Постанова № 64171846, 20.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2017 року № 826/25235/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест"до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування Податкової вимоги та Рішення про опис майна у податкову заставу, визнання неправомірними дій,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Податкову вимогу від 09 вересня 2015 року №11890-23, винесену Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про опис майна у податкову заставу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22 вересня 2015 року №368/26-50-23-01-09;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо зарахування сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли в січні 2015 року, в рахунок сплати податкового боргу, що склався з узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем безпідставно прийнято оскаржувані позивачем Податкову вимогу та Рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки за Позивачем сум податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на час їх прийняття не обліковувалось.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлений, надав до суду письмові заперечення на позов.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, .

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 09 вересня 2015 року прийнято Податкову вимогу форми "Ю" №11890-23 (а.с. 26), якою повідомлено Позивача про наявність у нього станом на 08.09.2015 року 24661,44 грн. суми податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Рішенням Відповідача «Про опис майна у податкову заставу» від 22 вересня 2015 року №368/26-50-23-01-09, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.27), вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - Позивача, а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

В обґрунтування своєї правової позиції, Відповідач зазначив в запереченнях на адміністративний позов, що ним прийнято оскаржувані Позивачем Податкову вимогу та Рішення про опис майна у податкову заставу на підставі того, що у відповідності до чинного законодавства за наявності у підприємства податкової заборгованості. податкова вимога формується контролюючим органом автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи, тому навіть її скасування у судовому порядку не вирішує питання погашення податкового боргу, що в свою чергу тягнутиме за собою формування інших податкових вимог. Крім того, в Запереченнях Відповідачем зазначено, що платіжні доручення, які начебто підтверджують сплату Позивачем податкової заборгованості, оформлені неналежним чином.

Згідно з частиною першою ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року, у справі №826/5828/15за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест» задоволено частково; визнано протиправним податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03.02.2015 року № 218-23; в задоволенні решти позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року (К/800/42196/15) у зазначеній вище справі касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 повернуто особі, яка її подала.

Крім того, Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2015 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, у справі №826/15821/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 05.05.2015 року №4436-23; визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу від 27.05.2015 року №172/26-50-23-01-08.

Як встановлено в зазначених вище судових рішеннях, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкову вимогу від 03.02.2015 року № 218-23, згідно якої станом на 02.02.2015 року за платником обраховується податкова заборгованість по податку на додану вартість у сумі 20663,11 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 15.07.2015 року у справі №826/5828/15 визнано протиправною податкову вимогу від 03.02.2015 року №218-23. В частині скасування цієї податкової вимоги вказано, що вона є відкликаною в квітні 2015 року на підставі пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України.

Відповідачем 05.05.2015 року прийнято податкову вимогу №4436-23, відповідно до якої за ТОВ «Промгазінвест» станом на 04.05.2015 року обліковується податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість в розмірі 22383,22 грн.

Також, податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 27.05.2015 року №172/26-50-23-01-09.

30.01.2015 року, тобто у строки, встановлені п. 57.1 ст. 57 ПК України, Позивачем до ПАТ "Енергобанк" було подано платіжне доручення від 30.01.2015 року №189 на перерахування коштів (податку на додану вартість за грудень 2014 року) у сумі 21881,00 грн., що підтверджується відповідною відміткою банку на вказаному дорученні про розрахункового документа 30.01.2015 року.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем 30.01.2015 року ініційовано переказ коштів в оплату податку шляхом подання платіжного доручення від 30.01.2015 року № 189.

Проте, відповідно до примітки банку на звороті платіжного доручення від 30.01.2015 року № 189 зазначений розрахунковий документ ТОВ "Промгазінвест" був повернутий без виконання з посиланням на положення абз. 8 п. 1.25 глави 1 розділу ІІІ Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" (зазначена норма цього Рішення в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин була викладена наступним чином: "під час виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку".).

При цьому, за даними офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www.fg.gov.ua) на підставі постанови Правління Національного банку України від 12.02.2015 року № 96 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЕНЕРГОБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 12.02.2015 № 29 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ЕНЕРГОБАНК", згідно з яким з 13.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Енергобанк", код ЄДРПОУ 19357762, МФО 300272, місцезнаходження: вул. Воздвиженська, 56, м. Київ. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Енергобанк" призначено провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення ОСОБА_2. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Енергобанк" запроваджено строком на три місяці з 13.02.2015 по 12.05.2015 включно.

Постановою Правління Національного банку України від 11 червня 2015 року № 370 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Енергобанк".

Як вбачається з наявних матеріалів справи операція з повернення коштів в сумі 21 881 грн., переказ яких попередньо був ініційований клієнтом (Позивачем) згідно платіжного доручення від 30.01.2015 року № 189 в оплату податку на додану вартість, сталося не за ініціативою та без відома підприємства. Протилежного відповідачем під час розгляд у цієї справи доведено не було.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку про те, що подання до установи банку платіжного доручення на перерахування суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 21 881 грн. було здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, та обов'язок позивача щодо сплати такого грошового зобов'язання у вказаній сумі припинився 30.01.2015 року, у зв'язку з чим у контролюючого органу не було підстав для виставлення оспорюваної податкової вимоги за відсутності сформованої у законодавчо встановленому порядку податкової заборгованості.

Отже, враховуючи викладене, в даному випадку вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався платник, отже платник податків відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, у зв'язку з чим у податкового органу не має підстав для винесення та надсилання Позивачу спірної податкової вимоги.

Разом з тим, як і у випадку з податковою вимогою, право податкової застави та, відповідно, на винесення рішення про опис майна у податкову заставу, виникає лише у випадку наявності у платника податків простроченої заборгованості за узгодженими податковими зобов'язаннями (п. 89.1 ст. 89 ПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про опис майна у податкову заставу від 27.05.2015 року №172/262-50-23-01-08 підлягає скасуванню.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з абз. 1 п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 89.1. ст. 89 Податкового кодексу України, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України, в цій же редакції, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів існування у Позивача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 24661,44 грн., на підставі якої Відповідачем прийнято оскаржувані Податкову вимогу та Рішення про опис майна у податкову заставу, ним не надано, у зв'язку з чим, їх прийнято безпідставно, а отже, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо зарахування сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли в січні 2015 року, в рахунок сплати податкового боргу, що склався з узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 89.7. ст. 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З урахуванням того, що за грудень 2014 року за Позивачем не обліковувався податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), Відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав для зарахування сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли в січні 2015 року, в рахунок сплати податкового боргу, що склався з узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Розподіл судових витрат підлягає здійсненню у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 69-72, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми "Ю" від 09 вересня 2015 року №11890-23 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 24661,44 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві «Про опис майна у податкову заставу» від 22 вересня 2015 року №368/26-50-23-01-09.

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо зарахування сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли в січні 2015 року, в рахунок сплати податкового боргу, що склався з узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код за ЄДРПОУ 39468461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" (код за ЄДРПОУ 34491983) 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. суми судового збору, сплаченого Платіжними дорученнями від 12 листопада 2015 року №464 та від 30 листопада 2015 року №507.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук