Постанова № 64169142, 18.01.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року 09 год. 50 хв. Справа № 808/3908/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (далі іменується - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку у розмірі 20 586,42 грн.

В обґрунтування вимог подання зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який виник в результаті несплати відповідачем узгодженої суми єдиного податку, самостійно визначеної ним у поданій до контролюючого органу декларації. Зазначає, що позивачем вживались, передбачені нормами Податкового кодексу України заходи щодо стягнення з фізичної особи заборгованості, однак, направлена на його адресу податкова вимога від 19.09.2016 № 3367-17 залишилась без виконання. Враховуючи, що на сьогодні податковий борг відповідача є не погашеним до бюджету, Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області просить стягнути його в судовому порядку.

Ухвалою судді від 21.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3908/16, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 18.01.2017.

Позивач у судове засідання не з'явився.

18.01.2017 до суду надійшло клопотання від представника позивача від вх. № 1289 про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягає.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень проти позову від нього на адресу суду не надходило.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ст.41 КАС України у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: 72319, АДРЕСА_1.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до контролюючого органу податкову декларацію по єдиному податку (№ 913910966 від 12.07.2016), якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання з єдиного податку до сплати бюджет на загальну суму 26 775,00 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Проте, в установлений нормами Податкового кодексу України строк відповідачем вищезазначене зобов'язання було сплачено лише частково у сумі 6 188,58 грн. Таким чином, заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за вищевказаною декларацією складає 20 586,42 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушенняз аконодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено в п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуваннямштрафнихсанкцій за їхнаявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктами 59.1 та 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу, Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Запорізькій області вжила заходи передбачені статтею 59 Податкового кодексу України, а саме відповідачу була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкова вимога №3367-17 від 16.09.2016, яка повернулась без вручення.

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 20 586,42 грн.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача по стягненню з відповідача податкової заборгованості у вказаному розмірі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судовчинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку в сумі 20 586,42 грн. (двадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривень 42 (сорок дві) коп. на користь Місцевого бюджету м. Мелітополь (р/р 31413699700013, код ЄДРПОУ 37968956, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 18050400).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя М.С. Лазаренко