Постанова № 64178960, 17.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/857/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Пласт» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2016 року № 0000301502, № 0000311502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Миронівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ПрАТ «Пласт» здійснює видобуток вуглеводневої сировини (природного газу) на Стрілковому газовому родовищі в межах континентального шельфу України за Договором про спільну діяльність від 05 березня 2014 року №272-14, укладеним між ПрАТ «Пласт» та ПАТ «ДАК «Чорноморнафтогаз» .

Видобуток природного газу здійснюється на морській стаціонарній платформі (далі - МСП), розташованій за 2 км від суші. Після очистки і заміру на електронно-вимірювальному пристрої «Флоутек» на території пункту очистки і заміру (ПОЗ-3) (за конструкцією на морській стаціонарній платформі установка попередньої підготовки газу (УППГ) не передбачена) природний газ постачається споживачам Генічеського району Херсонської області через газорозподільні станції (ГРС) Щасливцево та Стрілкове.

Середньодобовий видобуток природного газу на Стрілковому газовому родовищі складає близько 68 тис. куб. м на добу. При цьому у літній період споживання природного газу, видобутого на Стрілковому газовому родовищі, становить лише 8 - 10 тис. куб. м на добу, а у зимовий період обсяги споживання суттєво збільшуються і становлять понад 100 тис. куб. м на добу.

Уповноваженою особою позивача до податкового органу подано податковий розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року (вх. № 9243031684 від 30 листопада 2015 року ), в якому задекларовано податкові зобов'язання з плати за користування кадрами, що підлягають сплаті до бюджету в сумі 4 020 591,47 грн. та податковий розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за II квартал 2015 року (вх. №9243032544 від 30 листопада 2015 року, в якому задекларовано податкові зобов'язання з плати за користування надрами, що підлягають сплаті до бюджету в сумі 924 583,57 грн.

30 грудня 2015 року ГДІ відділу податку на прибуток, місцевих ресурсних, рентних та неоподаткованих платежів управління оподаткування юридичних осіб Миронівської ОДПІ Буряк І. В. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Договору про спільну діяльність від 05 березня 2014 року №272-14 - уповноважена особа ПрАТ «Пласт».

За результатами перевірки був складений акт № 417/1500/288940445 від 30 грудня 2015 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Договору про спільну діяльність від 05 березня 2014 року №272-14 - уповноважена особа ПрАТ «Пласт» (ЄДРПОУ 2889404445) за 1-2 квартал 2015 року».

Згідно висновків зазначеного акту, в порушення вимог п.252.20 ст. 252 Податкового кодексу України в податковому розрахунку за І - II квартали 2015 року застосовано ставку 11%, хоча згідно з цим же пунктом Податкового кодексу України ставка за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, становить 70%.

У висновку Акту вказано про заниження сум податкових зобов'язань податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І - II квартали 2015 року в сумі 26 524 120,67 (двадцять шість мільйона п'ятсот двадцять чотири тисячі двадцять грн. 67 коп.).

Позивачем було подано письмове заперечення до акту №417/1500/288940445 податкової перевірки.

За результатами розгляду податковим органом заперечення платника податків не прийнято до уваги.

На підставі вище вказаного акту Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 26 лютого 2016 року було винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000301502, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 21 564 990, 58 грн. за основним зобов'язанням та нараховано штрафні санкції у розмірі 10 782 495,29 грн., що разом становить 32 347 485, 87 грн.; № 0000311502, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 4 959 130,09 грн. за основним зобов'язанням та нараховано штрафні санкції у розмірі 2 479 565,05 грн., що разом становить 7438695, 14 грн..

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «Пласт», правомірно в розрахунках за 1 та 2 квартали 2015 року застосувало ставку податку 11% на підставі листа Міністерства фінансів України від 21 серпня 2015 року №31-11140-12-3/26977 та відповідних роз'яснень.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком виходячи з наступного.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (надалі - Закону № 71), яким скасовано загальнодержавний податок - плату за користування надрами, та водночас, запроваджено новий - рентна плата, зокрема за користування надрами для видобування корисних копалин, передбачена ст. 252 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Приписами п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України передбачено, що рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Статтею 252 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Згідно з приписами п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

В той же час, п.п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України встановлено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, у відповідності до п.п. 252.6 ст. 252 Податкового кодексу України, є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у відповідності до п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.

Так, п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України визначено, що ставка за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, становить 70 %, в той час як 11 % - для покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Як встановлено судом, ПрАТ «Пласт» здійснює видобуток природного газу на Стрілковому газовому родовищі в межах континентального шельфу України за Договором про спільну діяльність від 05 березня 2014 року № 272-14.

Отже, враховуючи норми п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України, судом встановлено, що ставка рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу для позивача становить 70 %, оскільки видобування газу здійснюється позивачем під час виконання Договору про спільну діяльність від 05 березня 2014 року № 272-14.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що ставка плати за користування надрами для підприємства становить 11 %, оскільки Міністерством фінансів України в листі від 21 серпня 2015 року № 31-11140-12-3/269 чітко вказано, що за газ природний (будь-якого походження), видобутий з покладів на ділянках надр (родовищ) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, ставку плати за користування надрами встановлено у розмірі 11 % (незалежно глибини видобутку, напрямків подальшої реалізації, форм власності суб'єктів, за якими договорами здійснюється видобуток та будь-яких інших умов).

З даного приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що листи, зокрема Міністерства фінансів України, не є нормативно - правовими актами, мають лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм або суперечити нормативно-правовим актам, якими врегульовано відповідні правовідносини.

При цьому, закони, в тому числі Податковий кодекс України, посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд звертає увагу, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати виключно норми Податкового кодексу України, а саме вимоги розділу IX, якими врегульовано вирішення питань щодо рентної плати, зокрема, за користування надрами для видобування корисних копалин.

Отже, з аналізу норм чинного законодавства та наявних у справі доказів, судом встановлено, що висновок податкового органу щодо заниження позивачем сум податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до п.п. 258.1.1. п. 258.1. ст. 281 Податкового кодексу України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Пунктом 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення - рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

До податкового повідомлення - рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 26 лютого 2016 року № 0000301502, № 0000311502 є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх рішень та дій не звільняє позивача від обов`язку доказування власних тверджень чи заперечень, у тому числі щодо факту наявності порушеного права.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що у вказаній адміністративній справі позивачем не доведено існування факту порушення його законних прав, свобод чи інтересів суб'єктом владних повноважень, відтак адміністративний позов задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, допустивши порушення норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Пласт» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2016 року № 0000301502, № 0000311502 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст постанови виготовлений 19 січня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.