Ухвала суду № 64179439, 18.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1283/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (далі - ТОВ "Фортрент") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Києво-Святошинська ОДПІ) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2015 р. №0003572200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Києво-Святошинської ОДПІ від 12.11.2015 р. №0003572200.

На вказану постанову Києво-Святошинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, з 14.08.2015 р. по 25.09.2015 р. Києво-Святошинською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фортрент» (код ЄДРПОУ 32664239) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої було складено акт від 09.10.2015 р. №338/10-13-22-02-21/32664239.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема п.п. 192.1.1, п.п. 192.1.2 п. 191.1 ст. 192 Податкового кодексу України, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 269 394,00 грн., у тому числі: за жовтень 2012 року у сумі 24878,00 грн., за листопад 2012 року у сумі 16948,00 грн., за грудень 2012 року у сумі 9160,00 грн., за січень 2013 року у сумі 13169,00 грн., за лютий 2013 року у сумі 9820,00 грн., за березень 2013 року у сумі 1553,00 грн., за липень 2013 року у сумі 31804,00 грн., за серпень 2013 року у сумі 7549,00 грн., за вересень 2013 року у сумі 14303,00 грн., за жовтень 2013 року у сумі 8868,00 грн., листопад 2013 року у сумі 20203,00 грн., за грудень 2013 року у сумі 4359,00 грн., за лютий 2014 року у сумі 13194,00 грн., за березень 2014 року у сумі 14157,00 грн., за квітень 2014 року у сумі 155,00 грн., за травень 2014 року у сумі 3186,00 грн., за червень 2014 року у сумі 1381,00 грн., за липень 2014 року у сумі 4758,00 грн., за серпень 2014 року у сумі 19108,00 грн., за вересень 2014 року у сумі 10692,00 грн., за жовтень 2014 року у сумі 18772,00 грн., за листопад 2014 року у сумі 9245,00 грн., за грудень 2014 року у сумі 12132,00 грн.

На підставі акта перевірки Києво-Святошинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2015 р. №0003572200, яким позивачу донараховано грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 336743,00 грн. (за основним платежем - 269394,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 67349,00 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача про допущені позивачем порушення грунтуються на тому, що на формування показників у рядку 8 податкових декларацій з податку на додану вартість «Коригування на основі попередніх звітних періодів» показників за перевіряємий період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р. у загальній сумі 269504,00 грн. мала вплив зміна суми компенсації. ТОВ «Фортрент» було зменшено податкові зобов`язання з податку на додану вартість, шляхом виписання розрахунків коригування до податкових накладних без зазначення у таких розрахунках причин коригування, що є порушенням законодавства.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено перелік подій за якими визначається дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно з п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Рамірент Україна» було перейменовано у ТОВ «Фортрент», що підтверджується новою редакцією Статуту товариства, затвердженої протоколом загальних зборів учасників №35 від 15.11.2013 р.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 03.02.2014 р. видами господарської діяльності позивача за КВЕД-2010 є: код КВЕД.77.32. Надання в оренду будівельних машин і устаткування; код.КВЕД. 43.99. Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; код.КВЕД.77.29. Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; код.КВЕД. 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля; код.КВЕД.33.12. ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; код.КВЕД.33.20. Установлення та монтаж машин та устаткування.

Відповідно до матеріалів справи, у 2012-2014 роках позивач надавав контрагентам в оренду обладнання, на підставі чого було виписано відповідні податкові накладні.

В подальшому, контрагенти позивача відмовились від послуг щодо надання в оренду відповідного обладнання, у зв`язку з чим, позивачем у період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р. було виписано відповідним контрагентам розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних. Копії таких розрахунків містяться в матеріалах справи.

В період з 01.11.2011 р. по 01.03.2014 р. був чинний Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 р. (далі- Порядок №1379).

Відповідно до п.18 Порядку №1379 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової податкової накладної.

Порядок складнання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування є аналогічним порядку, передбаченому для податкових накладних. Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з п. 19 Порядку №1379 оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця.

Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 20 Порядку №1379 встановлено, що на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором.

У пунктах 20-21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів у зборів України №10 від 14.01.2014 р., який був чинний у період з 14.01.2014 р. по 01.12.2014 р., а також у пунктах 21-22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014 р. містяться аналогічні за змістом положення.

Отже, під час заповнення (складання), реєстрації та зберігання розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової декларації платник податків має враховувати ті вимоги чинного законодавства, як встановлені для складання, реєстрації та зберігання податкової накладної.

Обов'язкові реквізити, які має містити податкова накладна передбачені у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин). Такі реквізити не передбачають вимог щодо причин коригування.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, розрахунки коригувань, які складені позивачем за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. містять причини коригування кількісних і вартісних показників, а саме: повернення коштів; коригування передплати відповідно до листів; зміна об`єму послуг; зміна форм розрахунків.

Таким чином, висновки відповідача щодо не зазначення у розрахунках причин, що на його думку призводить до неправомірного коригуванням суми ПДВ за 2012-2014 роки, є помилковими.

Посилання відповідача на те, що позивачем також не було належним чином заповнено причин коригування сум у Додатках 1 (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість) є необґрунтованими, оскільки такі порушення не були виявлені відповідачем під час проведення перевірки, не зафіксовані у акті, отже не були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.11.2015 р. №0003572200, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Києво-Святошинської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 19.01.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.