Рішення № 64173306, 17.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/5984/15-ц 22-ц/774/11/К/17

Справа № 211/5984/15-ц Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22ц/774/11/К/17 ОСОБА_1

Категорія - 27 (IV) Доповідач Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

за участі секретаря: Гладиш К.І.,

за участі: представника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2015 року позивач ОСОБА_6 акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_2» (далі ПАТ «ВіЕйБі Банк»), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17 березня 2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № BLаЖГА00019364 (надалі Договір), відповідно до якого ОСОБА_5 отримала кредит на поточні потреби в розмірі 5000 грн., термін повернення кредиту 17 березня 2014 року. Відповідно до п.2.4.2 Договору проценти та комісію за управління кредитом Відповідач повинен сплачувати щомісячно в день повернення кредиту відповідно до платежів, передбачених у Графіку погашення заборгованості за кредитом, наведеному у Додатку №1 цього Договору. Процентна ставка за Договором встановлена на рівні 15,00% річних (п.3 Спеціальної частини Договору). Згідно із п.2.5.2 Договору Відповідач зобовязується не пізніше дати, встановленої в Графіку, поповнювати рахунок Банку, вказаний у п.6 Спеціальної частини Договору, у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суми платежів, встановлені в Графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом. Відповідач ухиляється від виконання своїх зобовязань. Згідно п.4.3 Договору, у випадку прострочення Позичальником сплати за Графіком має право вимагати від Позичальника додатково сплатити пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобовязань, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка 0,50% та те, що пеня розраховується за методом (факт/360», зазначено у п.9 Спеціальної частини Договору.

Станом на 17.08.2015 року сума заборгованості відповідача перед Банком складає 16282,80 грн., з яких: 2012,99 грн. прострочена сума кредиту; 729,43 грн. прострочені проценти за користування кредитом; 1108,66 грн. прострочена комісія, 12431,72 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2016 року позовні вимоги позивача задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» заборгованість по кредитному договору № BLаЖГА00019364 від 17.03.2011 року на загальну суму 5702,16 (пять тисяч сімсот дві) гривні 16 копійок, яка складається з простроченої суми кредиту - 1851,08 гривень, пені за несвоєчасне погашення кредиту - 3851,08 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_5 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378 гривень.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про повне задоволення позовних вимог. Зокрема посилається на те, що суд першої інстанції при проведенні своїх розрахунків не звернув уваги на п.п. 2.5.5 Погашення простроченої суми Кредиту, прострочених процентів за користування кредитними коштами та простроченої комісії за управління Кредитом може здійснюватися відповідно до п. 2.5.7 Загальної частини Договору шляхом здійснення Банком договірного списання коштів з рахунків Позичальника та в черговості, передбаченій п.2.5.6 Загальної частини договору.

Відповідно до п.2.5.6 Загальної частини договору станом на 22.01.2016 року, на момент розгляду справи судом першої інстанції, заборгованість за кредитним договором згідно розрахунку з урахуванням сплачених 2000 грн. становить 16383 грн. 84 коп., з яких: прострочена сума кредиту 1900 грн. 58 коп., прострочені проценти за користування кредитом 76 грн. 63 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту (штраф, неустойка) 14406 грн. 63 коп.

Крім того позивач зазначає, що зменшення розміру пені за несвоєчасне погашення кредиту (штраф, неустойка) спричинить невиправдані видатки з Державного бюджету України, а також збитки для держави в особі Фонду гарантування в особливо великих розмірах.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 17 березня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № BLаЖГА00019364 (а.с. 8-15).

Відповідно до п.1.1 Спеціальної частини Договору банк надав ОСОБА_5 кредит в сумі 5000 гривень (а.с.8).

Однак, ОСОБА_5, умови договору належним чином не виконано, було порушено вимоги пункту 2.5. Договору, а саме зобов'язання щомісяця в строки, визначені Графіку погашення заборгованості, здійснювати погашення частини суми заборгованості та процентів.

Відповідно до наданого розрахунку (а.с.5), станом на 17.08.2015 року, ОСОБА_5 має заборгованість по договору на загальну суму 16282,80 грн., з яких: 2012,99 грн. - прострочена сума кредиту; 729,43 грн. прострочені проценти за користування кредитом; 1108,66 грн. прострочена комісія, 12431,72 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» суд першої інстанції виходив з того, щоненалежне виконання відповідачем ОСОБА_5 взятих на себе зобовязань відповідно до умов укладеного Кредитного договору передбачає стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості з урахуванням сплачених 01.10.2015 року та 30.10.2015 року відповідачем 2000 грн.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшення розміру неустойки, пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо стягнення сум заборгованості з урахуванням сплачених 01.10.2015 року та 30.10.2015 року відповідачем 2000 грн. та проведеним судом розрахунком виходячи з наступного.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, у звязку з чим колегія суддів скасовує рішення суду на підставі п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України у звязку з недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи та порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалює нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_5, умови договору належним чином не виконано, було порушено вимоги пункту 2.5. Договору, а саме зобов'язання щомісяця в строки, визначені Графіку погашення заборгованості, здійснювати погашення частини суми заборгованості та процентів.

Відповідач не заперечувала проти наявності заборгованості за кредитним договором, проте звернулась до суду першої інстанції із заявою про зменшення розміру пені у звязку із тим, що вона значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суду апеляційної інстанції (а.с.56), станом на 22.01.2016 року, тобто на момент ухвалення судом першої інстанції рішення, ОСОБА_5 має заборгованість по договору на загальну суму 16383,84 грн., з яких: 1900,58 грн. - прострочена сума кредиту; 76,63 грн. прострочені проценти за користування кредитом; 14406,63 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту (штраф, неустойка).

Таким чином, позивачем, відповідно до вимог п.2.5.6 Загальної частини договору встановлено розмір заборгованості за кредитним договором з урахуванням сплати відповідачем 2000 грн. згідно квитанцій від 01.10.2015 року та 31.10.2015 року.

У звязку із наданим розрахунком, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача 1900,58 грн. - простроченої суми кредиту та 76,63 грн. прострочених процентів за користування кредитом.

Визначаючи розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту (штраф, неустойка) колегія суддів виходить з наступного.

Керуючись вимогами ч.3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки, пені може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та наявності інших обставин, які мають істотне значення, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої пені до 3851,08 гривень, оскільки сума пені - в розмірі 14406,63 гривень значно перевищує розмір існуючої заборгованості за кредитом та нарахованими процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду першої інстанції сплачено судовий збір на суму 1378грн., а за подання апеляційної скарги 1339,80 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вище наведеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу позивача, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1,зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» ( р/р 32076420401 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024, ЄДРПОУ 19017842) заборгованість по кредитному договору № BLаЖГА00019364 від 17.03.2011 року на загальну суму 5828 (пять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривен 29 копійок, яка складається з простроченої суми кредиту - 1900 гривень 58 коп., прострочених процентів за користування кредитом - 76 грн. 63 коп. та пені за несвоєчасне погашення кредиту - 3851,08 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1,зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_3 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378 ( одну тисяча триста сімдесят вісім ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1,зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» ( р/р 32076420401 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024, ЄДРПОУ 19017842) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1339 ( одна тисяча триста тридцять девять ) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: