Ухвала суду № 64182594, 19.01.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"19" січня 2017 р. Справа № 806/1467/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" звернулося до суду з вказаним позовом та просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення винесені Овруцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2013 року №0000162200, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 150455,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 37614,00грн., №0000172200, відповідно до якого підприємству зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн., №0000192207, відповідно до якого до підприємства були застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78577,54грн.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про наявність порушень щодо спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість при обліку списання свиней в результаті їх загибелі та при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість операцій щодо продажу продукції підприємства за цінами, що значно менші собівартості.

Також, позивач посилався на те, що податковим органом при застосуванні санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства та перевищення їх залишку не враховано строки давності для їх застосування, що передбачені ст.250 ГК України, та не враховано строки використання готівкових коштів відносно сільськогосподарських підприємств.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000162200 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 99470,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 29735,00грн.

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000172200 щодо завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відшкодовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" судовий збір в сумі 3316,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову - про задоволення позову в повному обсязі. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи щодо заниження позивачем податкових зобов"язань та щодо застосування штрафних санкцій щодо порушення норм, які регулюють обіг готівки.

В апеляційній скарзі Овруцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам, встановленим під час перевірки та не відповідають приписам ст. 188,189,198 ПК України.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.02.2016року по 14.03.2016року уповноваженими посадовими особами Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області була проведена планова виїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.10.2012року по 31.12.2015року.

За результатами перевірки посадовими особами податкового органу складено відповідний акт перевірки від 21.03.2016року, висновки якого стали підставою для винесення податкових повідомлень - рішення від 01.04.2016 р.:

- №0000162200, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 150455,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 37614,00грн.;

- №0000172200, відповідно до якого підприємству зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн.;

- №0000192207, відповідно до якого до підприємства були застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78577,54грн.

Суд першої інстанції перевіряючи правомірність винесення податкового повідомлення -рішення від 01.04.2016 №0000192207, відповідно до якого до підприємства були застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78577,54грн. дійшов висновку, що відповідач при його винесенні правомірно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підставою для винесення рішення щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" фінансових санкцій за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78577,54грн. стали порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, а саме:

- несвоєчасне та неповне оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства в сумі 9000,00грн.;

- перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки в сумі 45521,23грн.;

- відсутність підтверджуючих документів щодо сплати покупцем готівкових коштів на 8925,00грн.;

- перевищення залишку готівки в касі в сумі 6636,46грн.

Перевіряючи зазначені доводи податкового органу, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що такі доводи знайшли своє підтвердження.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося представником підприємства, 23.05.2014року згідно касового ордера №87 до каси підприємства надійшло 9000,00грн. від кінцевого споживача за придбану продукцію (свині), однак, вказані кошти оприбутковано лише 26.05.2014року, що підтверджується відповідним записом в касовій книзі підприємства, що є порушенням п.2.6 Положення N 637, за змістом якого, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання представника позивача на те, що судом першої інстанції не враховано приписи ч.2 ст.250 ГК України.

Частиною 1 ст. 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 цієї статті, якою ця стаття доповнена Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI, зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Закон України від 02.12.2010 року № 2756-VI набрав чинності з 01.01.2011 року і не має зворотної сили, оскільки доповнення статті 250 ГК частиною другою такого змісту посилює режим юридичної відповідальності.

Таким чином, до 01.01.2011 року - часу набрання чинності Податковим кодексом України, санкції за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, належали до адміністративно-господарських санкцій, застосування яких було можливим лише в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто, не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Враховуючи наведене, лише до порушень, вчинених особою до 01.01.2011 року, відповідач зобов'язаний був при застосуванні до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 11.03.1996 року №173/96, виходити зі строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.

У той же час, судом першої інстанції встановлено, що несвоєчасне оприбуткування в касах готівки позивачем сталося у травні 2014 року, тобто, у період дії вимог ч. 2 ст. 250 ГК України, а тому дія цієї статті, зокрема, щодо встановлених у ній термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, не може поширюватись на штрафні санкції у межах спірних правовідносин.

Також, в судовому засіданні безспірно встановлено перевищення на підприємстві строків використання виданої під звіт готівки в сумі 45521,23грн., встановлених п.2.11 Положення N 637, а саме, за видані готівкові кошти під звіт ОСОБА_5 в сумі 10000,00грн., ОСОБА_6 в сумі 18000,00грн., в сумі 10000,00грн., 873,26грн і в сумі 10000,00грн. з порушенням двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт відзвітовано було лише за 45521,23грн.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" на те, що для сільськогосподарських підприємств передбачені строки у вигляді 10 робочих днів обгрунтовано відхилено судом першої інстанції.

