Рішення № 64189947, 16.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/442/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 619/2339/16-ц Нечипоренко І.М.

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді : Швецової Л.А.,

Суддів: Карімової Л.В., Бровченка І.О.,

За участі секретаря: Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ПАТ «Сбербанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №141-В/08/12/ФО/А від 08.08.2008 року.

В обґрунтування вимог зазначив, що 08 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №141-В/08/12/ФО/А відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит в сумі 28322,00 долара США під 0,01% річних на придбання автомобіля, а відповідач зобов'язалася повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити проценти за користування кредитними коштами проценти у розмірі 0,01% річних. Відповідно до п. 1.1-1.3 умов Кредитного договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 28 322,00 долара США на придбання автомобіля. Відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 0,01 % процента річних. Пунктом 1.4. Кредитного договору, передбачено, що кредитні кошти позичальник зобов'язався сплачувати в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідно до графіку, згідно із Додатком №1 до Кредитного договору, що є його невід'ємною частиною, з кінцевим терміном повернення не пізніше 08 серпня 2015 року. Факт надання кредиту підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_2, відповідно до якого Відповідачу надані грошові кошти у сумі 28 322,00 доларів США. Також, згідно з п.5.1 Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку комісійні винагороди та інші супутні послуги, а саме плату за управління кредитом у розмірі 0,28% від суми кредиту зазначеної в п.1.1 Договору. Плата за управління кредитом сплачується позичальником щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним починаючи з дати надання позичальнику кредиту, до дати повного погашення кредиту.

ОСОБА_2 не здійснювала платежі в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушила прийняті на себе договірні зобов'язання. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала. Відповідачу було надіслано повідомлення-вимогу від 13.02.2015 року щодо повернення повної суми заборгованості, яка залишена без задоволення. Отже, загальна заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, нарахованих процентах, комісій та штрафних санкцій за кредитним договором станом на 13.06.2016 року, згідно з розрахунком становить 7146,27 доларів США та 27693,26 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 7145,95 доларів США (з них прострочено - 7145,95 доларів США); процентів за користування кредитом - 0,32 доларів США (з них прострочено 0,24 доларів США); комісія за управління кредитом - 27693,26 грн. (з них прострочено - 25697,56грн.); пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 7272,27 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ на дату розрахунку (1 долар США=25,015343 становить 181918,33грн; пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом - 16832,84 грн. Отже, загальна заборгованість по поверненню кредитних коштів, нарахованих процентах, комісії та штрафних санкцій за Кредитним договором станом на 13.06.2016 року, згідно з розрахунку становить 14 418,54 доларів та 44 526,10 грн., що офіційним обмінним курсом НБУ станом на 13.06.2016 року (1 долар США = 25,015343 грн.) разом складає суму 405 210,82 гривень.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сбербанк» заборгованість по кредитному договору №141-В/08/12/ФО/А від 08.08.2008 року та проценти за користування кредитом в сумі 7146,27 доларів США, що еквівалентно (станом на 13.06.2016) 178766,40грн., комісію за управління кредитом 27693,26грн., пеню за прострочення повернення заборгованості за кредитом та за прострочення сплати комісії за управління кредитом в сумі 100000грн., та судовий збір в розмірі 6078,16грн., а всього 312537,82грн. ( триста дванадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень 82 копійки).

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулась на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене рішення змінити, зменшивши розмір нарахованих штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначила, що вона отримала споживчій кредит на придбання автомобіля у серпні 2008 року у сумі 28322 доларів США, що на час укладання кредиту складало 137000,00 грн. За весь час нею було погашено тільки тіло кредиту 21376,35 доларів США. Залишок складає 7145,65 доларів США, що на сьогодні еквівалентно 190750,00 грн., тобто більше, ніж вона отримувала. До лютого 2016 року вона гасила заборгованість за першої можливості невеликими сумами, проте після перенесеної у грудні 2015 року операції на колінному суставі в неї виявлене захворювання, яке потребує лікування та великих витрат. Підприємство, де вона працювала головним бухгалтером більше 15 років, наразі знаходиться в процесі банкрутства. Власну підприємницьку діяльність вона була змушена припинити через стан здоров'я. На сьогоднішній день з доходів в неї залишилась тільки пенсія та допомога синів. Враховуючи наведене, вона просить на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір неустойки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що за кредитним договором №141-В/08/12/ФО/А від 8 серпня 2008 року ОСОБА_2 отримала кредитні кошти на придбання автомобіля в розмірі 28322,00 доларів США під 0,01% річних з кінцевим строком повернення кредиту 08 серпня 2015 року. Належне забезпечення зобов'язань за кредитним договором забезпечене заставою транспортного засобу.

ОСОБА_2 зобов'язалася сплачувати Банку комісійні винагороди та інші супутні послуги, а саме плату за управління кредитом у розмірі 0,28% від суми кредиту зазначеної в п.1.1 Кредитного договору.

03 лютого 2015 року на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу щодо повернення повної суми заборгованості за кредитним договором.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 Цивільного Кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України регламентує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Представник відповідача у судовому засіданні першої інстанції частково визнала позовні вимоги у розмірі 7145,95 доларів США, просила зменшити суму штрафних санкцій враховуючи стан здоров'я відповідача та надала заяву про застосування позовної давності до стягнення неустойки.

Представником відповідача надано суду докази на підтвердження незадовільного стану здоров'я, відповідно до яких відповідач перенесла операцію на колінному суглобі лівої ноги, у зв'язку з чим позбавлена можливості вільно пересуватися. Крім того, страждає на хронічний вірусний гепатит «С», цироз печінки, у зв'язку з чим проходить обстеження та лікування. Крім того, судом враховується ступінь виконання зобов'язання боржником та відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання. За весь час відповідачем погашено тіло кредиту в сумі 21376,35 доларів США.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.

Судова колегія вважає, що до даних правовідносин може бути застосована норма, яка передбачає право суду на зменшення неустойки. При цьому, до обставин, що мають істотне значення, судова колегія відносить те, що відповідачем погашена більша частина кредитних коштів та вона визнає позовні вимоги в частині залишку суми заборгованості 7145,95 доларів США.

Крім того, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 р. у справі № 6-2003цс15).

На підставі вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що стягненню підлягає пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом у розмірі 50000 грн.

Так, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору №141-В/08/12/ФО/А від 08.08.2008 року та проценти за користування кредитом в сумі 7146,27 доларів США, що еквівалентно (станом на 13.06.2016) 178766,40 грн., комісію за управління кредитом 27693,26 грн., пеню за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 50000 грн., а всього 256459,66 грн.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 3846,90 грн.

Керуючись ст.ст. 30,304,307,309,313,319 ЦПК України судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2016 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованість по кредитному договору №141-В/08/12/ФО/А від 08.08.2008 року та проценти за користування кредитом в сумі 7146,27 доларів США, що еквівалентно (станом на 13.06.2016) 178766,40 грн., комісію за управління кредитом 27693,26 грн., пеню за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 50000 грн. та судовий збір в розмірі 3846,90 грн., а всього 260306,56 грн.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: