Ухвала суду № 64179655, 20.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/7489/16

Суддя доповідач Кобаль М.І.

У Х В А Л А

20 січня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фінтер Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 187 та 189 КАС України.

Питання, пов’язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі за текстом – «Закон № 3674-VI»).

Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 01 вересня 2015 року.

Зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру встановлюється - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VІІI мінімальну заробітну плату встановлено на 2016 рік у розмірі 1 378 грн.

Тобто, при поданні даної позовної заяви немайнового характеру, судовий збір становив 4 134,00 грн. та був сплачений в повному обсязі ПП «Фінтер Груп» (а.с.8а).

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції задоволено три позовні вимоги, а апелянт просить: скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Тобто, в даному випадку, апелянту необхідно сплатити судовий збір за кожну задоволену судом першої інстанції позовну вимогу, яку оскаржує останній.

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду сплачується у розмірі 110 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. В даному випадку сплаті підлягає судовий збір в розмірі – 4 547,40 грн. (4 134,00 грн. *110% = 4 547,40 грн.).

В порушення вимог чинного законодавства України, відповідачем до апеляційної скарги не додано оригінал документу про сплату судового збору, або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку передбаченому Закону України «Про судовий збір».

Між тим, скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Доводи апелянта, що викладені у зазначеному клопотанні, полягають у тому, що в останнього відсутні кошти для обов’язкової сплати судового збору.

Вважаю доводи апелянта безпідставними, виходячи з того, що апелянтом в порушення вимог статей 69-71 КАС України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

Вищезазначені недоліки можуть бути усунуті скаржником шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 4 547,40 грн.

Крім того, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.189 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем подано апеляційну скаргу 22.12.2016, про що свідчить штамп Окружного адміністративного суду міста Києва (вх.91213/16). Заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржником не подано, але зазначено, що копію оскаржуваної постанови отримано останнім 12.12.2016 (вх.12324/9) засобами поштового зв’язку.

Проте, в матеріалах справи не міститься, а апелянтом не надано належних доказів, коли саме отримано оскаржувану постанову суду першої інстанції, зокрема, конверт на якому міститься дата відправлення Окружним адміністративним судом міста Києва копії оскаржуваної постанови на адресу відповідача, копії з журналу вхідної кореспонденції, тощо.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених ст. 186 КАС України, а апелянт не порушує питання про поновлення строку, вважаю за необхідне, відповідно до ст. 69 КАС України, зобов’язати скаржника надати суду апеляційної інстанції вищезазначені додаткові докази.

Вказані недоліки можуть бути усунуті відповідачем шляхом надання суду апеляційної інстанції підтверджуючих документів подачі апеляційної скарги без пропущення строку на апеляційне оскарження.

Згідно приписам ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 108, 160, 187, 189, 206, 211, 212, 254 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - тридцять днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде повернена.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Суддя М.І. Кобаль