Ухвала суду № 64189898, 12.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/77/16 Слідчий суддя: Бєссонова Т.Д..

Справа № 623/3383/16-к Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Курила О.М., Колтунової А.І.,

за участю секретаря -Черкасові А.О.,

прокурора - Черкас О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Лозівської місцевої прокуратури Іванчака Андрія Олександровича на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016220380000736, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвало слідчого судді було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12016220380000736 про арешт майна, належного ОСОБА_4 Прокурор, не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року скасувати, та накласти арешт на майно ОСОБА_4 шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися, проводити будь-які реєстраційні дії на: АДРЕСА_1 загальною площею 198,9 квадратних метрів, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 6124738), відповідно до договору купівлі-продажу, який зареєстровано 21.03.2007 року під реєстровим номером 1797 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5- загальна вартість нерухомого майна 376 119 гривень;

- домоволодіння, з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 23214126), відповідно до договору купівлі-продажу від 22.05.2008 року, який зареєстровано під реєстровим № 595 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 - загальна вартість майна 91 294 грн;

- нежитлову будівлю , літ. «А-1» загальною площею 217,6 квадратних метрів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 1639107), відповідно до договору купівлі-продажу від 04.12.2006 року, який зареєстровано під реєстровим № 6603 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 - загальна вартість майна 203 300 грн; - садовий будинок АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна 17502684), відповідно до договору купівлі-продажу від 19.03.2008 року, який зареєстровано під реєстровим № 277 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 - загальна вартість майна 10 800 грн.; - земельну ділянку АДРЕСА_5 кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,0609 га для ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 195333163101) відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 4660 виданий 13.08.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 - вартість не відома.

- будівлю кондитерського цеху, комплекс будівель і споруд АДРЕСА_7 відповідно до договору купівлі-продажу, ВРК J 376170-ВРК № 376171, 29.04.2001 року, Чугуївська державна нотаріальна контор реєстровий АДРЕСА_1-1266 та договору про внесення змін ВРК № 972021 від 27.05.20 року, Чугуївська державна нотаріальна контора реєстровий АДРЕСА_1-1452 - загальна вартість 100 500 грн.;

- автомобіль КІА BESTA, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3

- автомобіль ВАЗ 2107, 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5. В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України є корисливим, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі з обов'язковою конфіскацією майна. Крім того, потерпілим СФГ «ОСОБА_9» заявлено цивільний позов на суму 2197789,38 гривень. Тому є достатні підстави вважати, що після набрання чинності вироком суду вищезазначене майно буде конфісковано. Вважає посилання слідчого судді про те, що майно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, необгрунтованим, оскільки, на думку прокурора, вказане майно підлягає конфіскації та з метою задоволення позовних вимог потерпілого. Суддею не прийнято до уваги, що прокурор посилався на договори оренди земельних ділянок на полі № 25 на території Алісівської сільської ради Лозівського району як на однин із доказів обгрунтування обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, а не на обгрунтування доводів клопотання про арешт майна. Не враховано, що повідомлення про підозру було направлено ОСОБА_4 цінним листом та за допомогою інтернет-ресурсу, від отримання особисто повідомлення про підозру ОСОБА_4 відмовився, про що складено відповідний протокол.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів клопотання прокурора встановлено що у кримінальному провадженні № 12016220380000736 здійснюється досудове розслідування за ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом незаконного привласнення та розтрати 09.09.2016 року та 10.09.2016 року у СФГ «ОСОБА_9» насіння соняшника, врожаю 2016 року, який вирощено на частині поля № 25, загальною площею близько 100 га, на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області та який належить СФГ «ОСОБА_9» на праві приватної власності. Прокурор, посилаючись на наявність заявленого ОСОБА_9 цивільного позову у кримінальному провадженні, а також те, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, звернувся з клопотанням про арешт майна ОСОБА_4 Однак, слідчим суддею не встановлено достатніх підстав для накладення арешту на майно. Такий висновок апеляційний суд вважає обгрунтованим. На підтвердження того, що ОСОБА_4 протиправно привласнив насіння соняшника врожаю 2016 року, який вирощено на частині поля № 25, прокурор посилається на те, що вказану частину поля орендує ОСОБА_9 та наприкінці квітня - початку травня 2016 року провів на ній посів соняшнику. Однак, як вірно зазначено слідчим суддею договорів оренди земельних ділянок, які б підтверджували право користування ними СФГ «ОСОБА_9» до клопотання не додано, а тому на даний час відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 протиправно привласнив врожай соняшника. Крім того, в обгрунтування своїх вимог прокурор посилався на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. Проте даних, які б підтверджували отримання ОСОБА_4 повідомлення про підозру матеріали клопотання не містять, а відправлення такого повідомлення цінним листом ще не свідчить про його отримання адресатом. Таким чином, враховуючи відсутність даних про належне повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень колегія суддів не погоджується з посиланнями апелянта, що ОСОБА_4 набув процесуального статусу «підозрюваний», і тому не погоджується з доводами прокурора.

Вказана обставина також спростовує посилання прокурора щодо наявності цивільного позову у кримінальному провадженні як однієї з підстав для задоволення клопотання, оскільки, ч. 6 ст. 170 КПК України передбачає можливість накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, відсутність в матеріалах провадження даних, що на момент звернення з клопотанням до слідчого судді стороню обвинуваення вживались інші заходи щодо повідомлення ОСОБА_4 про підозру, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено достатніх підстав для накладення арешту на майно, належне останньому. Окрім того, клопотання про арешт майна не містить обгрунтувань щодо наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. Разом з цим, апеляційний суд відмічає, що прокурором до апеляційної скарги додані матеріали, що свідчать про вжиття заходів для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру. Однак, вказані документи судом першої інстанції не досліджувалися, у зв'язку і їх ненаданням стороною обвинувачення слідчому судді, а тому апеляційний суд позбавлений можливості врахувати ці обставини при наданні оцінки рішенню суду першої інстанції, що не позбавляє права прокурора повторно звернутися з клопотанням про арешт майна з одночасним поданням вказаних матеріалів, як обґрунтування своїх вимог.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Лозівської місцевої прокуратури Іванчака Андрія Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016220380000736 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді