Постанова № 64177740, 30.12.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1271/16-а

Провадження № 2-а/368/31/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2016 року Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

представник позивача уточнив позовні вимоги позивача та просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, викладену у листі від 01.06.2016 року за № 29/Х-295, у проведені виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації заяв від 25.03.2016р. та від 11.05.2016 р. ОСОБА_2, висновку щодо можливості проведення одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами та зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності ОСОБА_2, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, разом з підтверджуючими документами, посилаючись на те, що він проходив службу в органах внутрішніх справ, на посаді інспектора ДПС Кагарлицького взводу з обслуговування стаціонарних постів при Управлінні ДАІ Головного управління внутрішніх справ в Київський області з 29.07.2002 року по 07.11.2015 року.

7.11.2015 року наказом № 1 він був зарахований до Головного управління Національної поліції в Київський області на посаду інспектора із присвоєнням спеціального звання старший сержант поліції.

Наказом № 52 від 08.02.2016 року він був звільнений із Національної поліції у запас в звязку із хворобою.

Підставою для звільнення із поліції було свідоцтво про хворобу №105/3в від 3.02.2016 року. Відповідно до свідоцтва про хворобу його хвороба повязана із проходженням служби в органах внутрішніх справ. Постановою від 3.03.2016 року ВЛК було внесено зміни до свідоцтва про хворобу та зазначено, що захворювання повязано із захистом Батьківщини, повязане із службою в ОВС.

Відповідно до п. 3 2) постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 «Про порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» йому призначається та виплачується грошова допомога у разі встановлення інвалідності 2 групи.

Він звернувся до відповідача із заявою про виплату йому грошової допомоги 11.05.2016 року, та отримав відмову від 01.06.2016 р. №29/х-295 у виплаті із зазначенням причини відмови, як - визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з проходженням ним служби в поліції та начебто законодавством не передбачена виплата одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Вважає вказану відповідь від 01.06.2016 року №29/х-295, як рішення органу владних повноважень незаконним, таким, що обмежує та порушує його законні права та інтереси, внаслідок чого підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 105/3в від 3.02.2016 року та постановою від 3.03.2016 р. його хвороба повязана з проходженням служби в ОВС та захворювання повязане із захистом Батьківщини, повязане із службою в ОВС.

Пунктом 15 Розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію"№58о-УІІІ встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Враховуючи положення наведеної норми, він вважає, що за ним, як колишнім працівником міліції, якому встановлена інвалідність під час проходження служби в органах внутрішніх справ, відрядженого до зони проведення антитерористичної операції, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

Так, ч. 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №5б5~ХІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку пошкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, ст. 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого пошкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12.05.2007 затвердив "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції".

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності з установлення інвалідності працівника міліції встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. N 2о8-УІІІ "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на тримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. N 707.

Оскільки позивачу була встановлена 3 група інвалідності з 03.03.2016, а з 22.11.2016 р. 2 група інвалідності в даному випадку одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 р. днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Тобто з 03.03.2015 у нього виникло право на отримання грошової допомоги.

Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби заяву з відповідними документами.

Згідно п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сімї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Порядку № 850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, «або у разі відмови - для письмової повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову у призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обовязок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Отже, розгляд його заяви відбувся з порушенням Порядку № 850, оскільки відповідач не звертався ні з документами, ні з висновком до МВС щодо виплати грошової допомоги позивачу, і відповідно будь-яке рішення з даного питання Міністерством внутрішніх справ України не приймалося.

Таким чином, відповідач діяв не у спосіб та не в порядку, що визначені чинним законодавством, відтак його дії є протиправними.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подавши до суду заперечення, в якому просить суд справу слухати без участі представника та відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ГУМВС України в Київській області в повному обсязі з наступних підстав. Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Київській області із позовними вимогами викладеними у адміністративному позові позивача не згодне, та заперечує в повному обсязі із наступних підстав. 08.02.2016 р. ОСОБА_2 було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 п 1 ип.2 (через хворобу) ЗУ «Про Національну поліцію». Згідно свідоцтва про хворобу від 03.02.2016 р. № 105/3В військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Київській області» ОСОБА_2 було встановлено діагноз, що дане захворювання повязане з проходженням служби в овс. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0214422 від 23.03.2016 ОСОБА_2П встановлено III групу інвалідності (травма повязана з виконанням службових обовязків). Звертають увагу суду на те, що постановою ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Київській області» від 03.03.2016 № 150 3В було внесено зміни в п. 12. Свідоцтва про хворобу № 105/ЗВ від 03.02.2016 на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що: захворювання повязане із захистом Батьківщини та зв'язок захворювання в п. 12. Свідоцтва про хворобу № 105/ЗВ від 03.02.2016 - відмінити. Також, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ № 0527584 від 22.11.2016 р. позивачеві встановлено II групу інвалідності (захворювання повязане із захистом Батьківщини). Виплата одноразової грошової допомоги поліцейським здійснюється відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського». Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено виплату одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання повязане із захистом Батьківщини. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами У країни. Від так вважають, що правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги позивачеві відсутні.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне уточнені позовні вимоги позивача задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків , встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 в період з 29.07.2002 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом по управлінню Державної автомобільної інспекції від 07.11.2015 № 618 о/с позивача 07.11.2015 року звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 "к" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)) (а.с.2).

Як вбачається із копії трудової книжки позивача, ОСОБА_2 у період із 07.11.2015 по 08.02.2016 року проходив службу в органах Національної поліції.

Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0214422 від 23.03.2016 за результатами первинного огляду ОСОБА_2 із 03.03.2016 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане із захистом Батьківщини.

Свідоцтвом про хворобу № 105/3в від 03.02.2016 також підтверджено наявність у позивача захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.6).

11.05.2016 позивач звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київської області, у якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 13).

01.06.2016 р. ГУ МВС України в Київській області надало відповідь, з якої вбачається, що на даний час законодавством не передбачена виплата одноразово грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало, захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 14).

Частиною 6статті 23 Закону України "Про міліцію"встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно достатті 23 Закону України "Про міліцію"Кабінет Міністрів України Постановою № 850 від 21.10.2015затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до п.7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

-заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

-довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

-довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

-постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

-акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

-сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

-документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.8 Порядку №850).

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Крім того, Порядком № 850 передбачено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення (п. 7 Порядку №850).

Відповідно до абз.3 п.15Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію"право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбаченихЗаконом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинностіЗаконом України "Про Національну поліцію".

Таким чином за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію"одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченоїЗаконом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Міністерство внутрішніх справ України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у їх видачі, а тому суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взагалі не розглядав матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, тоді як відповідно до п.9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження матеріалів мало прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій, натомість вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконними рішення та зобов'язання вчинити дії в повному обсязі .

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, викладену у листі від 01.06.2016 року за № 29/Х-295, у проведені виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації заяв від 25.03.2016р. та від 11.05.2016 р. ОСОБА_2, висновку щодо можливості проведення одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами.

Зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності ОСОБА_2, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, разом з підтверджуючими документами.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.І. Шевченко