Ухвала суду № 64165041, 18.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Шаховніна М.О.

№ 22-ц/796/258/2017 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» (далі - ТОВ «ФК «Рантьє») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Рантьє» заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 222,81 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 07 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимогТОВ «ФК «Рантьє» у повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушенням норм процесуального права, оскільки він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому був позбавлений можливості обґрунтувати свої заперечення на позовну заяву. Зазначає, що він не отримував від ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК» Рантьє» жодного письмового повідомлення про заміну кредитора за кредитним договором, в матеріалах справи відсутні докази сплати винагороди за договором факторингу. Матеріали справи не містять також підтвердження щодо повідомлення його про умови кредитування при укладенні договору. Позивач не надав суду належних доказів надання йому кредиту, а тому у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

В судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Р20.226.70902.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 27 232 грн., зі сплатою 14% річних строком на 60 місяців по 26 січня 2020 року, а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію у терміни, обумовлені цим договором шляхом сплати щомісячних платежів згідно з визначеним графіком (а. с. 12-14).

31 грудня 2015 року між ТОВ «ФК «Рантьє» та ПАТ «Ідея Банк» був укладений договір факторингу №31/12-1, за умовам якого ПАТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «Рантьє» свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема, і укладеним з ОСОБА_1 за кредитним договором. (а.с. 16-19).

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, ТОВ «ФК «Рантьє» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. Уточнивши позовні вимоги, ТОВ «ФК «Рантьє» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Р20.226.70902 від 26 січня 2015 року, яка відповідно до наданих розрахунків станом на 17 серпня 2016 року становить 13222,81 грн., з яких: 2307,65 грн. - сума простроченого тіла кредиту, 3185,82 грн. - сума прострочених процентів, 7729,34 грн. - сума простроченої комісії (а. с. 50-51, 58).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Рантьє».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення з нього простроченої заборгованості.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність доказів отримання ним від ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК» Рантьє» письмового повідомлення про заміну кредитора, відсутність даних про сплату винагороди за договором факторингу та надання кредиту, оскільки такі посилання відповідача спростовуються матеріалами справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «ФК» Рантьє» надало копію договору факторингу №31/12-2 від 31 грудня 2015 року, укладеного з ПАТ «Ідея Банк», витягу з додатку №2 до договору факторингу, повідомлення про заміну кредитора, копію реєстру поштових відправлень та роздруківки із сайту УДППЗ «Укрпошта» про отримання відповідачем поштового відправлення 16 травня 2016 року. Вказані документи є належними доказами заміни кредитора у зобов'язанні. На підтвердження факту видачі кредиту позивачем було надано суду копію ордера-розпорядження №1 про видачу кредиту від 26 січня 2015 року, меморіального ордера та виписку з особового рахунка ОСОБА_1 (а. с. 11, 16-20, 23, 59-67).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність у матеріалах справи підтвердження його повідомлення про умови кредитування на час укладення договору колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. В матеріалах справи відсутні докази оспорення відповідачем кредитного договору або визнання його недійсним.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді