Ухвала суду № 64180957, 18.01.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9191/16-ц

У Х В А Л А

17 січня 2017 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої-судді Луців ОСОБА_1

секретар Піцик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу ДВС ЛМУЮ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою, в якій просить визнати незаконними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції повязані з проведенням оцінки транспортного засобу LEXYS LS 460, 2008р. випуску, № куз. JTHGM46F585025611, чорний, д.н.з. НОМЕР_1 та визнати недійсним звіт № 29-09/16 від 13.10.2016р. про оцінку транспортного засобу LEXYS LS 460, 2008р. випуску, № куз. JTHGM46F585025611, чорний, д.н.з. НОМЕР_1, виконаний СПД ФОП ОСОБА_3.

В обґрунтування скарги покликається на те, що в Шевченківському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2/466/2612/13 виданий 08.07.2014р. Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ПП «Агросоюз-Захід» в користь ПАТ «Банк «Демарк» по кредитному договору 2107-066 від 21.08.2008р. заборгованості по кредиту в сумі 83 163,25 доларів США, заборгованості по відсотках в сумі 9 425,23 доларів США, пені в сумі 3 726,86 грн. Під час примусового виконання вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем було складено Акт опису й арешту майна боржника, а саме описано автомобіль LEXUS LS 460, 2008р. випуску, № куз. JTHGM46F585025611, чорний, д.н.з. НОМЕР_1, який належить скаржнику на праві власності. Постановою державного виконавця було призначено експерта, яким було проведено оцінку вищевказаного автомобіля. 28 жовтня 2016 року, з матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_2 стало відомо що 13.10.2016 року СПД ФОП ОСОБА_3 було складено звіт про оцінку майна № 29-09/16, відповідно до якого, вартість автомобіля становить 838 329,00 грн. без ПДВ.

Вважає, що звіт про експертну оцінку нерухомого майна є невірним, вартість майна є заниженою, а оцінка такою, що не відповідає вимогам законодавства, у звязку з тим, що суперечить ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пунктам 35-37 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року тощо.

Вважає, що звіт СПД ФОП ОСОБА_3 № 29-09/16 від 13.10.2016р. про оцінку транспортного засобу, не відповідає вимогам п. 56 Національного стандарту № 1, яким визначаються загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна, зокрема спірний звіт не містить: викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновків щодо аналізу найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також інших інформаційних джерел, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Оскільки вартість його майна є заниженою, порушує майнові права ОСОБА_2, вважає дії державного виконавця незаконними.

Учасники процесу в судове засідання повторно не зявилися, хоча належним чином повідомлялися про дату та час розгляду скарги.

У відповідності до ст. 197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оглянувши та перевіривши матеріали скарги, вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких мотивів.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 21.04.1999 р.) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст.2 Закону).

За приписами ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, серед яких, в тому числі, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Суд встановив, що в Шевченківському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2/466/2612/13 виданий 08.07.2014р. Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ПП «Агросоюз-Захід» в користь ПАТ «Банк «Демарк» по кредитному договору 2107-066 від 21.08.2008р. заборгованості по кредиту в сумі 83 163,25 доларів США, заборгованості по відсотках в сумі 9 425,23 доларів США, пені в сумі 3 726,86 грн.

Судом встановлено, що під час примусового виконання вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем було складено Акт опису й арешту майна боржника, а саме описано автомобіль LEXUS LS 460, 2008р. випуску, № куз. JTHGM46F585025611, чорний, д.н.з. НОМЕР_1, який належить скаржнику на праві власності. Постановою державного виконавця було призначено експерта, яким було проведено оцінку вищевказаного автомобіля.

Згідно звіту про оцінку майна № 29-09/16 від 13.10.2016 року, проведеного СПД ФОП ОСОБА_3 вартість автомобіля становить 838 329,00 грн. без ПДВ.

Згідно ч.3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено - у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

Згідно ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (рецензенти).

Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

За результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.

Проте, скаржником не надано, а судом не здобуто доказів того, що він звертався до державного виконавця з заявою про рецензування звіту про оцінку майна.

Таким чином, ОСОБА_2 у випадку незгоди з оцінкою майна, повинен був звернутися до державного виконавця з заявою про проведення рецензії цього звіту, проте, ОСОБА_2 порушив процедуру оскарження звіту про оцінку майна.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що субєкт підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 має сертифікат субєкта оціночної діяльності Фонду держмайна України № 15506/13 від 30.10.2013 р., тобто в силу вищевказаної норми закону є належним субєктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно пунктів 35-37 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу вплив принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційні джерел на достовірність результатів оцінки. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна.

Пунктом 52 Національного стандарту № 1 визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібної майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосувань порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результат оцінки.

Пунктом 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки і дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість має відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інші нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформація джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Суд вважає, що звіт про оцінку майна проведено відповідно до вимог чинного законодавства, у спірному звіті зазначені всі технічні показники по автомобілю боржника та суд ще раз наголошує на тому, що скаржник не скористався своїм правом на рецензування цього звіту та фактично порушив процедуру його оскарження.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 24 постанови № 6 від 7 лютого 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, повязані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження.

При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається субєкт оціночної діяльності субєкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

При цьому суди мають враховувати, що субєкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Виходячи з зазначених норм матеріального права та встановлених судом обставин справи, порушень з боку державного виконавця з приводу проведення виконавчих дій по оцінці майна не вбачається; виконавчі дії державний виконавець провів відповідно до вимог закону та у встановлені строки, звіт про оцінку майна відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінивши зібрані докази суд дійшов висновку про те, що скарга необґрунтована та не підлягає до задоволення.

У звязку з відмовою в задоволенні скарги слід відновити передачу на реалізацію транспортного засобу Lexus LS 460, 2008 р.в., № кузова JTHGM46F585025611, чорний, д.н.з. НОМЕР_1 у виконавчому провадженні № №44193832 після набрання ухвалою законної сили.

Керуючись ст. 383-387 ЦПК України, ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу ДВС ЛМУЮ щодо визнання незаконними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції повязані з проведенням оцінки транспортного засобу LEXUS LS 460, 2008р. випуску, № куз. JTHGM46F585025611, чорний, д.н.з. НОМЕР_1 та визнати недійсним звіт № 29-09/16 від 13.10.2016р. про оцінку транспортного засобу LEXUS LS 460, 2008р. випуску, № куз. JTHGM46F585025611, чорний, д.н.з. НОМЕР_1, виконаний СПД ФОП ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Відновити передачу на реалізацію транспортного засобу Lexus LS 460, 2008 р.в., № кузова JTHGM46F585025611, чорний, д.н.з. НОМЕР_1 у виконавчому провадженні № №44193832 після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів, з дня проголошення ухвали.

Суддя: ОСОБА_4