Рішення № 64167598, 16.12.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1897/15-ц

Провадження № 2/0203/741/2015

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Мощевій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення помилково перерахованих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_3 предявила через суд зазначений позов до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 27 лютого 2015 року вона помилково перерахувала грошові кошти на картковий рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк» через систему Приват-24 на ім?я відповідача в сумі 87045,00 грн., хоч ні договірними відносинами, ні зобовязаннями вона не повязана з відповідачем, проте в ПАТ КБ «ПриватБанк» їй відмовлено у поверненні вказаної суми коштів, а на письмову вимогу від 10 березня 2015 року відповідач не повернув їй кошти, тому позивач, посилаючись як на підставу позову на ст. ст. 1212, 1214 ЦК України, просила суд стягнути з відповідача за свою користь безпідставно набуті кошти в сумі 87045,00 грн. та судові витрати в сумі 870,45 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, наполягаючи на задоволенні позовних вимог з наведених у позовній заяві підстав, визначених ст. 1212 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, заперечуючи тим, що вказані кошти позивачем перераховані не помилково, а за надані послуги у зв?язку з договірними правовідносинами з прокату автомобіля, оскільки позивач неодноразово спочатку зателефонувала за телефоном, розміщеним на офіційному сайті race.ua, де отримала консультації з приводу свого замовлення з 01 березня по 03 березня 2015 року, листувалась з цього питання електронною поштою, де оформила електронне замовлення, вказала, що водієм буде ОСОБА_7, надіслала його документи, після направлення їй смс-повідомлення з реквізитами здійснила оплату, тоді ж 27 лютого 2015 року був підписаний акт прийому-передачі автомобіля між ФОП ОСОБА_4 (з якої відповідач на підставі договору здійснює спільну діяльність) та ОСОБА_5, а в цьому договорі у п.13 вказано про можливість здійснення оплати на імя ФОП ОСОБА_6, тому позивач фактично уклала договір шляхом прийняття умов договору публічної оферти, оформлення замовлення, оплати за офіційними реквізитами, тому відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Треті особи ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання представників не прибули, представників не направили, причин неявки суд не повідомили, у зв?язку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст.36 ЦПК України розглядати справу у їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши зібрані письмові докази, розглянувши позов в межах заявлених вимог, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Так, відповідно до преамбули до договору публічної оферти про надання послуг з оформлення замовлень з прокату/оренди автомобілів через сайт www.race.ua ФОП ОСОБА_2 (надалі Виконавець), який діє на підставі Закону та договорів, укладених з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ГетманГлобал» (надалі Власник), пропонує укласти цей договір публічної оферти про надання послуг з прокату/оренди автомобілів та супутніх послуг через Веб-сайт по прокату автомобілів www.race.ua. Договір публічної оферти є публічним та, згідно ст.ст. 633, 641 ЦК України, його умови однакові для всіх споживачів, беззастережне прийняття умов якого (оплата будь-яким способом відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України) вважається акцептом даного договору між замовником і виконавцем та засвідчує факт його укладення.

Згідно з п.1 вказаного договору замовник фізична особа, що погодилася з умовами даного договору з метою одержання з метою одержання послуг з прокату автомобіля та/або резервування та оплати автомобіля для водія відповідно до умов даного договору;

водій/клієнт особа, що зазначена в договорі прокату автомобіля, яка підписує договір прокату та отримує автомобіль по акту прийому-передачі. Клієнт може бути як особою, що оформлює замовлення на Веб-сайті так і особою, що вказана, як водій при замовленні автомобіля та по якій надано дані паспорта, водійського посвідчення ,а якщо водій є громадянином України ІПН.

Відповідно до п.2 вказаного договору «Предмет договору» за даним договором замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов?язання надати послуги з оформлення замовлень на прокат автомобіля через Веб-сайт (п.2.1)

Послуга вважається такою, що надана виконавцем та отримана замовником в повному обсязі з моменту проведення замовником оплати за реквізитами виконавця для сплати коштів (п.2.2) (а.с.99-103).

Згідно умов договору №2101, укладеного 21 січня 2015 року ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2, сторони за даним договором зобов?язуються шляхом об?єднання зусиль спільно діяти в сфері надання послуг з прокату автомобілів (а.с.104).

Судом встановлено, що позивач заповнила замовлення на сайті race.ua, race.biz.ua за №47661915 від 27 лютого 2015 року на прокат автомобіля марки Toyota Prado, 2013 року випуску, на період 2-3 березня 2015 року, а перед цим вела листування електронною поштою з приводу замовлення, вартості послуг, комплектації автомобіля (а.с.106, 107, 108), а також надіслала електронною поштою документи водія, якого визначила як ОСОБА_8, зокрема, копію його паспорту, посвідчення водія та ІНН (а.с.111-115).

27 лютого 2015 року позивач через програмний продукт Приват24 здійснила безготівкову оплату замовлення автомобіля на прокат на картковий рахунок №5168742014095503, відкритий на ім?я ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) на суму 87045,00 грн., що підтверджується випискою ПАТ КБ «ПриватБанк» по рахунку відповідача, а також визнано відповідачем в судовому засіданні.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору публічної оферти про надання послуг з оформлення замовлень з прокату/оренди автомобілів через сайт www.race.ua, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 27 лютого 2015 року укладений договір прокату автомобіля №4766-19/15, а саме автомобіля марки Toyota, 2013 року випуску на період з 01 по 03 березня 2015 року, а також підписаний акт прийому-передачі автомобіля від 27 лютого 2015 року (а.с.109-110).

11 березня 2015 року позивач направила відповідачу письмову вимогу з приводу повернення сплачених нею коштів в сумі 87045,00 грн. (а.с.5).

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

Разом з тим, у даній справі судом встановлено, що оплата позивачем коштів в сумі 87045,00 грн. здійснювалася на виконання умов договору прокату за публічним договором.

Здійснення замовлення на веб-сайті відповідача та фактичне надання автомобіля в прокат вказаному у замовленні водію є тим юридичним фактом на підставі якого, з огляду на п. 4 ч. 2 та ч. 3 ст. 11 ЦК України між сторонами виникли обопільні цивільні права і обов'язки.

Спір з приводу належного виконання договору прокату, дотримання його умов, не свідчить про безпідставність набуття коштів відповідачем.

За встановлених в судовому засіданні обставин, оцінивши зібрані у справі докази на їх належність, допустимість, достатність кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв?язку за правилами ст. 212 ЦПК України, суд приходить до висновку про виникнення між сторонами договірних правовідносин з приводу договору прокату, правовідносини з приводу якого врегульовані §2 глави 58 ЦК України сукупно зі ст. ст. 633, 641 ЦК України, що, відповідно, не свідчить про виникнення між сторонами правовідносин, передбачених ст. 1212 ЦК України, у зв?язку з чим в задоволенні позову належить відмовити.

За правилами ст. 88 ЦПК України з огляду на результат розгляду справи судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 в задоволенні її позову до ОСОБА_2, треті особи фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення помилково перерахованих коштів відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко