Ухвала суду № 64183582, 19.01.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/31/16-к

Провадження № 1-кп/500/21/17

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

про відмову у клопотанні про допит осіб як свідків

19 січня 2017 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Яковенка І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Наконечної В.А.,

прокурора Рашкова М.З.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 120151600000000624, за обвинуваченням

ОСОБА_3, що народилася 20 листопада 1956 року, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 3683 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення вищезазначеного злочину.

Під час судового розгляду захисником ОСОБА_1 було заявлене клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які під час досудового розслідування не були допитані та які можуть дати покази про обставини провокації неправомірної вигоди, а також про події 25.08.2015 р., при цьому стороною захисту не були надані відомості щодо місця проживання свідка ОСОБА_4

Обвинувачена ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 підтримали клопотання захисника ОСОБА_1, прокурор Рашков М.З. не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 в частині допиту в якості свідка ОСОБА_4, заперечував проти клопотання захисника ОСОБА_1 в частині допиту в якості свідка ОСОБА_5, пославшись на те, що вона не може дати покази, що стосуються суті розглядуваного кримінального провадження.

Суд, розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов до такого.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК, обвинувачений та його захисник мають право брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; збирати і подавати суду докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 зазначеної статті, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

За змістом § 3 «Процедура судового розгляду» Глави 28 «Судовий розгляд» Розділу ІV «Судове провадження у першій інстанції» КПК суд не уповноважений на збирання доказів, а лише на їх дослідження.

У КПК поняття «дослідження» не розяснено, а тому для зясування змісту цього поняття слід звернутися до тлумачного словнику української мови, згідно якому під словом «досліджувати» слід розуміти «уважно знайомитися з чим-небудь для встановлення чогось» (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. ОСОБА_6. К.: Наукова думка, 19701980. Т. 2. С. 385).

Отже, з наведеного випливає, що під час судового розгляду суд лише досліджує, тобто перевіряє, вже зібрані докази для встановлення чогось, та не уповноважений на їх збирання замість сторони кримінального провадження.

Захисник же ОСОБА_1, заявивши клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_4, не надав відомості про місце його проживання, що унеможливлює здійснення його виклику судом.

Можливість збирання доказів під час судового провадження передбачена ч.ч. 3 6 ст. 333 КПК, тобто шляхом проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження.

За змістом Глави 20 «Слідчі (розшукові) дії» Розділу ІІІ «Досудове розслідування» КПК допит особи, у тому числі свідка, відноситься до слідчої (розшукової) дії.

А згідно ч. 8 ст. 223 КПК, слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази недопустимими.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

На відмінну від інших свідків захисту, про допит ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості свідків під час досудового розслідування в порядку, встановленому КПК, стороною захисту клопотання не заявлялося та, відповідно, їх допит не був проведений і їх показання стороні обвинувачення не були відкриті.

Отже, дослідження доказів судом, які не були зібрані у порядку, встановленому КПК, та не були відкриті протилежній стороні кримінального провадження тягне за собою наслідок недопустимості цих доказів, а згідно ч. 2 ст. 89 КПК у разі встановлення очевидної недопустимості доказу суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу. Саме тому в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про дослідження доказів (показання свідків), які не були зібрані у порядку, встановленому КПК та які не були відкриті протилежній стороні, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 370 372 КПК України, суд

постановив:

У клопотанні захисника ОСОБА_1 про виклик для допиту в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_7