Ухвала суду № 64164285, 11.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/3081/15 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/937/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні ОСОБА_2, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 13 липня 2015 року у справі за скаргою Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13 липня 2015 року скаргу задоволено. Визнано постанову Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №39038734 від 17.10.2014 року незаконною та скасовано.Зобов'язано Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відновити виконавче провадження №39038734 з примусового виконання виконавчого листа №2-396/10, виданого 19.09.2012р. Личаківським районним судом м.Львова про зобов'язання ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтажу самовільно здійсненої добудови до квартири.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2

В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу визнати незаконною та скасувати та визнати постанову про відновлення провадження ВП №39038734 від 27 липня 2015 року, винесену державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби м.Львова незаконною та скасувати. Вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що Личаківською РА ЛМР при поданні до суду скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження не було дотримано вимог п.2 ч.7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зазначення повного найменування боржника для подальшого залучення його судом для розгляду скарги, оскільки зазначена постанова стосується прав і обов'язків боржника, як сторони виконавчого провадження. Крім цього, судом не надано правової оцінки доказам, яким у даному випадку є висновок судової інженерно-технічної експертизи та не було з'ясовано наявності підстав для проведення такої експертизи.

В судове засідання окрім особи, з подала апеляційну скаргу та її представника решта особи, що беруть участь у справі (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників), оскільки такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, що подала апеляційну скаргу та її представника на її підтримання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 383-389 ЦПК України, ст.ст. 11, 49, 75 Закону України «Про виконавче провадження» та задовольняючи скаргу виходив з того, що рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 10.012.2010р. у справі №2-396/2010, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24.11.2011 року, позов Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволено, зобов'язано ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтажу самовільно здійсненої добудови до квартири. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №1092 від 29.10.2008р. «Про демонтаж самовільно здійсненної добудови до квартири АДРЕСА_1 і приведення квартири до попереднього стану». В задоволенні решти зустрічних позовних вимог про визнання права власності на самовільно переобладнану квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 106,4 м.кв. - відмовлено за безпідставністю. Судом першої інстанції встановлено, що 19.09.2012 року Личаківським районним судом м.Львова був виданий виконавчий лист у справі №2-396/10 про зобов'язання ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтажу самовільно здійсненої добудови до квартири. 17.10.2014 року державним виконавцем Глодом А.Р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №39038734. При цьому, як вбачається з вказаної постанови, під час проведення виконавчих дій з метою можливості повного та фактичного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні та призначено експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Експерту поставлено питання про можливість демонтажу самовільно здійсненої прибудови до квартири АДРЕСА_1 без нанесення шкоди для будинку в цілому та чи можливе приведення квартири АДРЕСА_1 до стану, який передував його реконструкції боржником із влаштуванням мансарди без шкоди будинку в цілому. Відповідно до висновку судової інженерно - технічної експертизи №1732 від 29.07.2014 року здійснити демонтаж прибудови до квартири АДРЕСА_1 без нанесення шкоди для будинку в цілому не можливий. А тому державним виконавцем на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. З оскаржуваної постанови вбачається, що така винесена на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку з неможливістю виконати рішення без участі боржника, в той час як фактично така винесена у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду про демонтаж прибудови до квартири АДРЕСА_1 без нанесення шкоди для будинку в цілому, що не відповідає вимогам закону. За таких обставин суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова винесена з перевищенням державним виконавцем свої повноважень, є незаконною, відтак підлягає скасуванню, а скарга ЛРА ЛМР - задоволенню.

Колегія суддів вважає, що розгляд скарги та оскаржувана ухвала, якою такий завершено, здійснений та постановлена без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення та без дотримання норм процесуального закону.

Відповідно до змісту ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Також, відповідно до ч.1 ст. 386 ЦПК України скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Відповідно до наведеного, а також згідно змісту п.п. 5, 17, 18, 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 7.02.2014 року однією із осіб, яка бере участь у розгляді скарги є державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються, а не орган державної виконавчої служби, державний виконавець чи посадова особа якого прийняла рішення, вчинила дії або проявила бездіяльність, які оскаржуються.

Окрім цього, згідно змісту згаданого п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 7.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», - до участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Із матеріалів справи вбачається, що скарга Личаківської районної адміністрації ЛМР була розглянута судом без участі державного виконавця, рішення якого оскаржується (Глода А.Р.) та без участі боржника у виконавчому провадженні (ОСОБА_2.).

Більше того, із матеріалів справи, також, вбачається, що вказані особи, державний виконавець, рішення якого оскаржується та боржник до участі у розгляді заяви не залучались, у судове засідання для її розгляду не викликались та копії оскаржуваної ухвали їм не направлялась.

Також, у матеріалах справи немає жодних даних про те, що представник помилково зазначеної у заяві заінтересованої особи Личаківського ВДВС Львівського МУЮ (представник якої помилково був викликаний судом першої інстанції у судове засідання) Мороз Н.Ю. є особою, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника, - оскільки вказане питання судом не з'ясовувалось та згаданий державний виконавець із окремим процесуальним статусом до участі у справі не залучався.

Зважаючи на вказане слід вважати, що розгляд скарги проведено з порушенням встановленого законом порядку для її вирішення, без врахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому оскаржувану ухвалу, якою вирішено скаргу по суті слід скасувати з передачею матеріалів скарги на новий розгляд до суду першої інстанції, який повинен бути проведений із суворим дотриманням вимог процесуального закону, зокрема, і у частині розгляду заяви за участі державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються або посадової особи до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника,якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді (не здійснює відповідну діяльність)та інших заінтересованих осіб, зокрема, і боржника.

Вказаним слід визнати частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги та таку задовольнити частково, оскільки вирішення решти вимог скарги не належить до компетенції суду в порядку розгляду даної апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 312 ч.1 п.3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 13 липня 2015 року - скасувати, а матеріали скарги Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра