Рішення № 64184807, 12.01.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8746/15-ц

Провадження № 2/521/1475/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря Бурдейного В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Озон-Плюс» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Озон-Плюс» про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, згідно останніх уточнень, посилався на те, що 27.03.2012 р. відповідач взяв у нього в борг грошові кошти у розмірі 547839 грн., що на той час складав еквівалентом 68600 дол. США на строк до 27.03.2014р.. На підтвердження виконання зазначеного зобовязання було складено нотаріальний договір позики № 058957. На теперішній час відповідач ухиляється від повернення боргу, чим порушив взяті на себе зобовязання. Зочним рішенням Малиновського районного суду від 15.03.2016р. його позовні щодо стягнення боргу в розмірі 547839,60 грн. та 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 16435,18 грн. задоволено частково, однак з відповідача не було стягнуто індексу інфляції за весь час прострочення суми боргу в розмірі 468800 грн.,та процентів за користування кредитними коштами в розмірі 156 606 грн. За даних обставин позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Представник позивача в судове засідання не зявився, однак надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, повідомлявся заздалегідь належним чином причини неявки не повідомляв.

За таких обставин суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення, згідно до ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27.03.2012р. ОСОБА_1 та ТОВ «Озон-Плюс» уклади нотаріально посвідчений договір позики, згідно якого ОСОБА_1 надав в борг ТОВ «Озон-Плюс» гроші в сумі 547839,60 грн., що еквівалентом на той час становило 68600 дол. США, з останнім терміном повернення боргу 27.03.2014р.

Даний договір було нотаріально посвідчено приватний нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 27.03.2012р. за реєстровим № 466.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2016р. позов ОСОБА_1 до ТОВ «Озон-Плюс» про стягнення боргу задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Озон-Плюс» на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 547839 грн. (пятсот сорок сім тисяч вісімсот тридцять девять) грн. 60 коп. та стягнуто з ТОВ «Озон-Плюс» на користь ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 16 435 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять пять) грн. 18 коп. та судовий збір в сумі 3655 (три тисячі шістсот п»ятдесят п»ять)грн..

Відповідачем взяті на себе зобовязанні згідно договору позики не виконано та борг не погашено перед позивачем.

З урахуванням приписів ст.549, ч.2 ст.625 ЦК Українита ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань правовими наслідками порушення грошового зобовязання, тобто зобовязання сплатити гроші, є обовязок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Стаття 625 ЦК Українизастосовується до всіх грошових зобовязань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, повязані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобовязань.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідност.599 ЦК Українизобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другоюстатті 625 ЦК Українисум.

Таким чином, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних, аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до розясень п.3.1, 7.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другоюстатті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр".

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні доведений факт позики грошей позивачем ОСОБА_1 відповідачу ТОВ «Озон-Плюс» в сумі 547839,60 грн., індекс інфляції за весь час прострочення становить 468800 грн. та проценти за період з 27.03.2012р. по 27.03.2014р. становить 156606 грн.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальникапроцентіввід суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівніоблікової ставки Національного банку України.

За таких підстав суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 до ТОВ «Озон-Плюс» про стягнення боргу задовольнити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 549, 599, 625, 1048 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Озон-Плюс» про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Озон-Плюс» (місце знаходження м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 74, інд.код 34737057) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі 468800 (чотириста шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн.

Стягнути з ТОВ «Озон-Плюс» (інд.код 34737057) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) проценти за період з 27.03.2012р. по 27.03.2014р. в розмірі 156606 (сто пятдесят шість тисяч шістсот шість) грн.

Стягнути з ТОВ «Озон-Плюс» (місце знаходження м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 74, інд.код 34737057) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір в сумі 6257 (шість тисяч двісті п»ятдесят сім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення, позивачем в загальному порядку.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН