_6, знаходження на утриманні позивача інших дітей не мають правового значення, оскільки позов заявлено про стягнення аліментів у зв'язку з навчанням сина сторін і саме у зв'язку з навчанням син потребує матеріальної допомоги.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила :

Апеляційні скарги ОСОБА_3, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді -