Ухвала суду № 64163483, 16.01.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.01.2017

Справа № 320/1257/16-к

Провадження № 1-кп/320/43/17

2017 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря: Данчук К.В.

за участю прокурора: Довгань М.А.

за участю захисника: адвоката ОСОБА_1

за участю обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в м. Мелітополі Запорізької області, кримінальне провадження № 12015080140005298 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді утримання під вартою, а 03 лютого 2017 року зазначений строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді утримання під вартою ще на строк шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечувала і заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого під час досудового розслідування, у виді утримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу як утримання під вартою, а тому необхідно змінити цей запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту. Обвинувачений заперечував проти заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою та підтримав заявлене захисником клопотання про зміну запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження дії обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді утримання під вартою, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що 03 лютого 2017 року спливає строк утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою.

Так, суд враховує, що обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді утримання під вартою відпала, судом не встановлено. Тому заявлене захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_1 клопотання щодо зміни запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого під час досудового розслідування, у виді утримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді утримання під вартою на строк шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити дію обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді утримання під вартою строком на шістдесят днів, до 17 березня 2017 року включно.

Копію ухвали направити до Запорізького слідчого ізолятору УДПтС України в Запорізькій області для виконання, а прокурору Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області для контролю за виконанням ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя: