Ухвала суду № 64167930, 20.01.2017, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1603/16-ц

Провадження № 2/188/71/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Ніколаєва І.К.

при секретарі Карпенко С.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2Б

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Петропавлівска цивільну справу ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ такого майна між ними.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась позивачка ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з позовом про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ такого майна між ними.

В обґрунтування позовних вимого позивачка зазначила, що з січня 2000 року вони проживали з відповідачем спільно, однією сім'єю без реєстрації їх відносин.

12.06.2000 року під час проживання однією сім'єю відповідачем за їх спільні кошти було придбано домоволодіння № 130 по вул. Першотравнева в с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, про що свідчить договір купівлі-продажу укладений 12.06.2000. Відомості про власника на домоволодіння визначено як особиста приватна власність відповідача.

04.07.2002 року у них народилась донька Юлія, яка 26.07.2008 року померла. Відразу після народження доньки вони спільно почали проживати у будинку відповідача де і проживають спільно до цього часу.

20.12.2003 року сторони уклали належним чином шлюб, який було зареєстровано виконкомом Миколаївської сільської ради, Петропавлівського району, Дніпропетровської області за актовим записом № 35.

26.10.2010 року шлюб між ними було розірвано рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області. Після розірвання шлюбу сторони проживають разом. 13.07.2011 року народився син ОСОБА_4 та відповідач визнав його своїм сином.

Ще до вселення в будинок вони спільно з відповідачем проводили в будинку ремонтні роботи в чому їм допомагали родичі.

Позивач зазначає, що за час проживання було значно збільшено кількість господарських споруд, збільшилась вартість об'єкту нерухомого майна.

На підстав ст.ст. 3,60,62,69-71,74,82 Сімейного кодексу України позивачка прохає задовольнити її позов, попередньо визнати ціну позову 53000 гривень; визнати СПІЛЬНОЮ СУМІСНОЮ ВЛАСНІСТЮ її та відповідача наступне майно :

ДОМОВОЛОДІННЯ № 130 по вул. Першотравнева в с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області.

М'який куточок вартістю 4000.00 гривень: Меблева стінка вартістю 3000,00 гривень: Телефвізор вартістю 1500,00 гривень: Телевізор вартістю 1500,00 гривень; Диван вартістю 1500.00 гривень; Крісла - три штуки загальною вартістю 1000.00 гривень; 7Ліжко - 2 штуки - загальною вартістю 4000.00 гривень; Стіл письмовий вартістю 1500.00 гривень: Стіл журнальний вартістю 500,00 гривень; Кухонна стінка вартістю 4000.00 гривень; Кухонний куточок вартістю 4000.00 гривень; Холодильник «Атлант» вартістю 4000.00 гривень; Пральна машина автомат вартістю 2500,00 гривень; Газова плита вартістю 2000.00 гривень: Вентилятор вартістю 500,00 гривень:Меблева вітальня вартістю 4000.00 гривень; Душева кабінка вартістю 2000.00 гривень; Водонагрівач електричний вартістю 1000.00 гривень; Трюмо вартістю 1000.00 гривень; Музичний центр вартістю 2500.00 гривень; Кухонна витяжка вартістю 1000.00 гривень; Килими 2 штуки загальною вартістю 6000.00 гривень;

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, але пояснила, що їй потрібен тільки будинок, бо їй немає де проживати .

Представник позивачки позов підтримав повністю. Прохає суд витребувати у відповідача технічну документацію та оцінку будинку, викликати в судове засіданні сімох свідків вказаних у його письмовій заяві, які, на його думку, зможуть підтвердити факт того, що за час спільного проживання вартість будинку значно збільшилась і все це відбувалось за кошти позивачки. Представник вважає, що вони звернулись до суду повторно, але з інших підстав і з іншою вимогою.

Відповідач позов не визнав, надав суду судові рішення першої інстанції та апеляційного суду. Наголосив на тому, що позивачка повторно звертається з вказаними вимогами до нього.

Спір розглядався в судах і їй було повністю відмовлено у встановлені факту спільно проживання та визнання майна спільним.

Вислухавши позиваку її представника, відповідача, вивчивши надані рішення суд вважає, що провадження по даній справі підлягає закриттю з оглядом на наступні обставини.

Судом встановлено, що в судовому порядку розглядалась вимога позивачки про встановлення факту проживання однією сім'ю та визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю і у задоволенні вказаних вимого позивачі було повністю відмовлено, що підтверджується вступною та резолютивною частиною рішення Петропавлівського районного суду від 13.01.2016 року та Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року. Рішення Апеляційного суду на даний час чинне.

Як вказано у рішенні, апеляційний суд висловив свою думку щодо наявності підстав для визнання за позивачкою права спільної сумісної власності на частину домоволодіння № 130 по вул. Першотравневій в с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області і в задоволенні позовної вимоги відмовив. Також суд відмовив позивачці у визнанні факту спільного проживання з відповідачем по справі.

Тоді як позивачка, після ВІДМОВИ судом у визнанні майна спільною сумісною власністю та факту спільного проживання з відповідачем, знов звернулась до суду з вимогою про визнання за нею 1/2 частини спільного майна та домоволодіння № 130 по вул. Першотравневій в с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області посилаючись на норми СІМЕЙНОГО права.

Отже, суд погоджується з позицією відповідача який підтвердив, що до нього та сама вимога пред'являється повторно для розгляду судом. Його позиція повністю відповідає вивченими судом доказам.

ч. 2 ст. 205 ЦПК України вказує, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет з тих самих підстав.

При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір в сумі 551,20 гривень, що підтверджується квитанцією ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" від 09.11.2016 року № NOK3B 36005 , суд, в порядку ч.1 п.5 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», вважає за необхідне вказані витрати повернути позивачці.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 168,205, 209,210 суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ такого майна між ними, закрити.

Повернути ОСОБА_2 судовий збір сплачений за подання позовної заяви згідно платіжного доручення ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" від 09.11.2016 року № NOK3B 36005, в сумі 551 ( п'ятсот п'ятдесят одна ) гривня 20 копійок .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_6