Ухвала суду № 64179055, 19.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/2636/16 Головуючий у 1 інстанції: Ревуцький С.І.

Провадження № 22-ц/778/517/17 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Кочеткової І.В., Гончар М.С.,

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2016 року про повернення позивачу позовної заяви до Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист прав споживача послуг з постачання холодної води та водовідведення,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до КП «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист прав споживача послуг з постачання холодної води та водовідведення.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість у зв»язку з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та надані матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона звертається з позовом до КП «Бердянськводоканал» як споживач його послуг з постачання холодної та гарячої води.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду від 15.04.2016 року позовна заява ОСОБА_2 була залишена без руху, а позивачеві був наданий строк для усунення недоліків у строк 5 днів з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору у сумі 551,20 грн.

Ухвалу про залишення позову без руху позивач отримала 28.04.16 року, але у встанов-

лений суддею п'ятиденний строк недоліки нею усунені не були.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду від 13 травня 2016р. відповідно до ч. 2 ст.121 ЦПК України позовну заяву визнано неподаною і повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору згідно із вимогами статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», тому суд безпідставно залишив без руху її позовну заяву та потім повернув, визнавши неподаною, через несплату судового збору.

Дійсно, суддею правильно зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху про те, що в редакції ЗУ «Про судовий збір», який є чинним на день подання позову ОСОБА_2 до суду, пункт 7 ч. 1 ст. 5, який передбачав пільги щодо сплати судового збору за подання позовів про захист прав споживачів, виключений.

Проте не звернуто уваги на те, що позивачка заявила клопотання, в якому просила звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Суддею не враховані в цій частині роз»яснення, надані в пункті 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у яких зазначено, що ст.. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, тому при визначенні таких пільг слід керуватись іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991р. (із подальшими змінами).

Проте, покладаючи на позивача обов»язок зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, суддя зазначеного до уваги не взяв, тому висновок про неусунення позивачем недоліків є помилковим.

Враховуючи викладене та положення п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскаржувана ухвала не може вважатись законною, тому підлягає скасуванню із переданням матеріалів позовної заяви ОСОБА_2 до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2016 року скасувати. Матеріали позовної заяви ОСОБА_2 передати до суду першої інстанції на новий розгляд питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: