Ухвала суду № 64178927, 18.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/1047/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Боровікова А.І.

Провадження № 22-ц/778/18/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Просило стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 1285814 грн. 78 коп. та судові витрати.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором та договором поруки у сумі 1285814 грн. 78 коп.

Стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором та договором поруки у сумі 1285814 грн. 78 коп.

Стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором та договором поруки у сумі 1285814 грн. 78 коп.

Обмежено загальний розмір стягнення сумою 1285814 грн. 78 коп.

Стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_4 судові витрати у сумі 913 грн. 50 коп.

Стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_5 судові витрати у сумі 913 грн. 50 коп.

Стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_6 судові витрати у сумі 913 грн. 50 коп.

Стягнуто на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» з ОСОБА_3 судові витрати у сумі 913 грн. 50 коп.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду, ОСОБА_3. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про зупинення провадження по справі.

В клопотанні ОСОБА_3 просив на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України зупинити провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №756/10277/16-ц за його позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», ПАТ «НЕОС БАНК» про визнання недійсним договору факторингу.

Заслухавши пояснення учасників справи, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За положеннями ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України.

Згідно з ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 58 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Обов'язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору іншим судом в іншій справі. Адже неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Як розяснено у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обовязковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено в п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий звязок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

ОСОБА_3 просив зупинити провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №756/10277/16-ц за його позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», ПАТ «НЕОС БАНК» про визнання недійсним договору факторингу від 21 липня 2014 року, який був укладений між ПАТ «НЕОС-БАНК» (яке є правонаступником ПАТ «Банк Кіпру») та ТОВ «Кредитні ініціативи».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Цивільна справа про визнання недійсним договору факторингу, до розгляду якої ОСОБА_3 просив зупинити провадження у цій справі, не стосується підстав, заявлених у цій справі вимог тощо.

При перевірці законності заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2015 року апеляційний суд має виходити з обставин, які існували на момент його ухвалення.

Договір факторингу від 21 липня 2014 року, який був укладений між ПАТ «НЕОС-БАНК» (яке є правонаступником ПАТ «Банк Кіпру») та ТОВ «Кредитні ініціативи», є чинним, рішенням суду він не визнаний недійсним, у звязку з чим стосовно вказаного договору діє презумпція правомірності правочину.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України по справі №6-449цс15 від 10 червня 2015 року та по справі 6-301цс15 від 06 липня 2015 року, згідно з якою закріплена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження по даній справі.

Керуючись ст. ст. 201, 203 ЦПК України, суд

УХВАЛИЛА:

Клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: