Ухвала суду № 64179148, 18.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16394/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Грибан І.О.,

Губської О.А.,

за участю секретаря Маменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Підряд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» 10 липня 2015 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнати поданою податковому декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року з дня її фактичного отримання, тобто з 10 липня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданої товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» податкової звітності: податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит та постановлено вважати прийнятою та зареєстрованою, подану товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд», податкової звітності: податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит 10 липня 2015 року о 15:34:28.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» (код ЄДРПОУ 05744194) зареєстроване юридична особа, за адресою: 03022, місто Київ, провулок Охтирський, будинок 3.

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та є платником податку на додану вартість.

10 липня 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» засобами електронного зв'язку надіслало до ДПІ Голосіївському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року із додатками. (а.с.11-16) року, про що свідчить отримана позивачем електронна квитанція №2 (а.с.17).

Проте, листом від 24.07.2015 відповідач повідомив позивача, що не прийняв зазначену вище податкову декларацію, мотивуючи відмову порушенням норм статті 48 Податкового кодексу України (а.с. 9).

Позивач, вважаючи такі дії щодо неприйняття податкової звітності протиправними, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса) вказана позивачем в зазначених податковій декларації та інформація про місцезнаходження ТОВ «ВК Підряд» внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повністю співпадають, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача про наявність у податковій звітності помилки - «місцезнаходження юридичної особи».

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Податковий кодекс України (далі - ПКУ) визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 ПКУ).

Згідно з пунктом 46.5 статті 46 та пунктом 48.1 статті 48 ПКУ, податкова декларація складається за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Під обов'язковими реквізитами в силу приписів пункту 48.2 статті 48 ПКУ розуміється інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Передбачений статтею 48 ПКУ перелік обов'язкових реквізитів декларації є вичерпним.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 р. за N 1267/26044 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Визначена вказаним нормативно-правовим актом форма декларації містить у собі усі визначені пунктом 48.3 статті 48 ПКУ обов'язкові реквізити, а також передбачає заповнення такого додаткового реквізиту як місцезнаходження (місце проживання) платника податків - рядок 6 "податкова адреса платника податків".

Відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Пунктом 49.8 статті 49 ПКУ, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Статтею 49 ПКУ передбачено, що у випадку подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Враховуючи, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності відмов податкового органу у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року, вирішення даного публічно-правового спору пов'язується з оцінкою цього документа в частині відповідності порядку його заповнення вимогам чинного податкового законодавства.

Податкова декларація позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року складена за формою, що затверджена наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 р. № 966.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПКУ, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-ІУ (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 755-ІУ) визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Статтею 17 Закону № 755-ІУ визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Частиною 1 статті 18 Закону № 755-ІУ відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, в рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року зазначену податкову адресу: 03022, м. Київ, провулок Охтирський, будинок 3, кімната 15, що відповідає адресі, визначеній у наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ " ВК Підряд" (а.с.18).

Крім того, встановлення факту відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас незнаходження юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання до податкового органу податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом, і не може бути передумовою для невизнання податкової декларації платника.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в силу приписів статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації перевірці підлягають виключно реквізити, що передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, і лише заповнення платником податків реквізитів декларації з порушенням вимог цих підпунктів є підставою для відмови у прийнятті декларації.

Враховуючи, що подана товариством з обмеженою відповідальністю " ВК Підряд " податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року не містить в собі жодних порушень (заповнені всі обов'язкові реквізити), передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, відмова ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті вказаної декларації є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача та зобов'язання відповідача вчинити дії є цілком обґрунтованими.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.01.2017.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: І.О. Грибан

О.А. Губська

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.