Ухвала суду № 64188884, 20.01.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В..

Справа № 644/9361/15-к

Провадження № 1-кп/644/190/17

20.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

При секретарі Ілові А.В.,

За участю прокурора Суворової Ю.О.,

Захисника обвинуваченого ОСОБА_1,

Представника потерпілих, цивільних позивачів - ОСОБА_2,

Представника цивільного відповідача ФГ «Кегичівське» - ОСОБА_3,

Обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ч. 2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова перебуває відповідне кримінальне провадження.

В ході розгляду справи представником потерпілих та цивільних позивачів повторно подано клопотання в порядку ст.171 КПК України. Згідно клопотання представник просив постановити ухвалу про накладання арешту на грошові кошти на банківських рахунках власника джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «ГАЗ-33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, Фермерське господарство «Кегичівське», у сумі 359 827,26 гривень. Письмове клопотання долучено до справи, в обґрунтування якого зазначено, що в рамках провадження заявлено цивільний позов на загальну суму 472489 гривень 51 копійка, з яких 359827,26 гривень підлягає стягненню з обвинуваченого, або з осіб, які в силу закону несуть цивільно-правову відповідальність за спричинену ним шкоду (цивільні відповідачі). Матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Автомобіль «ГАЗ-33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, керуючи яким ОСОБА_4 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, належить на праві власності Фермерському господарству «Кегичівське». На момент ДТП відповідний автомобіль був переданий в оренду ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський», з яким обвинувачений не перебував у трудових відносинах. Також зазначено, що на момент ДТП обвинувачений перебував у трудових відносинах із ТОВ «Юліс-А». Посилаючись на вимоги ст.170-173 КПК України, позицію викладену в Постанові Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», та Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в Постанові Пленуму ВССУ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», вважав, що оскільки Договір, що укладений між ТОВ «Юліс-А» та ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський» про надання послуг працівників від 01.01.2013 року не відповідає чинному законодавству, ОСОБА_4 не мав правової підстави керувати вказаним автомобілем, у обвинуваченого та цивільних відповідачів відсутній реальний намір щодо відшкодування завданої обвинуваченим шкоди, вважав, що відповідальність за дії обвинуваченого повинен нести власник джерела підвищеної небезпеки - ФГ «Кегічивське», а тому є необхідним накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках власника.

В судовому засіданні представник потерпілих та цивільних позивачів подане клопотання підтримав.

Прокурор просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК України шкода відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом на момент завдання шкоди. За договором оренди транспортний засіб, яким керував обвинувачений та належить ФГ «Кегичівське» був переданий в оренду, про що свідчить відповідний договір».

Представник цивільного відповідача ФГ «Кегичівське» в судовому засіданні проти клопотання заперечувала, зазначала, що транспортний засіб дійсно належить фермерському господарству, але був переданий в оренду ТОВ «Хлібокомбінат Кулиничівський», будь-яких підстав для накладання арешту на грошові кошти підприємства немає.

Захисник обвинуваченого проти клопотання заперечувала, посилалась на те, що транспортний засіб належить на праві власності ФГ «Кегичівське», але був переданий в оренду ТОВ «Хлібокомбінат Кулиничівський». Її підзахисний працював на момент ДТП та працює в ТОВ «Юліс-А», у зв'язку із чим клопотання не підлягає задоволенню. Обвинувачений думку захисника підтримав.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, встановив наступне.

В ході розгляду справи потерпілими та цивільними позивачами було подано цивільний позов про відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП до обвинуваченого, НАСК «Оранта», ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський», ФГ «Кегичівське». Загальна сума позову складає 472 489, 51 гривня.

Із змісту обвинувального акту вбачається, що право власності на автомобіль «ГАЗ-33021» було зареєстровано за ФГ «Кегичівське», та на правах оренди перебувало у ТОВ «Кулиничівський Хлібозавод».

Під час дослідження письмових доказів у справі було оглянуто відповідний договір оренди від 04.05.2015 року (том 1 а.с.119), що укладений між ФГ «Кегичівське», та ТОВ ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський», в тому числі п.4.1. визначено строку дії оренди з 04.05.2015 року по 31.12.2016 року, а п.7.1. визначено, що орендар зобов'язується нести відповідальність передбачену ст.1187 ЦК України.

Також встановлено, що на момент вчинення ДТП обвинувачений перебував у трудових відносинах із ТОВ «Юліс-А» про що свідчить копія його трудової книжки (том 1 а.с.157), копія наказу про прийняття на роботу в ТОВ «Юліс-А» (том 1 а.с.158).

Відповідно до договору №4 від 01.01.2013 року між ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський» та ТОВ «Юліс-А » визначено порядок надання послуг щодо надання працівників, п.5.1. договору визначено його строк, а саме 3 роки з моменту підписання до 31.12.2015 року.

Тобто, фактично транспортний засіб, що належить на праві власності ФГ «Кегичівське» на момент ДТП перебував в оренді ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський» на підставі договору оренди та керував відповідним транспортним засобом водій ТОВ «Юліс-А» на підставі договору про надання послуг.

Підстави та порядок накладання арешту майна регламентовані ст.ст.170-173 КПК України. Питання відшкодування завданої шкоди джерелом підвищеної небезпеки врегульовано статтею 1187 ЦК України. Частиною 2 зазначеної статті регламентовано, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. А частиною 3 визначено, що особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. А частина 4 даної норми визначає, що якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи, що станом на день розгляду клопотання суду надано договір оренди транспортного засобу, якій свідчить про перебування транспортного засобу в оренді у ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський» на момент дорожньо-транспортної пригоди, керував відповідним транспортним засобом водій ТОВ «Юліс-А» на підставі договору про надання послуг, даних про скасування, розірвання чи визнання недійсними цих договорів матеріали справи не містять, доводи сторони потерпілих та цивільних позивачів щодо будь-яких сумнівів з приводу укладених договорів будуть судом оцінюватись в сукупності із дослідженими по справі доказами, так само, як й розмір шкоди, відповідальність цивільних відповідачів, з урахуванням вимог ст.1187 ЦК України, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання та накладання арешту на грошові кошти власника джерела підвищеної небезпеки.

Керуючись ст. 170-173 КПК України, ст.1187 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника потерпілих, цивільних позивачів ОСОБА_2 про накладання арешту на грошові кошти власника джерела підвищеної небезпеки ФГ «Кегичівське» - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя: О.В.Бугера