Постанова № 64170196, 19.01.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/2309/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 08.09.2016 за №7026/6-16, про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби орієнтовною площею 18,0 га на території Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області;

зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби орієнтовною площею 18,0 га на території Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області та прийняти за результатами його розгляду рішення з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Земельним кодексом України не передбачено необхідності подання відомостей щодо перспективи використання земельної ділянки та довідки про наявність поголів'я худоби з метою одержання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби, а тому вимога відповідача про необхідність надання таких документів є протиправною.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином. Надав до суду службову записку, у якій повідомляється про неукомплектованість штату юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Водночас клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Так само відповідачем не надано письмових заперечень проти позову.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

А відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, достатність наданих суду доказів для розгляду справи по суті, судовий розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби орієнтовною площею 18,0 га на території Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

За результатами розгляду цього клопотання відповідач листом від 08.09.2016 вих. №7026/6-16 повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до "Довідника по сінокосах та пасовищах" на звичайних природних пасовищах норма випасу на одну голову худоби складає 0,6 га; до цієї площі необхідно додати 10-15% запасної площі в порядку страхового фонду (0,06 га). Таким чином, на весь період випасання на одну голову худоби необхідно відводити 0,66 га /а.с. 12/. З метою вирішення порушеного питання позивачу запропоновано надати до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області обґрунтування щодо перспективи використання бажаної земельної ділянки та довідку про наявність поголів'я худоби.

Отже, з наведених підстав позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини першої статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

З урахуванням наведеного, позивач скористався своїм правом на звернення до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби. До заяви позивач додав викопіювання з кадастрової карти (плану) із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки /а.с. 9/.

Як визначено абзацом першим частини третьої згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як зазначено судом вище, відмовляючи позивачу у наданні відповідного дозволу відповідач посилався на відомості "Довідника по сінокосах та пасовищах" щодо норм випасу на одну голову худоби, у зв'язку з чим вказав ініціатору звернення на необхідність подання до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області обґрунтування щодо перспективи використання бажаної земельної ділянки та довідки про наявність поголів'я худоби.

Однак суд зауважує, що відповідно до наведеного вище положення частини другої статті 123 Земельного кодексу України вимагання від заявника додаткових матеріалів та документів, не передбачених цією статтею, забороняється.

Подання затребуваних відповідачем документів чинним законодавством не передбачено, а тому суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідна вимога є протиправною.

Інші обґрунтування відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.09.2016 вих. №7026/6-16 відсутні.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідач не довів суду, що у спірних відносинах він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Разом із цим, позивач навів належні та допустимі докази порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 41, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 08.09.2016 за №7026/6-16, про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби орієнтовною площею 18,0 га на території Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби орієнтовною площею 18,0 га на території Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області та прийняти за результатами його розгляду рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1102,42 грн (одна тисяча сто дві гривні сорок дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Бойко