Рішення № 64181300, 12.01.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/66/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дьомич Л. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.01.2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді:ОСОБА_2

суддів:Дуковського О.Л.; Карпенка О.Л.

за участю секретаря:ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» про розірвання договору оренди та додаткової угоди, зобов'язання повернути земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до СТОВ «Урожай» про розірвання договору оренди та додаткової угоди, зобов'язання повернути земельну ділянку.

В обгрунтування вимог зазначила, що 21 листопада 2014 року померла ОСОБА_5, яка 07 листопада 2014 року заповілаїйземельну ділянку № 427 площею 5,5421 га, що знаходиться на території Молдоської сільської ради Головнівського району Кіровоградської області ( Державний акт серії 11-КР № 041377).

10 серпня 2015 року приватний нотаріусОСОБА_6 видав їй свідоцтво про право власності за заповітом, згідно якого вона є власником даної земельної ділянки .

01 березня 2005 рокуОСОБА_5 уклала договір оренди землі № 201 з СТОВ «Урожай» строком на 10 років.

05 травня 2011 рокуОСОБА_5 уклала з СТОВ «Урожай» додаткову угоду № 201. Згідно з п. 8 договорудоговір укладено на 10 роківз моменту державної реєстрації додаткової угоди. В п. 40 договору оренди вказано, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору .

Додаткова угода № 201 до договору оренди землі від 05 травня 2011 року не містить будь-яких змін доп. 40 договору оренди землі № 201 від 01 березня 2005 року. На підставі договорувона бажає розірвати вказаний договір. Зверталась до керівників відповідача вирішити дане питання за спільною згодою, передавала копії свідоцтва проправо наспадщину за заповітом, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, але відповідач не погодився на розірвання договору.

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 до СТОВ «Урожай» про розірвання договору оренди - задоволені. Розірваний договір оренди землі, укладений міжОСОБА_5 та СТОВ «Урожай» 01 березня 2005 року, який зареєстрований в Голованівському відділі КРФ ДП ЦДЗК 17 липня 2006 року за № 151. Зобов'язано СТОВ «Урожай» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку № 427 площею 5,5421 га, кадастровий номер 3521485600:02:000:0427, яка розташована на території Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Стягнуто з СТОВ «Урожай» на користь позивача ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102 грн.40 коп.

Додатковим рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2016 року розірвано додаткову угоду № 201 до договору оренди землі від 05 травня 2011 року, укладену між ОСОБА_5 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Урожай».

СТОВ «Урожай» звернулося з апеляційною скаргою на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2016 року, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.Вказує, що суд прийшов до помилкового висновку про розірвання договору, не врахував, що стороною відповідача не порушені зобовязання, а сторона позивача порушує норми Земельного Кодексу, а саме ч. 3 ст. 148-1, оскільки позивач належним чином і передбачені строки не повідомила відповідача про зміну власника земельної ділянки. Крім того, судом першої інстанції неправильно визначена сума стягнення судового збору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договором оренди землі від 01 березня 2005 року укладеного між ОСОБА_5 та СТОВ «Урожай», а саме п. 40 передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни, або розірвання договору оренди.

Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 серпня 2015 року, серія НАР № 180043, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області, позивач ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 успадкувала земельну ділянку розміром 5,5421 га, кадастровий номер 3521485600:02:000:0427, яка розташована на території Молдовської сільської ради Голованівського району кіровоградської області (а.с.15).

01 березня 2005 року між ОСОБА_5 та СТОВ «Урожай» був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 5,54 га, яка розташована на території Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Зазначений договір зареєстрований Голованівським відділом КРФ ДП ЦДЗК 17.07.2006 року в книзі № 4 за № 151. Земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту серія ІІ-КР № 041377 від 18 березня 2002 року, виданого Голованівською районною державною адміністрацією 14 березня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 377 (а.с.7-10).

05 травня 2011 року між ОСОБА_5 та СТОВ «Урожай» була укладена додаткова угода до договору оренди, якою продовжено термін дії договору на 10 років (а.с.14).

21 листопада 2014 року ОСОБА_5 померла. Земельну ділянку, яка належала покійній успадкувала за заповітом позивач ОСОБА_4

21 вересня 2015 року та 24 березня 2016 року позивачем було подано до відповідача заяви про розірвання договору на підставі п. 40 договору оренди, але листами від 02 жовтня 2015 року № 224 та від 29 березня 2016 року № 16/03/29-1, відповідачем було відмовлено у розірвані такого договору оренди (а.с.19;22).

Відповідно до ч. 1ст. 148-1 Земельного Кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно дост. 1218 Цивільного кодексу Українидо складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 40 договору оренди від 01 березня 2005 року «перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки право власності на орендовану земельну ділянку перейшло від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця), ураховуючи вищезгадані правові норми та умови договору оренди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи спірний правочин сторони дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, п. 40 передбачено можливість розірвання цього договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, при цьому, що цей пункт договору узгоджується із положеннями ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі». Позивач, який набув право власності на орендовану земельну ділянку після смерті орендодавця, як новий власник, має право в односторонньому порядку розірвати договір оренди з підстав, визначених договором.

Після смерті ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, яка є предметом договору оренди від 01 березня 2005 року, перейшло до її спадкоємця ОСОБА_4, яка стала її новим власником та вимагає розірвання даного правочину, що передбачено чинним законом та п. 40 укладеного договору.

Разом з тим, судом першої інстанції неправильно вирішене питання щодо розподілу судових витрат, що також оскаржено стороною.

Відповідно ст. 4 Закону України Про судовий збір, з внесеними змінами, які набрали чинності 01 вересня 2015 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (551,20).

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України "Про судовий збір"за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивачем заявлені дві вимоги майнового та немайнового характерів.

Згідно витягу технічної документації відділу Держгеокадастру у Голованівському районі від 12 квітня 2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5,5421 га, яка належить ОСОБА_4 становить 152893 грн. (а.с.18).

Отже сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 2080,13 грн. (1% від 152893 грн. = 1528,93 грн. вимога майнового характеру (повернення земельної ділянки площею 5,5421 га) + 551,20 грн. вимога немайнового характеру (розірвання договору оренди і додаткової угоди).

Враховуючи вищевикладене з СТОВ «Урожай» на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню сплачений нею при подачі позову судовий збір в розмірі 1048, 42 грн., а в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1031, 71 грн.

Неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, відповідно до ст.309ЦПК Україниє підставою для зміни рішення суду першої інстанції в апеляційномупорядку.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 309, ст. 313, ст. 314, ст. 316, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» задовольнити частково.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2016 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1048,42 грн.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» в дохід держави судовий збір в розмірі 1031,71 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: