Вирок № 64178873, 18.01.2017, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/30/16-к

Провадження № 1-кп/375/2/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.

при секретарі - Юрченко Л.В.,

з участю прокурора Федуна М.М., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілих - адвоката Поліщука С.М., захисника обвинуваченого - адвоката Коннової Н.І., обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне кримінальне провадження № 42015110260000025 щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого водієм в ПП «Моноліт», розлученого, раніше не судимого,

за ч.1 ст.125 та ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту прокурора Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_5 звинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України по факту заподіяння легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України по факту заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя потерпілій ОСОБА_1.

Під час судового слідства за вказаним обвинувальним актом прокурор в порядку ст. 341 КПК України за погодженням з прокурором вищого рівня змінив раніше пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення, виключивши з нього обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України по факту заподіяння легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2.

Разом з тим, потерпіла ОСОБА_2 погодилася підтримувати у порядку приватного обвинувачення раніше пред'явлене звинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.125 КК України та підтримала його у судовому засіданні за викладених в початковому обвинувальному акті обставин в тім, що 23.07.2015 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_5 зайшов до кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», належного ФОП ОСОБА_1 та розташованого в АДРЕСА_2.

На прохання ОСОБА_5 працівник вказаного закладу ОСОБА_2 відмовилася надати йому у «борг» алкогольні напої і на грунті чого між вказаними особами виникла сварка. Маючи намір вирішити питання придбання алкогольних напоїв в «борг»із власницею закладу - ОСОБА_1, ОСОБА_5 став прямувати до приміщення кухні, де ймовірно мала знаходитися ОСОБА_1. ОСОБА_2 з метою запобігання проникнення сторонніх осіб до службового приміщення, стала на проході до цього приміщення. Разом з тим, ОСОБА_5 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень умисно штовхнув її двома руками в область верхньої частини грудної клітки, внаслідок чого вона вдарилась спиною об газову плиту, отримавши таким чином легке тілесне ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 120д від 27.10.2015 року отримане ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді крововиливу невизначеної форми розміром 3х1 см на внутрішній поверхні верхньої третини правого плеча відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

З приводу пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України судом встановлено, що 23.07.2015 року близько 17:00 години ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не зважаючи на перешкоджання зі сторони ОСОБА_2, зайшов до приміщення кухні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», де в цей час перебувала потерпіла ОСОБА_1. Остання зробила ОСОБА_5 зауваження та попросила залишити приміщення кухні, проте він не реагував.

Така поведінка потерпілої викликала у обвинуваченого раптово неприязне відношення до неї і наслідком чого стало виникнення у нього умислу на заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень і з метою чого він умисно наніс останній два долонею правої руки в область лиця зліва. Внаслідок таких дій винного потерпіла впала, а коли піднялася, то обвинувачений наніс їй умисно ножем, який попередньо взяв зі столу у праву руку, два удари, а саме один прямий удар в область лівої частини грудної клітки та один удар в область правого передпліччя.

Внаслідок вказаних протиправних дій обвинуваченого потерпілій ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді наскрізної колотої рани внутрішньої поверхні правого передпліччя розміром 0.5х2 см та колотої рани в ділянці бічної поверхні лівої частини грудної клітки по передній пахвинній лінії в ділянці 6-го міжреберного проміжку розміром 0.5х2 см, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент їх спричинення та спричинили короткочасний розлад здоровя понад 6 днів.

Потерпілою ОСОБА_1 до обвинуваченого заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, яким вона просить стягнути з винного на свою користь 2011.67 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 250000.00 грн. моральної шкоди та 6800.00 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката.

Потерпіла ОСОБА_2 також заявила до обвинуваченого цивільний позов, яким просить стягнути з останнього на свою користь 25000.00 моральної шкоди та 1400.00 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України по факту заподіяння легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 не визнав та не визнав заявлений до нього ОСОБА_2 цивільний позов. На разі визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та частково заявлений до нього потерпілою ОСОБА_1 позов. При цьому суду показав, що 23.07.2015 року близько 17:00 години він приїхав до кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2. Коли зайшов до бару, то біля бар-стойки стояла барменша. Він запитав в останньої де ОСОБА_1, а остання відповіла, що на кухні. Коли він зайшов до кухні, там дійсно перебувала ОСОБА_1 та стала до нього виражатися нецензурно з приводу його приходу до кухні. Він підійшов до неї та обняв, але вона знову стала виражатися нецензурно та стала його випихати із кухні. Він взяв її за плечі та відштовхнув, після чого вона взяла кастрюлю з гарячою водою та стала намагатися на нього вилити воду. Після цього від відступив назад та рукою схватив щось із столу і коли простягнув руку вперед, то побачив у своїй руці ніж. Він, закривши очі, махнув рукою з ножем перед собою та відчув при цьому що вдарив ним у щось. Воду потерпіла з каструлі на нього линула. Коли він відкрив очі, то ОСОБА_1 стояла із кастрюлею у руках та намагалася нею його вдарити і на що він знову махнув у її сторону ножем. Після цього він покинув ніж та залишив бар.

Розкаюється у скоєному, просить вибачення у потерпілої та просить суворо не карати.

Заслухавши у судовому засіданні обвинуваченого, потерпілу ОСОБА_2 та її представника, свідків, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що підтримане у порядку приватного обвинувачення потерпілою ОСОБА_2 обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.125 КК України не знайшло свого належного підтвердження. При цьому суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. При цьому, обов'язок доказування зазначених обставин відповідно до частини першої статті 92 вказаного Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, і що має місце у даному кримінальному провадженні, на потерпілого.

В ході судового слідства потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що 23.07.2015 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_5, перебуваючи в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2», з метою пройти до приміщення кухні вказаного закладу, в чому вона йому перешкоджала, ставши на проході, штовхнув її двома руками в область грудної клітки і внаслідок чого вона впала на газову плиту, отримавши таким чином тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заперечив наявність у нього на той час умислу на заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та факт їх заподіяння останній. Доказів протилежного, а саме, що обвинувачений ОСОБА_5 мав умисел на заподіяння потерпілій ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень та відповідно вчиняв відповідні спрямовані на це дії, судом не здобуто. Надані потерпілою у судовому засіданні покази самі по собі не спростовують доводів обвинуваченого, а лише підтверджують спрямованість на той час дій обвинуваченого на проникнення до приміщення кухні кафе-бару і тільки.

З огляду на те, що з суб'єктивної сторони, злочин передбачений ч. 1 ст. 125 КК України характеризується умисною формою вини, а в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що умисел винного був спрямований саме на заподіяння потерпілій ОСОБА_2 легкого тілесного ушкодження чи будь-якого іншого тілесного ушкодження, відсутні підстави вважати обгрунтованим підтримуване потерпілою ОСОБА_2 обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Можливо стверджувати про заподіяння обвинуваченим потерпілій ОСОБА_2 легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної вини обвинуваченого, проте таке діяння не є караним за ст. 125 КК та будь-якою іншою нормою цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За викладеного, виходячи із загальних засад кримінального судочинства - верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що під час судового слідства не отримано безсумнівних доказів, які б свідчили про скоєння інкримінованого ОСОБА_5 за ч.1 ст.125 КК України кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального злочину і підлягає виправданню, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

На підставі викладеного, всебічно, повно дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору відносності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про те, що підтримане потерпілою ОСОБА_2 обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не знайшло свого підтвердження у судовому провадженні належними і допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За викладеного суд приходить до висновку що ОСОБА_5 необхідно виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в якому він обвинувачується.

На разі, вину ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, по факту заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя потерпілій ОСОБА_1, суд вважає доведеною.

Окрім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_5 у скоєнні вказаного інкримінованого йому злочину, передбачного ч.2 ст.125 КК України, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, якими є:

●Покази у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 в тім, що 23 липня 2015 року близько 17:00 години на території її кафе приїхав ОСОБА_5 з хлопцями і вона чула розмову останніх із ОСОБА_2, а саме, що вони просили надати «випити» у борг, але остання відмовила. Потім вона побачила ОСОБА_2, яка стояла в проміжку між кухнею та барною стійкою, а саме біля шторки, що між бар-стійкою та кухнею, та почула розмову між нею та ОСОБА_5, який запитав, де ОСОБА_1 і на що ОСОБА_2 відповіла, що її не має. Після цього ОСОБА_2 «полетіла» в сторону плити, що в приміщенні кухні, де впала. Чи вдарив ОСОБА_5 перед цим ОСОБА_2, чи штовхнув її, вона не бачила. Після цього відразу до приміщення кухні зайшов ОСОБА_5, якому вона сказала, що горілки в борг не дасть і який на її зауваження вдарив її один раз долонею правої руки та один раз кулаком у височну область голови зліва і від чого вона впала. Піднявшись, вона знову стала роботи зауваження ОСОБА_5, але останній зі словами «Я тебе тут, сука, завалю» наніс їй удар ножем в ліву частину грудей під рукою, який схватив перед цим зі столу, який стояв поряд з нею на відстані приблизно 50 см. ОСОБА_5 стояв у притул до цього стола. Схватившись правою рукою за ліву сторону грудей, вона побачила на руці кров і в цей момент ОСОБА_5 знову підняв ніж і вона закрилася правою рукою, піднявши останню на рівні ліктя, а ОСОБА_5 в цей час наніс ще два удари ножем, спричинивши їй колоті рани руки. Удари були нанесені дуже швидко, один за одним. Після цього вона разом з ОСОБА_2 стала тікати на вулицю, де стояв незнайомий автомобіль, водій якого на її прохання відвіз її до лікарні.

Уточнила, що на час скоєння злочину ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного спяніння. Раніше вона з ОСОБА_5 ніколи не перебувала у неприязних стосунках і вважає, що у нього не було підстав так вчиняти щодо неї. На разі, думає, що мотивом для такої поведінки обвинуваченого була відмова надати в «борг» горілку.

З ким приїхав до кафе ОСОБА_5, вона не бачила, але чула голоси, які належали ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Конфліктна ситуація виникла в кафе у звязку із відмовою ОСОБА_2 надати на прохання ОСОБА_8 товар у борг.

Вважає, що ОСОБА_5 хотів її вбити і на що вказує нанесення ним удару ножем в ліву частину грудей.

Також уточнила, що ОСОБА_5 два рази приходив до неї та просив пробачення;

●Покази у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 в тім, що 23 липня 2015 року біля пятої години вечора вона з ОСОБА_1 перебувала на кухні кафе, коли зайшли хлопці до бару і ОСОБА_1 послала її до відвідувачів. Коли вона вийшла до барної стійки, то побачила, що до кафе зайшли ОСОБА_5 , ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_8 попросив її дати у борг горілки, але вона йому відмовила, та сказала, що нехай спочатку поверне попередній борг. Після цього втрутився ОСОБА_5, який також просив дати горілку у борг, але вона відмовила. Потім ОСОБА_5 запитав, де ОСОБА_1, але вона повідомила йому, що останньої не має та розвернулася щоб йти до кухні. В цей момент ОСОБА_5 штовхнув її двома долонями обох рук у груди і вона впала назад та частиною спини в області крижів (поперековою частиною) вдарилася об газову плиту. ОСОБА_5 після цього зайшов на кухню і ОСОБА_1 зробила йому зауваження, що він зачіпає її дівчат і щоб він вийшов із кухні. ОСОБА_5 не реагував на зауваження та вдарив один раз ОСОБА_1 долонею руки по обличчю зліва, а другий раз кулакаком у висок голови зліва і від чого вона впала. Вона в цей час стояла біля плити і не втручалася в події. ОСОБА_5 тим часом намагався схватити кастрюлю з гарячою водою, яка стояла на плиті, але припинив такі свої дії. Потім вона побачила у руках ОСОБА_5 ніж, яким він у послідуючому наніс ОСОБА_1 один удар в груди зліва та два удари по правій руці, а саме по нижній половині руки, коли ОСОБА_1 підняла її поперед себе. Після цього на пропозицію ОСОБА_1 вона разом з останньою вибігла з кафе.

Уточнила, що ОСОБА_5 на час подій був пяний та погрожував ОСОБА_1 словами: «Я тебе зараз завалю». Удари ножем ОСОБА_5 наносив швидко, один за одним.

Вважає, що ОСОБА_5 насправді цілився у шию чи голову ОСОБА_1 і таке твердження є її припущенням, виходячи з того, що ОСОБА_5 фактично попав у руку ОСОБА_1, яку остання виставила перед цим поперед себе.

Інших ударів, окрім поштовху у груди руками, ОСОБА_5 по її тілу не наносив;

●Покази у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 в тім, що 23 липня 2015 року він разом зі своєю сімєю відпочивав в АДРЕСА_2, а саме перебував біля власного автомобіля, який стояв біля кафе. Потім він почув крики в кафе, з якого вибігла ОСОБА_1 та попросила відвезти її на швидку допомогу. При цьому вона трималася за ліву сторону тіла, на якому була кров. По дорозі до лікарні ОСОБА_1 з приводу отримання тілесних ушкоджень йому нічого не говорила, але говорила прізвище ОСОБА_5.

Чи була кров на руках ОСОБА_1 він сказати не може;

●Покази у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 в тім, що вона працює медичною сестрою на прийомному покої швидкої допомоги. 23.07.2015 року близько 17:30 години до неї звернулася ОСОБА_1 і вона направила її на огляд до лікаря-хірурга ОСОБА_13. Присутньою під час огляду вона не була. Також вона бачила у той період часу ОСОБА_5, якого привозили працівники поліції на медичний огляд з приводу алкогольного спяніння;

●Картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, зі змісту якої вбачається, що о 17:40 годині 23.07.2015 року на підставі телефонного повідомлення фельдшера Рокитяннської ЦРЛ було вчинено запис № 1915 по факту звернення на приймальне відділення Рокитнянської ЦРЛ за медичною допомогою у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями гр. ОСОБА_1 (т.1 а.с.148);

●Заява ОСОБА_1 на імя прокурора Рокитнянського району Київської області про вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с. 149-150);

●Заява ОСОБА_2 на імя прокурора Рокитнянського району Київської області про вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с. 152);

●Витяг з кримінального провадження № 42015110260000025, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 28.07.2015 року за ч.2 ст.125 КК України (т.1 а.с. 153-154);

●Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 59 від 23.07.2015 року, відповідно до даних якого станом на час проведення огляду (19:40 година) ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного спяніння (т.1 а.с.155);

●Протокол огляду місця події від 24.07.2015 року з фототаблицею, яким являється кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_2» в АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 156-164);

●Протокол додаткового огляду місця події від 29.07.2015 року з фототаблицею, яким являється кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_2» в АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 165-169);

●Протокол проведення слідчого експерименту від 09.09.2015 року з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_1 під час якого остання показала як ОСОБА_5 наніс їй рукою один удар по щоці, один по голові зліва, після чого взяв кухонний ніж зі столу та наніс останнім їй один удар в ліву частину тулуба під руку та два прямі удари ножем у праву руку, яку вона виставила перед грудьми для захисту (т.1 а.с. 170-178);

●Протокол проведення слідчого експерименту від 19.09.2015 року з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_2 під час якого остання показала як ОСОБА_5 її відштовхнув двома руками і від чого вона стала рухатися назад та вдарилася спиною об кут газової плити. Після того ОСОБА_5 зайшов до приміщення кухні, де на зауваження ОСОБА_1 вийти із приміщення вдарив її один раз долонею правої руки по обличчю, потім кулаком в ліву частину голови, а вже потім, взявши зі столу кухонний ніж, наніс останнім один удар у верхню ліву частину грудної клітки та два удари по правій руці (т.1 а.с.179-188);

●Протокол огляду місця події від 22.09.2015 року з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_1, в ході якого було вилучено плаття синього кольору на якому на рівні грудей мався отвір та плями темно-бурого кольору (т.1 а.с.189-193);

●Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 05.11.2015 року, відповідно до якої вилучені 29.07.2015 року та 22.09.2015 року в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, металевий кухонний ніж з червоною пластиковою рукояткою та сарафан, визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с. 194-195);

●Протокол проведення слідчого експерименту від 16.11.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 під час якого останній вказав, як він зайшов до примішення кухні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», в той час, коли ОСОБА_2 залишалася бути біля барної стійки. В приміщенні кухні у дальному куті він побачив ОСОБА_1, яка, піднявшись, стала нецензурно до нього виражатися та «випихати» з кухні, на що він став стримувати її за плечі. Потім ОСОБА_1 взяла з плити кастрюлю з гарячою водою та стала рухатися з нею на нього і після чого, він, рухаючись задки, взяв зі столу предмет, який, як потім виявилось, був ножем, виставив його перед собою та попросив ОСОБА_1 не підходити. Проте потерпіла не реагувала на його слова і вилила воду з кастрюлі йому в обличчя, а він в цей момент закрив очі лівою рукою, та випрямивши вперед праву руку з ножем, відчув, що попав ним по ОСОБА_1, але куди саме не бачив. Відкривши очі, він побачив, що ОСОБА_1 намагається вдарити його кастрюлею, а він замахнувся ножем, намагаючись вибити кастрюлю, але попав по передпліччю правої руки ОСОБА_1 та, кинувши ніж, вийшов із кафе (т.1 а.с. 196-215);

●Висновки судово-медичних експертиз № 46д від 01.09.2015 року та № 57/46 д від 27.10.2015 року, відповідно до яких при проведенні експертизи у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді колотих ран правого передпліччя та лівої частини грудної клітки, обширних гематом передпліччя і грудної клітки ліворуч. Колоті рани від дії гострого предмета (предметів) типу клинка ножа могли утворитися в час та за обставин, які були вказані у постанові. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад доровя, але не були небезпеченими для життя в момент їх спричинення (т.1 а.с. 228, 230);

● Постанова про призначення судово-медичної експертизи від 12.08.2015 року (т.2 а.с. 200);

●Постанова про призначення судово-медичної експертизи від 27.10.2015 року (т.2 а.с. 201).

За викладеного, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний отриманий у кримінальному провадженні доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, і в тому числі з метою виявлення обставин, як тих, що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого ОСОБА_5, а також обставин, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, та надаючи їм належну правову оцінку з метою забезпечення прийняття законного і неупередженого процесуального рішення у даному провадженні, суд приходить до висновку, що протиправне діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а отримані потерпілою ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із такими протиправними діями винного.

Тобто, винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину є доведеною, а кваліфікація його дій органом досудового розслідування за ч. 2 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, є вірною.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому міри покарання, суд виходить із вимог ст. 65 КК України і враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та його суспільну небезпечність, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання винного обставини, його особу, відношення до скоєного та конкретні обставини справи.

З огляду на положення ст.ст. 12, 125 ч. 2 КК України вчинений ОСОБА_5 злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття, яке мало місце на час судового слідства і обставина чого не викликає у суду сумніву.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5, суд відповідно до ст. 67 КК України визнає скоєння злочину у стані алкогольного спяніння.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості скоєного ОСОБА_5 злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, суспільну небезпечність скоєного злочину (злочином заподіяна фізична шкода здоров'ю потерпілої, з огляду на знаряддя злочину, яким є кухонний ніж), обставин його вчинення (в певній мірі дії обвинуваченого спровокувала поведінка потерпілої), характеру діяння, даних про особу обвинуваченого (який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання), пом'якшуючу та обтяжуючу винного покарання обставини, відношення до скоєного (усвідомив протиправність свого вчинку, розкаявся у скоєному, намагався відшкодувати потерпілій частково заподіяну злочином шкоду), суд приходить до висновку, що необхідною та достатньою для його виправлення та упередження скоєнню ним інших кримінальних правопорушень мірою покарання є передбачене санкцією ч. 2 ст. 125 КК України обмеження волі.

Одночасно суд зазначає, що не бере до уваги наявну у матеріалах провадження характеристику з місця роботи обвинуваченого, зважаючи, що його близькі родичі мають безпосереднє відношення до керівництва ПП «Моноліт» і що, звичайно, небезпідставно може викликати сумнів у об'єктивності останньої, а на разі протилежного, сумнів у безсторонності суду.

Разом з тим, з огляду на дані про особу винного, його відношення до скоєного суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання та у відповідності до ст.75 КК України приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом відповідно до статті 76 вказаного Кодексу обов'язки повідомляти органи пробації про зміну місця свого проживання і роботи, не виїзджати без їх дозволу на постійне проживання за межі України.

З огляду на отримані під час судового слідства докази та встановленні на їх підставі обставини доводи представника потерпілої ОСОБА_1 адвоката Поліщука С.М. щодо неправильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 125 КК України і що його дії мають кваліфікуватися за ст.115, 15 КК України як замах на вбивство не ґрунтуються на законі, а тому судом до уваги не приймаються. Така позиція суду ґрунтується на положеннях ст. 337 КПК України в тім, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Так, відповідно до положень частини третьої статті 337 цього Кодексу з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Не змінив вказаного раніше пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення і прокурор, на що він мав право відповідно до положень ч. 2 ст. 337 КПК України.

Не знаходить суд обгрунтованими і доводи представника потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні в тім, що: на час досудового розслідування у кримінальному провадженні мали місце істотні порушення процесуального законодавства, які у свою чергу призвели до обмеження прав потерпілої сторони, передбачених та гарантованих Конституцією України (ст.ст. 28, 32), Законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР України, Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема (ст.ст. 6, 17, 18); наявні у матеріалах кримінального провадження висновки судово-медичних експертиз щодо особи ОСОБА_1 не можуть бути допустимими доказами у провадженні, оскільки грунтуються на отриманих з порушенням вимог встановленого законом порядку. А саме, що обєкти експертного дослідження - медична картка на імя потерпілої та історія хвороби на її імя, які містять відомості, що можуть становити лікарську таємницю, отриманні з порушенням встановленого законом порядку, а тому є недопустимими та що також вказує на істотні порушення прав і основоположних свобод людини.

Вказані обставини були предметом дослідження суду за неодноразовими клопотаннями представника потерпілих про призначення у провадженні повторної комісійної судово-медичної експертизи і висновки щодо яких містяться в ухвалах суду (т.1 а.с. 240-241, т.2 а.с. 19-22, 164-167).

В певній мірі відноситься суд критично і до показів у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо обставин злочину, а підставою для цього є перебіг з їх слів обставин злочину з огляду на викладення останніх ними у заявах про вчинення злочину (т.1 а.с. 149-152), під час проведення за їх участю слідчих експериментів (т.1 а.с. 170-188) та у своїх показах у судовому засіданні.

Зокрема, це стосується кількості нанесення ударів ОСОБА_5 рукою в голову потерпілої ОСОБА_1 (спочатку потерпілі говорили про один удар, а уже у послідуючому - про два) та їх механізму (спочатку говорили про один удар кулаком, а в послідуючому - один долонею в обличчя, а один кулаком у височну частину голови зліва), обставини намагання обвинуваченого схватити під час події злочину кастрюлю з гарячою водою (про що спочатку не повідомляли жодна з потерпілих, тоді як обвинувачений стверджує, що це потерпіла ОСОБА_1 схватила каструлю на намагалися вилити з неї на нього гарячу воду і що саме такі її дії спричинили те, що він схватив ножа та наніс ОСОБА_1 два удари ножем, захищаючись від вказаних дій потерпілої), також обставини нанесення обвинуваченим потерпілій ОСОБА_1 двох ударів ножем в область руки.

Викладене викликає у суду певні сумніви щодо розвитку подій злочину, які суд відносить на користь обвинуваченого.

Зокрема, суд виходить з того, що з його сторони мало місце нанесення потерпілій ОСОБА_1 двох ударів долонею в голову зліва. На такий перебіг подій злочину вказує на переконання суду також обставина відсутності у потерпілої в області голови зліва будь-яких тілесних пошкоджень. Не повідомляла про них суд і сама потерпіла.

Сумнівною з огляду на перебіг викладення потерпілими подій злочину та показання з цього приводу обвинуваченого суд вважає і викладену у суді потерпілими обставину намагання ОСОБА_5 схватити кастрюлю з гарячою водою та вилити її на потерпілу.

Обставина нанесення обвинуваченим трьох ударів ножем по тілу ОСОБА_1 і в тому числі двох ударів по руці спростовується частково наявністю у потерпілої лише двох колото-різаних ран, а саме однієї рани на внутрішній поверхні правого передпліччя розміром 0.5х2 см та однієї колотої рани в ділянці бічної поверхні лівої частини грудної клітки по передній пахвинній лінії в ділянці 6-го міжреберного проміжку розміром 0.5х2 см. Це спростовується частково і показами самого обвинуваченого, який показав, що наніс потерпілій лише два удари ножем.

Вирішуючи заявлені у кримінальному провадженні цивільні позови, суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до вимог статті 129 цього Кодексу за результатами розгляду позову суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як вбачається із показань у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5, заявлений до нього у провадженні прокурором позов про відшкодування витрат на лікування потерпілої він визнав повністю. Таке визнання ним позовних вимог на переконання суду не порушує прав та інтересів інших осіб, а тому судом приймається.

Таким чином, заявлений прокурором Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі фінансового управління Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області до обвинуваченого ОСОБА_5 позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 позов про відшкодування заподіяної злочином шкоди, суд виходить із наступного.

Як вбачається із показань у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5, останній повністю визнає вимогу позивача про стягнення з нього заподіяної злочином матеріальної шкоди, а тому таке його визнання судом приймається, що не суперечить вимогам ч. 5 ст. 128 КПК України та ст. 174 ЦПК України, оскільки не порушує прав та інтересів інших осіб. Звідси, позов в цій частині вимог підлягає задоволенню у повному обсязі заявленої вимоги.

Разом з тим, не зважаючи, що факт заподіяння потерпілій ОСОБА_1 злочинними діями обвинуваченого моральної шкоди не викликає сумнівів, суд не знаходить підстав для її задоволення в повному обсязі заявленого розміру.

Так, обґрунтовуючи обставину заподіяння винними діями обвинуваченого та заявлений в сумі 250000.00 грн. розмір моральної шкоди, ОСОБА_1 посилається на те, що остання полягає в тому, що: в момент раптового, зухвалого, несправедливого побиття та намаганням позбавити її життя (удари ножем), вона пережила сильний психологічний стрес; з моменту отримання тілесних ушкоджень їй постійно приходиться приїздити до медичних закладів, що створює значні незручності для неї в силу отриманих тілесних ушкоджень і внаслідок чого змінився її життєвий уклад; стан її здоров'я значно погіршився; внаслідок отриманих тілесних ушкоджень та завданих ушкоджень її здоров'ю вона змушена змінити усталений спосіб життя, порушено її спокій та нормальний життєвий ритм; все вищевикладене пригнічує її, викликає душевні страждання; до цього часу ОСОБА_5 відмовляється у добровільному порядку відшкодувати заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду і що змушує її звертатись за правовою допомогою та до суду за захистом своїх прав, і що також відволікає її від своїх справ, забирає багато сил, енергії та здоров'я.

Позаяк, у судовому засіданні не всі зазначені та підтримані нею у судовому засіданні обставини знайшли своє належне підтвердження. Зокрема, не отримали такого: обставина намагання обвинуваченого на час вчинення злочину позбавити її життя, і що вбачається із кваліфікації дій обвинуваченого, яка знайшла своє підтвердження у судовому засіданні; обставина відмови до цього часу обвинуваченого ОСОБА_5 у добровільному порядку відшкодувати заподіяну потерпілій ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду і що спростовується показаннями потерпілої сторони у судовому засіданні в тім, що гроші в рахунок відшкодування шкоди їй намагалася передати захисник обвинуваченого, а не сам обвинувачений, що вона відмовилася від отримання такого часткового відшкодування від обвинуваченого також і на час розгляду справи судом з підстав нещирості обвинуваченого та намагання останнього таким чином пом'якшити свою відповідальність за скоєне; обставин її постійного звернення до медичних закладів з моменту отримання тілесних ушкоджень, створення для неї значних незручностей в силу отриманих тілесних ушкоджень і що спричинило зміну її життєвого укладу та про що у матеріалах справи не міститься жодного доказу, окрім усних посилань у судовому засіданні потерпілої та її представника і що саме по собі не може свідчити про об'єктивність таких обставин; обставин значного погіршення її стану здоровя і щодо чого на час судового слідства судом не отримано жодних об'єктивних медичних даних.

Проте суд погоджується з доводами потерпілої в тім, що внаслідок винних протиправних дій обвинуваченого вона пережила психологічний стрес та що певний період часу (а саме з моменту спричинення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень і до часу розгляду провадження судом) вона змушена частково змінити усталений спосіб свого життя, в певній мірі порушено її спокій та нормальний життєвий ритм, а також протягом вказаного періоду часу вона морально страждає.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що обвинувачений усвідомлює протиправність скоєного ним злочину, характер і тривалість моральних страждань потерпілої, виходячи із наданих нею щодо таких обставин доказів, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити такі вимоги потерпілої ОСОБА_1 в сумі 15000-00 грн..

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної злочином шкоди таким чином підлягає частковому задоволенню.

Оскільки у судовому засіданні встановлено відсутність події вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме вчинення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України злочину по факту спричинення потерпілій ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної злочином шкоди слід відмовити і що узгоджується із положеннями ч. 2 ст.129 КПК України в тім, що у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

Судові (процесуальні) витрати - вартість проведеної у провадженні судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 384.00 грн., судовий збір в загальній сумі 1102.40 грн. (551.20 грн.+551.20 грн. = 1102.40 грн.) за результатами розгляду заявлених у провадженні потерпілою ОСОБА_1 та прокурором до обвинуваченого ОСОБА_5 цивільних позовів, мають бути стягнуті після набрання вироком законної сили на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_5.

Судові (процесуальні) витрати - витрати потерпілих на правову допомогу мають бути стягнуті на їх користь з обвинуваченого.

Речові докази по справі - металевий кухонний ніж з червоною пластиковою рукояткою та сарафан жіночий, які знаходяться у спецпакетах №№ 0284787 та 2019185 та перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського районного суду Київської області, після набрання вироком законної сили передати потерпілій ОСОБА_1.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. ст. 127-129, 368-370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 в пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України визнати невинним і по суду виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, у якому звинувачується ОСОБА_5.

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки повідомляти органи пробації про зміну місця свого проживання і роботи, не виїзджати без їх дозволу на постійне проживання за межі України.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної злочином шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 2011.67 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 15000.00 грн. - моральної шкоди, 6800.00 в рахунок відшкодування понесених процесуальних витрат, а всього 23811.67 грн..

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної злочином шкоди відмовити.

Позов прокурора Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі фінансового управління Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь фінансового управління Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області (р/р 31416544700522 в ГУ ДКС в Київській області, МФО 821018, код 24060300 «Інші надходження») в рахунок відшкодування витрат, понесених КЗ Рокитнянської районної ради Київської області «Рокитнянська центральна районна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1, 3711.25 грн..

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування понесених процесуальних витрат по оплаті правової допомоги 1400.00 грн.

Судові (процесуальні) витрати - вартість проведеної у провадженні судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 384.00 грн. після набрання вироком законної сили стягнути на користь держави із засудженого ОСОБА_5.

Судові (процесуальні) витрати - судовий збір на загальну суму 1102.40 грн. за результатами розгляду судом заявлених у провадженні позовів після набрання вироком законної сили стягнути на користь держави із засудженого ОСОБА_5.

Речові докази по справі - металевий кухонний ніж з червоною пластиковою рукояткою та сарафан жіночий, які знаходяться у спецпакетах №№ 0284787 та 2019185 та перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського районного суду Київської області, після набрання вироком законної сили передати потерпілій ОСОБА_1.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В.Литвин