Зі змісту п.2.11 Положення N 637 вбачається, що видача готівкових коштів під звіт на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт дозволяється лише на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту.

Однак, з досліджених судом видаткових касових ордерах не зазначено, що вказані готівкові кошти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передавалися саме на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини. Окрім того, в авансових звітах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відсутні оригінали підтверджуючих документів щодо використання вказаними особами виданих під звіт готівкових коштів на загальну суму 8925,00грн., що не заперечувалося представником позивача при розгляді справи.

Так само, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до видаткового касового ордеру №121 від 01.10.2013 ОСОБА_7 було видано 3488,23грн., але, як зазначено в ордері, фактично вказані кошти особою було отримало лише 03.10.2013року. Тобто протягом двох днів (першого та другого жовтня 2013року) в касі перебували зазначені кошти, що перевищує встановлений ліміт для каси в сумі 170,00грн. Вказані кошти в зазначені дні не депонувалися, до установи банку не здавалися, що призвело до перевищення ліміту залишку готівки в касі в розмірі 6636,46грн. ( по 3318,23грн. за кожен день), що є порушенням вимог п.2.8 Положення N 637 щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі.

За приписами статті 1 Указу Президента від 12 червня 1995 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ N 436/95), порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, є підставою для застосування до них фінансових санкцій у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що податковим органом правомірно до платника застосовані фінансові санкції, передбачені Указом N 436/95, за допущені порушення вимог Положення N 637.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції та не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення у названій частині відсутні.

Також, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення щодо висновків суду першої інстанції по винесенню податкових повідомлень-рішень №0000162200 та №0000172200.

Судом встановлено, що підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 01.04.2016 р. №0000162200 щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 150455,00грн. та застосування фінансових санкції в сумі 37614,00грн. стали порушення позивачем вимог п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України.

В свою чергу, підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 01.04.2016 р. №0000172200 щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн. стали порушення позивачем вимог п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України.

Згідно висновків, зазначених в акті перевірки від 21.03.2016року, платником податків занижено свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму152303,00грн. в результаті:

- не включення платником до складу податкових зобов'язань (загальної декларації) з податку на додану вартість, які самостійно зазначені платником у виписаних податкових накладних на загальну суму 99470,17грн. податку на додану вартість, зумовлені списанням нестач (падіж) свиней на загальну суму 596820,73грн.;

- заниження платником своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 41676,00грн. з постачання самостійно виготовленої продукції за цінами нижче собівартості такої продукції;

- не включення до бази оподаткування податком на додану вартість власної продукції, реалізованої фізичним особам, на загальну суму 10800,00грн. ПДВ;

- не включення до бази оподаткування податком на додану вартість залишкової вартості списаної пральної машини в сумі 1784,57грн., що відповідає 357,00грн. ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" як сільськогосподарське підприємство з 01.04.2013 року є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про таку державну реєстрацію (а.с.14).

Судом встановлено, що в період з березня 2013року по грудень 2015року Товариством в установленому порядку було проведено списання свиней в результаті загибелі (падіж) на загальну суму 596820,73грн., що підтверджувалося актами на списання та їх відображенням у бухгалтерському обліку.

У зв"язку з нестачею свиней, платником самостійно складено податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 99470,00грн. та відображено такі зобов'язання в скорочених податкових деклараціях, а тому податковий орган дійшов висновку, що списання свиней в результаті загибелі (падіж) є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Проте, такі висновки обґрунтовано не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, є вірними висновки суду першої інстанції, що списання свиней в результаті їх загибелі (падіж) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому позивач правомірно не відносив до своїх податкових зобов'язань з цього податку за період з березня 2013року по грудень 2015року 99470,00грн. (20% від 596820,73грн.), зумовлених загальною вартістю втраченої в результаті падежу цієї продукції.

Посилання податкового органу на те, що позивачем самостійно визначено податкові зобов"язання, оскільки ним складено податкові накладні обгрунтовано не прийнято судом до уваги, оскільки списання свиней в результаті їх загибелі (падіж) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а сам факт складання позивачем як платником цього податку податкових накладних на вказану суму та їх відображення в скорочених податкових деклараціях не відповідає вимогам податкового законодавства, є наслідком не фахового ведення податкового обліку, є нікчемними за своєю правовою природою і не може ототожнюватися із самостійним визначенням податкових зобов'язань та породжувати відповідних податкових зобов'язань.

Так само, не погоджується суд апеляційної інстанції і з доводами податкового органу, що на зазначену суму підприємство отримало податкову вигоду, оскільки доказів на підтвердження того, що позивач отримав незаконне благо у вигляді мінімізації податкових зобов'язань шляхом заниження ціни продажу постачальником (виробником) або шляхом декларування незаконно сформованого податкового кредиту (отримувачем) не надано та не встановлено судом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000162200 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 99470,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 29735,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначені висновки не спростовано податковим органом, а тому підстави для скасування судового рішення у названій частині відсутні.

Разом з тим, є вірними висновки суду першої інстанції з приводу того, що при збільшенні податкових зобов"язань на суму 52829,00грн. податковий орган діяв правомірно.

Судом встановлено, що Товариством, за період з квітня 2015року по серпень 2015року не було включено до податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції з реалізації фізичним особам власної вирощеної продукції підприємства (свиней). Виходячи із собівартості реалізованої такої продукції загальна сума занижених податкових зобов'язань Позивача з цього податку за вказаний період складає 10800,00грн., а тому висновок податкового органу щодо донарахування цієї суми податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій в цій частині є правомірним.

Окрім цього, судом встановлено та не заперечувалося представниками сторін, що Товариством у вересні, жовтні, листопаді і грудні 2015 року при реалізації фізичним особам власної вирощеної продукції підприємства (свиней) податкові зобов'язання з податку на додану вартість зазначалися, але в податкових накладних суми цього податку визначалися із вартості реалізованої продукції, яка була значно меншої від її собівартості, що призвело до заниження платником своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 41676,00грн. з постачання самостійно виготовленої продукції за цінами нижче собівартості такої продукції.

За приписами п.188.1 ст.188 Податкового кодексу в редакції на день виникнення спірних відносин ( вересень - грудень 2015року) прямо зазначено, що "база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості".

Отже, виходячи із собівартості реалізованої такої продукції загальна сума занижених податкових зобов'язань позивача з цього податку за вказаний період складає 41676,00грн., а тому суд першої інстанції правомірно погодився з доводами податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства при визначенні податкових зобов"язань.

Також, судом безспірно встановлено і порушення допущені позивачем при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість, оскільки не було віднесено залишкову вартість списаної пральної машини в сумі 1784,57грн., податкова накладна під час її придбання враховувалася при формуванні податкового кредиту за жовтень 2011року.

Такі дії платника не узгоджуються з вимогам п.189.1 ст.189 Податкового кодексу та призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013року на 357,00грн., а тому висновок податкового органу щодо донарахування цієї суми податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій в цій частині, обгрунтовано визнано судом правомірним.

Таким чином, коли матеріалами справи підтверджено, що позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 52829,00грн. (41676,00+10800,00+357,00), є вірними висновки суду першої інстанції, що підстави для скасування податкового повідомлення - рішення Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.04.2016 р. №0000162200 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" податкових зобов'язань з податку на додану вартість на зазначену суму, винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

За приписами п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Так, судом першої інстанції встановлено, що висновок податкового органу про заниження платником податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 52829,00грн. безспірно слугував підставою для збільшення такому платнику зобов'язань з цього податку на цю ж суму та застосування фінансових санкцій в розмірі 13207,00грн. (25% від 52829,00).

Однак, матеріали справи не містять відомостей, а податковий орган не в змозі пояснити причини з яких податковим органом податкові зобов'язання Позивача з податку на додану вартість на 1848,00грн. не збільшувалися (152303,00-150455,00) і фінансові санкції на цю суму не застосовувалися (25% від 1848,00= 437,00). Всупереч цьому податковий орган зробив висновок лише про зменшення Позивачу від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду на цю ж суму (1848,00грн.), а тому, коли податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 №0000172200 щодо завищення позивачем від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, суд дійшов вірного висновку про його скасування.

Зміст апеляційної скарги податкового органу не спростовує зазначених висновків, оскільки не місить доводів з приводу вказаної обставини, а тому суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у названій частині.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" січня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" вул.Шевченка,1,с.Дубовий Гай,Овруцький район, Житомирська область,11116

3- відповідачу Овруцька об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Сабурова,1/20,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11102

- ,