Ухвала суду № 64172670, 18.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/800/17 Справа № 202/3098/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Варенко О.П.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення коштів, збережених без достатньої правової підстави,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року накладено арешт на належне відповідачам і зареєстроване за ними на праві власності наступне рухоме та нерухоме майно:

-автомобіль «DACIA LOGAN», 2008 р.в., обєм двигуна 1598 см3;

-автомобіль «ВАЗ 21099», 2002 р.в., обєм двигуна 1499 см3;

що належать на праві власностіОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1;

-автомобіль «LEXUS GS 430», 2008 р.в., обєм двигуна 4664 см3;

-автомобільний причеп «КУПАВА 81323», 2001 р.в.;

-автомобіль «NISSAN PATROL», 2000 р.в., обєм двигуна 3000 см3;

-автомобіль «MERCEDES-BENZ 420», 1995 р.в., обєм двигуна 4196 см3;

-автомобіль«ГАЗ 21Р», 1969 р.в., обєм двигуна 2100 см3;

-автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER PRADO», 2005 р.в.;

-автомобіль «VOLKSWAGEN MULTIVAN», 2007 р.в., обєм двигуна 3198 см3;

-мотоцикл «HARLEY-DAVIDSON SOFTAIL FAT BOY», 2014 р.в., обєм двигуна 1690 см3;

-мотоцикл «JAWA 350», 1986 р.в., обєм двигуна 350 см3;

-квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,6 м2,

що належать на праві власностіОСОБА_2, РНОКППНОМЕР_2.

Не погодившись з такою ухвалою, відповідач ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2016 року позивач звернувся до відповідачів з позовом про стягнення коштів, збережених без достатньої правової підстави.

З метою забезпечення позову ОСОБА_3 також звернувся до суду з письмовою заявою про накладення арешту на належне відповідачам майно.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України - суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України - про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання.

Відповідно до ст.ст.151-153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 та 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Однак, в порушення вищезазначених вимог процесуального права, вирішуючи питання щодо забезпечення позову та постановлюючи 25 жовтня 2016 року оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а саме: судом не зясована належність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 майна, на яке накладено арешт, не встановлено його вартість для визначення співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Крім того, не перевірено наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; не зазначено в чому полягає ризик утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Виходячи із того, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам, окрім того, застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт позивачем належним чином не вмотивовано, не викликано необхідністю при розгляді позову і може призвести до безпідставного обмеження відповідачів у користуванні майном.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову та дійшов передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі, у звязку з чим оскаржена ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_6