УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
У Х В А Л А
Іменем України
11 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Дзюбіна В.В.
суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.
при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника за довіреністю Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року,
за участю прокурора - Северина К.М.
представників власника майна - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
у с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42014100000001268від 28.10.2014 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, задоволеноклопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 Пинзара А.І. про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 22 листопада 2016 року під час обшуку приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, зокрема на:
- ноутбук «HP» s/n CNU5280W72;
- системний блок чорного кольору «LG»;
- системний блок без номеру, чорного кольору із CD-ромом «LG»;
- системний блок чорного кольору без номеру.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання прокурора, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки вилучена під час проведення обшуку комп'ютерна техніка має статус тимчасово вилученого майна та містить ознаки такої, що має доказове значення для досудового розслідування кримінального провадження №42014100000001268.
Не погоджуючись з прийнятим місцевим судом рішенням, представник Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в які просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ПинзараА.І. про арешт майна та зобов'язати прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 Пинзара А.І. повернути незаконно вилучене майно, під час проведення обшуку 22.11.2016 р. в приміщенні Університету «Україна» за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, а саме системні блоки та ноутбуки.
Мотивуючи доводи викладені в апеляційній скарзі представник університету вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 168 КПК України, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді про обшук від 17.11.2016 р. прямо не було надано дозволу на вилучення комп'ютерної техніки, однак під час обшуку таку комп'ютерну техніку, всупереч вимог ч. 2 ст. 168 КПК України було вилучено, а слідчим суддею безпідставно, без врахування вказаних порушень кримінального процесуального закону, на які звертав увагу представник власника майна в судовому засіданні, в суді першої інстанції, було накладено арешт.
Також, апелянт зазначає про те, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в постановленій ним ухвалі, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Крім того, апелянт зазначає про те, що у клопотанні прокурора не зазначено та в повній мірі не доведено, а слідчим суддею, в постановленій ним ухвалі, не встановлено правовий статус арештованого майна та його відповідність, критеріям, визначеним чинним кримінальним процесуальним законом.
Також, представник власника майна, в поданій ним апеляційній скарзі, вказує на порушення слідчим суддею, під час розгляду клопотання прокурора, строків розгляду відповідного клопотання, визначених ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу має зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, в провадженні Солом'янського управління національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42014100000001268 28.10.2014 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 364, .ч 2 ст. 366 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що впродовж 2009-2014 років службовими особами Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради підписано розрахунки фактичних фінансових витрат, понесених Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна» на виконання цільової програми «Турбота. Назустріч киянам», затвердженої Київською міською радою. В ході проведеної Управлінням внутрішнього фінансового контролю та аудиту Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради перевірки було встановлено, що сума різниці між виставленими впродовж 2009-2014 років Університетом «Україна» до оплати розрахунків витрат за навчання студентів та фактично наданими послугами склала 1235,1 тис. грн. Таким чином, внаслідок зловживання службовими особами Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради службовим положенням, бюджету міста було завдано збитки на суму 1235,1 тис. грн.
Крім того, як було встановлено органом досудового розслідування, службовими особами Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» внесено недостовірні відомості до розрахунків фактичних фінансових витрат за січень - серпень 2012 року за навчання студентів по програмі «Турбота. Назустріч киянам», які подані до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради, що призвело до завдання збитків бюджету на суму 303,4 тис. грн.
З метою виявлення документації та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання майна, яке здобуте в результаті його вчинення, а також збирання доказів у кримінальному провадженні, а саме книг реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р., касових книг з додатками (реєстрами) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р., а також контрактів, укладених між Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна» та студентами, які навчалися в період часу з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. по програмі «Турбота. Назустріч киянам» на 2011 - 2015 роки, сторона обвинувачення звернулася з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуків в приміщенні Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
17.11.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання прокурора та надано дозвіл останньому на проведення обшуку приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, з метою виявлення документації та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання майна, яке здобуте в результаті його вчинення, а також збирання доказів у кримінальному провадженні, а саме книг реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р., касових книг з додатками (реєстрами) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р., а також контрактів, укладених між Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна» та студентами, які навчалися в період часу з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. по програмі «Турбота. Назустріч киянам» на 2011 - 2015 роки.
22.11.2016 р. на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.11.2016 р. було проведено обшук приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, в результаті якого були виявлені та вилучені системні блоки та ноутбуки, прямого дозволу на вилучення яких ухвалою місцевого суду надано не було.
23.11.2016 р. прокурор Київської місцевої прокуратури № 9 ПинзарА.І. звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вилучені в ході проведення 22.11.2016 р. обшуку приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, системні блоки та ноутбуки, посилаючись на наявність підстав для накладення арешту на вказану комп'ютерну техніку, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки вилучені під час проведення 22.11.2016 р. обшуку системні блоки та ноутбуки відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
30.11.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 22 листопада 2016 року під час обшуку приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, зокрема, на системні блоки та ноутбуки, перелік яких зазначений в клопотанні прокурора.
Разом з тим, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва приходить до висновку про те, що дослідивши обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про наявність достатніх правових підстав для накладення арешту на вилучене 22.11.2016 р. під час обшуку приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, майно, з огляду на те, що вказані системні блоки та ноутбуки мають статус тимчасово вилученого майна, мають доказове значення в даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Разом з тим, обшук приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, було проведено на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.11.2016 р., якою було надано дозвіл на виявлення та вилучення виключно лише на книг реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р., касових книг з додатками (реєстрами) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р., а також контрактів, укладених між Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна» та студентами, які навчалися в період часу з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. по програмі «Турбота. Назустріч киянам» на 2011 - 2015 роки, без прямого дозволу на вилучення комп'ютерної техніки, зокрема системних блоків та ноутбуків.
Отже, органом досудового розслідування, в порушення вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, під час проведення обшуку 22.11.2016 р. в приміщеннях Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, безпідставно було проведено вилучення комп'ютерної техніки, а тому прокурор не мав права ініціювати внесення до суду клопотання про арешт цих системних блоків та ноутбуків, які фактично є електронними інформаційними системами, а слідчий суддя накладати арешт на ці системні блоки та ноутбуки.
Крім цього, посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України також не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтоване та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам статті 171 КПК України, з огляду на те, що на момент звернення з відповідним клопотанням, прокурором не враховано вимоги чинного кримінального процесуального закону, та взагалі не конкретизовано правову підставу для накладення арешту на майно, відповідно до діючої на час звернення з клопотанням про арешт майна норми ст. 170 КПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене мотивування клопотання, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.
Так, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких прокурор вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника за довіреністю Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» ОСОБА_1, - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42014100000001268 від 28.10.2014 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, якою задоволеноклопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 Пинзара А.І. про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 22 листопада 2016 року під час обшуку приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, зокрема на:
- ноутбук «HP» s/n CNU5280W72;
- системний блок чорного кольору «LG»;
- системний блок без номеру, чорного кольору із CD-ромом «LG»;
- системний блок чорного кольору без номеру, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 Пинзара А.І. про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене 22 листопада 2016 року під час обшуку приміщень Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, зокрема на:
- ноутбук «HP» s/n CNU5280W72;
- системний блок чорного кольору «LG»;
- системний блок без номеру, чорного кольору із CD-ромом «LG»;
- системний блок чорного кольору без номеру, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І:
В.В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І. О. Р и б а к
Судове рішення № 64171850, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 11.01.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/19496/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: